Вийшли в нуль

У ДПАУ розповіли, для кого почнуться податкові канікули

Державній податковій адміністрації роз’яснили, для яких підприємців діятиме нульова ставка податку на прибуток. Головними критеріями є невисокі доходи та заробітна плата працівників. Однак значна частина підприємців усе одно цієї пільги не отримає через особливості господарської діяльності.

Тримільйонний бар’єр

Пунктом 154.6 ст.154 Податкового кодексу встановлено, що на період з 1.04.2011 до 1.01.2016 застосовується ставка 0% для платників податку на прибуток, в яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 млн грн. та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, котрі перебувають із платником податку в трудових відносинах, є не меншим, ніж 2 мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом та які відповідають одному з таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1.04.2011;
б) в яких протягом 3 попередніх років (або протягом попереднього періоду, якщо з моменту їх утворення минуло менше 3 років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн грн., та в яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності кодексом та в яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 1 млн грн., а середньооблікова кількість працівників — до 50 осіб.
Водночас, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, в будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заро¬бітної плати працівників, з яких хоча б один не відпо¬відає зазначеним критеріям, такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п.151.1 ст.151 кодексу.

Не такі, як усі

Дія цього пункту не поширюється на суб’єктів господарювання, котрі:
1) утворені в період після набрання чинності ПК шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;
2) працюють у сфері:
2.1) розваг (див. пп.14.1.46 п.14.1 ст.14 розд.I);
2.2) виробництва, оптового продажу, експорту/імпорту підакцизних товарів;
2.3) виробництва, оптового та роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів;
2.4) видобутку, серійного виробництва та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;
2.5) фінансів (гргр.65—67 секції J КВЕД ДК 009:2005);
2.6) обміну валют;
2.7) видобутку та реалізації корисних копалин загальнодержавного значення;
2.8) нерухомого майна, оренди (в тому числі здавання в оренду торгових місць на ринках та/або в торговельних об’єктах) (гргр.70, 71 КВЕД ДК 009:2005);
2.9) надання послуг пошти та зв’язку (гр.64 КВЕД ДК 009:2005);
2.10) організації торгів (аукціонів) творами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
2.11) надання послуг засобами телебачення і радіомовлення відповідно до закону «Про телебачення і радіомовлення»;
2.12) охоронної діяльності;
2.13) зовнішньоеконо¬мічної діяльності (крім інформатизації);
2.14) виробництва продукції на давальницькій сировині;
2.15) оптової торгівлі й посередництва в оптовій торгівлі;
2.16) виробництва й розподілу електроенергії, газу та води;
2.17) права, бухгалтерського обліку, інжинірингу; надання послуг під¬приємцям (гр.74 КВЕД ДК 009:2005).
Платники податку, за¬значені в пп.«а» — «в» п.154.6, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують і вносять до бюджету авансовий внесок із податку в порядку, встановленому пп.153.3.2 п.153.3 ст.153 кодексу, та сплачують податок на прибуток за ставкою, встановленою п.151.1 ст.151 за звітний податковий період, в якому здійснювалося нарахування та виплата ди¬відендів.

Особливості обліку

Слід звернути увагу на п.152.11 ст.152 ПК, відповідно до якого юридичні особи, яких повністю або частково звільнено від сплати податку на прибуток, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звіль¬няється від оподаткування згідно з нормами цього кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому:
- до складу витрат таких платників податку, пов’язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звіль¬няється від оподаткування, не включаються ви¬трати, пов’язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку);
- сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов’язаних з отриманням до¬ходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.
Якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно із цим розділом на загальних підставах, ви¬трати платника податку підлягають збіль¬шенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно із цим роз¬ділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених. Аналогічно відбувається розподіл витрат, одночасно пов’язаних як з діяль¬ністю, дохід (прибуток) від провадження якої звіль¬няється від оподаткування, так і з іншою діяльністю.
Норми цього пункту для платників податку, визначених п.154.6 ст.154 ПК, за¬стосовуються з урахуванням такого:
- суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку 0%, спрямовуються на переоснащення матеріально-технічної бази, на повернення кредитів, використаних на вказані цілі, і сплату процентів за ними та/або поповнення власних обігових коштів;
- суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку 0%, визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, здійснених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат.
Якщо суми коштів, не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку 0%, використані не за цільовим призначенням або не використані платником податку протягом річного звітного періоду, залишок невикористаних коштів або сума коштів, використана не за цільовим призначенням, зараховуються до бюджету в першому кварталі наступного звітного року.