Закон і Бізнес


Захист відвертості

У присутності захисника під час допиту більше зацікавлені слідчі, ніж підозрювані


У Нідерландах усе-таки дійшли висновку, що всі підозрювані незалежно від віку мають право на адвоката під час допиту.

№22 (1424) 08.06—14.06.2019
Софія КОНДРАТЮК
7027

Йому було 19, а їй 16. Їх пікантну історію кваліфікували як розповсюдження дитячої порнографії. Проте через психічну хворобу, на яку страждав хлопець, його фактичний вік мали визначити як 15—16 років. А неповнолітнім на допиті обов’язково потрібно надавати професійного захисника.


Процедура викриття

Заявника у справі «Van de Kolk v. the Netherlands» заарештували за підозрою в розповсюдженні дитячої порнографії, а саме — трьох фото 16-річної дівчини. Під час проведення дії процесуального характеру його поінформували про те, що він має право консультуватися з адвокатом.

Після цього поліцейські запропонували Уго ван де Колку провести опитування, аби з’ясувати, що він за особа та які має особливості характеру. Тобто питання абсолютно не стосувалися злочину, в якому заявника підозрювали.

Він повідомив офіцерам про свій діагноз — розлад роботи головного та спинного мозку через кластери аномальних кровоносних судин. Проте, за його словами, хвороба не впливала на розумову діяльність. Обмеження проявлялися лише в тому, що, коли він грав у футбол, йому не дозволяли вести м’яч.

Тоді для хлопця знайшли захисника, перервали так зване інтерв’ю та дали йому змогу проконсультуватися з юристом по телефону. Завершивши розмову, заявник перестав відповідати на запитання правоохоронців, повідомивши, що його адвокат прийде ввечері.

Наступного дня парубка допитали двічі. Знову ж таки, захисник присутній не був, хоча хлопець заявив, що бажав би відповідати на запитання разом з ним. Одначе правоохоронці чомусь сказали, що це неможливо. У ході допиту в заявника стався епілептичний приступ, поліцейські перервали слідчу дію та викликали лікаря. Той встановив, що через арешт хлопець просто відчув потрясіння, тому допити відновили, записали їх та відпустили підозрюваного додому.

Неофіційно неповнолітній

Гаазька Феміда визнала У.ван де Колка винним у розповсюдженні дитячої порнографії, його засудили до двох тижнів тюремного ув’язнення та 80 год. громадських робіт. Утім, судді зазначили, що заявник мав проконсультуватися зі своїм адвокатом до першого допиту та відзначили, що останній так і не з’явився на наступні бесіди зі слідчими. Незважаючи на це, перша інстанція дійшла висновку, що процесуальні гарантії порушені не були, оскільки відповіді, дані перед консультацією з адвокатом, несуттєво відрізнялися від даних уже після розмови.

Апеляційна ланка пом’якшила покарання, вирішивши, що 40 год. виправних робіт буде цілком достатньо. Водночас вона додала, що сторона захисту стверджувала: фактичний вік заявника був 15—16 років, оскільки він хворіє на розлад роботи мозку, що, до речі, і могло проявитись у епілептичному приступі. Проте медичних висновків із цього приводу в адвоката не знайшлося. Тому суд не погодився вважати заявника неповнолітнім. Разом з тим така лінія захисту була обрана через те, що, за голландськими законами, допит дитини не можна проводити без адвоката взагалі.

Засудження підтверджувалося достатньою кількістю доказів: заяву в поліцію написала потерпіла, яка стверджувала, що показала заявникові різні частини свого тіла через веб-камеру, а потім дізналася, що фотографії потрапили до чужих рук; розслідування встановило, що знімки були розміщені на інтернет-сторінці, яку використовував засуджений.

Утім, останній продовжував скаржитись (уже у Верховному суді) на відмову в правничій допомозі під час допиту. Найвища інстанція також не помітила порушень з боку правоохоронних органів. Рішення базувалося на прецеденті Європейського суду з прав людини, згідно з яким підозрюваний, який опиняється під арештом, може проконсультуватися з адвокатом перед спілкуванням зі слідством про його участь у вчиненні кримінального правопорушення. Проте прецеденти ЄСПЛ не означають, що підозрюваний має право на присутність адвоката під час подальших допитів у поліції.

Про те, чи правильно були трактовані страсбурзькі принципи, заявник вирішив запитати безпосередньо в їх творців.

Несправедлива нездатність

В ЄСПЛ У.ван де Колк скаржився на відсутність справедливого судового розгляду, зокрема через відмову в допомозі адвоката. Хоча він уважав себе неофіційно неповнолітнім та мав хворобу мозку.

Представники уряду, звичайно ж, не бачили порушень законодавства. Тільки от вже після описаних подій Верховний суд змінив своє бачення та виніс рішення, що всі підозрювані мають право на присутність адвоката під час допиту в поліції, незалежно від віку.

Страсбурзькі судді зазначили: коли заявник клопотав про присутність адвоката на допиті, йому відповіли, що це не можливо. Водночас жодних вагомих причин для відмови в матеріалах справи не знайшли. Єдина можлива підстава для такої відповіді — той факт, що свого часу в Нідерландах не було передбачено надання правової допомоги під час допиту дорослих підозрюваних.

Разом з тим тягар обґрунтування відмови в наданні захисника повністю лягає на уряд. Останній мав довести, що загальна справедливість кримінального провадження не буде непоправно порушена обмеженням на доступ до адвоката (див. рішення у справі «Ibrahim and others v. the United Kingdom»).

Через те що представники уряду не навели будь-яких аргументів на користь обґрунтованості відмови, Суд дійшов висновку, що обов’язку доведення правомірності дій держави вони не виконали. Тому резюмував: нездатність вирішити, чи має заявник право на допомогу адвоката під час допитів, призвела до несправедливого судового розгляду. Отже, мало місце порушення §§1, 3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Утім, судді дійшли висновку, що сама констатація порушення вже є достатньою моральною компенсацією за недотримання гарантій. Водночас ця справа в будь-якому разі додасть клопоту правоохоронним органам інших країн, яким тепер краще забезпечити присутність захисника під час допиту будь-якого підозрюваного, ніж ризикувати, що здобуті докази згодом будуть визнані неналежними.