Закон і Бізнес


Від банкрутства не зарікаються

Експерти сказали, яким підприємствам загрожує ліквідація


Олександр Удовиченко: «Варто пам’ятати, що з прийняттям КзПБ з молотка може піти не тільки майно підприємства, але й власність топ-менеджерів».

№23 (1425) 15.06—21.06.2019
Ксенія ТАЛАМАНЧУК
3910

Відродження української економіки неможливе без зміни вектора розвитку держави. І не останнє місце в цьому посідає процес припинення діяльності неефективних підприємств. Тож правники розповіли, до чого бізнесу варто готуватися.


Чверть століття вистачило

Після прийняття Кодексу з процедур банкрутства зміняться й загальні правила гри. Саме про це говорили на заході, організованому адвокатським об’єднанням Ader Haber, під час якого судді та експерти поспілкувалися з представниками бізнесу та визначили ризики, до яких уже потрібно готуватися.

Зокрема, як зауважив радник АО Ader Haber Олександр Удовиченко, законодавство щодо банкрутства повинне змінюватися. Це не Цивільний кодекс, загальні положення якого створені ще за часів римського права. І не Кримінальний, оскільки нові злочини не з’являються щодня.

Проте в умовах ринкової економіки законодавство, яке забезпечує діяльність підприємств і рух коштів, повинне бути швидкоплинним. Що, до речі, бачимо протягом останніх років. Особливої уваги законодавців також потребують і усі аспекти кредитування та окремі кредитні пропозиції — як для бізнесу, так і для споживачів, кількість та популярність яких зростає день у день. Проте питання регуляції таких відносин залишається відкритим.

Утім, до змін, які почнуть діяти із жовтня цього року, варто починати готуватися вже сьогодні. Насамперед через те, що держава припиняє підтримувати слабших. Система, яка існувала з 1999 року та була спрямована на допомогу великим підприємствам із найменшими втратами перейти до ринкової економіки, невдовзі кане в Лету. Відтепер банкрутство повинне стати дієвим засобом утримання ринку в балансі. Тож кредитори голодними не залишаться.

«Віджали» за дві копійки

Саме для цього держава надає кредиторам можливість поласувати смачними активами боржника. І це створює першу групу ризиків. З допомогою європейських партнерів та під їхнім суворим наглядом національна гра «Не віддай свій борг сусіду» має піти із серця, голови та ринку. Тож для цього створили всі умови, які для слабших підприємств перетворюються на досить серйозні ризики.

Зокрема, зняття цензу на входження в процедуру банкрутства відчиняє двері не лише добросовісним кредиторам, а й рейдерам. Тож уже сьогодні потрібно проаналізувати власну корпоративну структуру. А краще звернутися до професіоналів.

Одначе правники не рекомендують оформлювати борги на тещу, а підприємства — на дружину та сина. Взаємопов’язаність корпоративної структури довести досить легко. Тож замість цього більш виваженим і працюючим рішенням є побудова взаємин із надійними бізнес-партнерами. Загалом ми переходимо до того часу, коли вартість довіри є вищою за ціну золота.

Насамперед це пов’язано з економічними передумовами. Проте проблема прозорих і надійних відносин у бізнесі — настільки глобальний тренд, що довелося вигадати блок-чейн. Хоча справжніх друзів і не буває багато, вони повинні бути. Кажуть, якщо хочеш утратити друга, позич йому гроші, але іноді це єдиний спосіб не втратити бізнес. Ані вам, ані йому. Хоча варто бути обачним, оскільки більше від половини конфліктів виникає саме у сфері корпоративних відносин.

Майно — з молотка

Одним із трендів є тенденція до укрупнення. Доки більші риби їдять менших, варто провести аналіз свого становища. Це стосується не лише перевірки паперів і часток власників. Якщо ви не бажаєте, щоб майно пішло з молотка, проаналізуйте місце вашого бізнесу на ринку, його конкурентоспроможність. А потім запросіть фахівців і проведіть аудит.

Якщо серед ваших кредиторів є агресивні товариші, ліпше розрахуватися з ними якомога швидше. Якщо ж боржник самостійно не встиг повідомити суд про можливу неплатоспроможність, то варто очікувати цього від кредиторів.

