Закон і Бізнес


З економічним підтекстом

Як обґрунтувати суму збитків у позові, аби отримати рішення на свою користь


№22 (1424) 08.06—14.06.2019
ТАМАРА ВОЛІНА
3423

Аби одержати рішення суду про відшкодування збитків у повному обсязі, позивач має розмежувати економічну та юридичну складові втрат; у разі проведення експертизи не вимагати від фахівця більше, ніж той має право відображати у висновку; розумітися на процесах господарювання.


Термінологічні розмежування

Здавалося б, відшкодування збитків у судовому порядку не має тягти за собою будь-яких складнощів, адже є шкода, завдана особі, є розрахунки, і єдине, що залишається позивачеві, — звернутися до суду. Проте на практиці виявляється, що служителі Феміди не поспішають задовольняти вимоги про відшкодування збитків, ставлячись до подібних позовів із деякою пересторогою.

Про те, які аргументи зможуть переконати суд у правоті того, хто поніс або має понести витрати через чиюсь необережність чи умисел, фахівці подискутували під час засідання секції судових експертів Асоціації правників України на тему «Збитки та упущена вигода: підходи до визначення та практика доказування». Основним доповідачем виступила судовий експерт-економіст Ірина Педь.

Вона нагадала, що визначення термінів «збитки» та «упущена вигода» міститься в Цивільному та Господарському кодексах. В обох документах ці поняття схожі. І тут і там під реальними збитками розуміються витрати, що вже були понесені, а під упущеною вигодою — невиправдані очікування, доходи, які особа могла отримати, однак цього не відбулося.

Разом з тим у визначеннях, які даються в ЦК й ГК, є значуща відмінність. Так, до понесених витрат ЦК відносить і ті, які ще має понести особа, аби відновити попереднє становище. А в ГК таке уточнення відсутнє. Тому, коли адвокат обґрунтовуватиме суму збитків у господарському процесі, він не зможе просити відшкодування витрат на майбутнє. У той же час у цивільному процесі таке відшкодування можливе.

Про це, за словами експерта, свідчить і практика Верховного Суду. У справі, де йшлося про відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, суд став на бік потерпілого водія та стягнув із водія-порушника витрати на ремонт авто, який тільки мав відбутись.

А ось колеги «цивілістів» із господарської юрисдикції відмовляють у подібних запитах сторін, зазначаючи: коли витрати будуть понесені й відповідні документи зібрані, сторони матимуть змогу звернутися до суду знову.

Одна умова для експерта

Основною проблемою, яка постає при розгляді питання щодо збитків чи упущеної вигоди, на думку І.Педь, є розмежування юридичних та економічних аспектів. Найбільше претензій до експертів-економістів виникає тоді, коли вони намагаються вирішувати юридичні питання, що виходить за межі їхньої компетенції.

Уміння орієнтуватись у ситуації дозволить адвокатам не лише грамотно підходити до обґрунтування претензій клієнтів, а й виявляти помилки опонентів. Для цього слід ураховувати таке.

Коли в судовому процесі йдеться про збитки, мається на увазі не їх наявність як така, а право потерпілої особи на відшкодування. Для того щоб таке право виникло, необхідні 4 умови:

• має відбутися протиправне діяння (дія чи бездіяльність), у результаті якого з’явилася потерпіла особа;

• остання понесе витрати або не отримає доходу;

• повинен бути причинно-наслідковий зв’язок між протиправним діянням і втратами;

• має бути доведена провина того, хто спричинив збитки, якщо мова не йде про адміністративний процес.

Як правило, коли суд ухвалює рішення, він обґрунтовує його з посиланням на ці 4 умови. Цілком логічно, що, захищаючи інтереси клієнта, правник також має вибудовувати претензії відповідно до цих умов.

Разом з тим адвокатам слід пам’ятати: коли вони звертаються до експерта із запитом про оцінку збитків, той може оперувати тільки однією умовою — матеріальною складовою. І не має права зачіпати питання протиправності діяння, причинно-наслідкового зв’язку й тим паче вини.

В економіці взагалі немає поняття того, що збитки можуть виникати в результаті протиправних дій. Як правило, збитки є результатом абсолютно правомірних дій та постійно супроводжують бізнесову діяльність.

Про це, підкреслила доповідачка, варто пам’ятати і працівника слідчих органів, які почасти сприймають результати експертизи як вирок підозрюваному.

Підміна понять

Інше розмежування економічної та юридичної складової збитків, зауважила промовиця, полягає в різниці між збитками як результатом господарської діяльності взагалі та збитками як результатом окремих господарських операцій. У 90% випадків, коли перед експертом ставлять завдання визначити розмір шкоди, ідеться саме про збитки від операцій.

В українському законодавстві про економічну звітність конкретного поняття збитків від операції немає. Натомість ідеться про витрати підприємства, а також те, що вони бувають двох видів: витрати від звичної діяльності, тобто тієї, яка передбачена в статутних документах суб’єкта господарювання; витрати (збитки) внаслідок надзвичайних ситуацій. При чому для кожного підприємства надзвичайними ситуаціями вважатимуться різні події.

Тому для того, щоби відповісти на запитання, чи є витрати збитками, необхідно довести: вони понесені й не пов’язані зі звичною діяльністю підприємства.

Українські експерти часто стикаються зі справами, одна зі сторін в яких намагається видати за збитки заміну активів. Наприклад, суб’єкт господарювання обміняв товар не на готівку, а на векселі, які в подальшому виявилися знеціненими. У такому випадку адвокатам дали пораду робити акцент на нерівноцінності активів, а не на обґрунтуванні понесених збитків.

Практичний вимір

Часто, зауважила І.Педь, розглядаючи справи, в яких ідеться про стягнення збитків, судді постають перед дилемою. З одного боку, вони мають поновити порушені права потерпілої особи. З другого — не мають сприяти її незаконному збагаченню. Саме тому адвокатам, які представляють інтереси клієнтів, обґрунтовувати запитувані суми стає дедалі важче.

Аби полегшити правникам завдання, експерти проводять оцінку за спеціальними методиками з використанням формул. Якщо розрахунки переконливі, суд, як правило, враховує їх, виносячи рішення. Однак адвокатам, уважає жінка-експерт, варто пам’ятати, що висновок про оцінку збитків є лише одним із доказів. Якщо достовірну оцінку зробити неможливо, не варто опускати руки. Суди почали відходити від ідеї про необхідність експертизи та приймають інші аргументи сторін, наприклад, розписки, з яких випливає, що сторони попередньо погодились із сумою відшкодування.

Якщо ж експертиза все-таки потрібна й отримати її необхідно швидко, а місцеві спеціалісти перевантажені, доповідачка не побачила проблеми в тому, щоб залучити експерта з іншого міста. Адже, на переконання І.Педь, іноді пошукати фахівця деінде буде логічніше.

Водночас треба звертати увагу на його кваліфікацію, оскільки з’являється вельми цікава практика стягнення відшкодування. Так, нещодавно правнича спільнота обговорювала можливість компенсації за шкоду, завдану екологічними чинниками. У практиці І.Педь таких експертиз поки що не було. А от її колега Олександр Круть мав нагоду писати рецензію на подібну експертизу. І хоча якість дослідження виявилася сумнівною, прецедент відбувся.

Тож, переконана жінка, практично будь-які завдані позивачеві збитки можуть бути відшкодовані в судовому порядку. Головне — належно аргументувати вимоги з дотриманням усіх 4 умов відшкодування та розуміти межі компетенції експерта, якщо виникає необхідність його залучення.

 

ПРЯМА МОВА

Олександр КРУТЬ,
викладач Національної школи суддів, судовий експерт вищого кваліфікаційного класу: 

— Мені доводилося писати кілька рецензій на екологічні експертизи. Їх не можна було назвати експертизами. Експерти, які їх проводили, посилалися на оцінки, отримані обласними інспекціями, та використовували методику, затверджену Міністерством екології. Застосування цієї методики в експертній практиці, на моє переконання, є абсолютно некоректним. Там є дуже багато нормативів, з якими можна працювати. Разом з тим, якщо така експертиза проводиться в кримінальній справі, вона може бути проведена лише державними установами, які не мають фахівців із цього питання відповідної кваліфікації.