Досить легка процедура входження в банкрутство загрожує обмеженням повноважень власника підприємства з моменту прийняття судом заяви до розгляду. Крім цього, кредитори отримують посилений захист за рахунок можливості на самому початку процедури застосувати заходи забезпечення. Утім, найважливіше, що процедура банкрутства суттєво обмежує повноваження власників підприємства, а також загрожує переглядом усіх зобов’язань за останні 3 роки.

До того ж схема, коли арбітражний керуючий закохано дихає в бік боржника, також зводиться нанівець. Тож, якщо вам будуть це обіцяти, не погоджуйтесь. Оскільки, за новим КзПБ, арбітражний керуючий може бути змінений навіть без підстав. Показовою є справа, розглянута ще Верховним Судом України. Кредиторам удалося довести заангажованість арбітражного керуючого. При цьому докази були взяті з відкритих джерел.

Забезпечені кредитори

А доки боржники ще мають час на ретельний аналіз власного бізнесу чи на те, щоб добігти до канадського кордону, кредитори можуть починати планувати повернення власних активів. Зокрема, закон прописаний саме для них. Відтепер забезпечені кредитори мають у рази більше прав. Їхнє слово з набранням чинності КзПБ важитиме незрівнянно більше. А продаж майна, що забезпечує виконання зобов’язань, не позбавляє таких кредиторів права на своє місце в черзі.

Однак їм теж варто бути обережними. І передусім це стосується банків. Зважаючи на позицію Верховного Суду, якщо кредит у повному обсязі забезпечено заставним майном, не слід сподіватися на задоволення зобов’язань після його продажу. Банки, як і будь-який інший суб’єкт ринку, повинні так само нести ризики від власного підприємництва, не перекладаючи їх на бізнес і громадян у вигляді космічних відсотків.

Проте є й великі плюси в кодексі. На думку О.Удовиченка, невдовзі ми забудемо про те, як ховати майно, а арбітражні керуючі перетворяться на справжніх детективів. Адже їхня заробітна плата безпосередньо залежатиме від вартості знайденого майна. Проте в цьому не варто звинувачувати кредиторів, які займали активну позицію під час створення КзПБ.

Певно, десь у кулуарах парламенту все ж розуміють доречність слів Маргарет Тетчер, яка казала, що, аби стати заможними, спочатку треба стати чесними. Тож держава більше не підтримуватиме підприємств, які не турбуються про рентабельність виробництва. Не варто очікувати лояльних кредиторів, оскільки фіскали дуже полюбляють оподатковувати прощені борги. А тим, хто не навчився правилам успішності в бізнесі, доведеться піти з ринку.

Тож, з одного боку, умови ведення бізнесу стають більш жорсткими. Утім, якщо порівняти Україну з провідними державами світу, складається враження, що в нас справжній офшор. В якому, проте, почали запроваджувати не лише ринкову економіку, а й відповідальність.

Як працюватиме новий закон? Про це залишається тільки здогадуватись. Однак готуватися до його прийняття варто вже сьогодні. Тож на підприємствах, які бажають залишитися конкурентоспроможними, має стати гаряче. І не від сонця, а від роботи. Бо держава не в змозі й далі утримувати слабких і покривати «схематозників», які, наче страшна хвороба, руйнують і без того кволу економіку.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Юрій ПЕТРЕНКО,
керуючий партнер ADER HABER

— Які кроки ви би порадили зробити бізнесу за майже 170 днів, що залишилися до запровадження нових процедур банкрутства?

— Насамперед — звернутися до професіоналів і провести комплексний аудит. Оскільки неприємностям набагато легше запобігти, ніж потім виправляти помилки. Досить великою помилкою є звертатися до правників, коли підприємство вже вскочило в халепу.

Зважаючи на ризики, які несе для бізнесу новий КзПБ, варто провести достатньо ґрунтовний не лише правовий, а й економічний аудит. Проте потрібно розуміти, що процедура банкрутства досить специфічна, тож варто звертатися до професіоналів. Після того як підприємство отримає дорожню карту, на якій вказані всі «сірі зони», їх виправлення потребуватиме менших зусиль і часу. До того ж, якщо після проведеного аудиту підприємство зазнає агресивного наступу з боку кредиторів, адвокатам, які супроводжують справу, буде набагато легше зорієнтуватися. Тож і захист буде більш якісним і виваженим.