Якості чи знання?

Що первинне: іспит чи співбесіда? Чи є сенс перевіряти знання у того кандидата чи судді, в якого є плями на біографії, тобто в досьє? І навпаки: про що говорити з людиною, яка не склала іспиту?

У проекті «Про внесення змін до статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№10353) пропонується змінити черговість етапів кваліфікаційного оцінювання. Починати відразу із дослідження досьє, потім запрошувати на співбесіду та давати оцінку морально-психологічним якостям і лише після цього допускати до складання іспитів.

На думку автора, це підвищить якість відбору суддів та кандидатів. Мовляв, недоцільно перевіряти професійну компетентність раніше від перевірки особистих та соціальних якостей.

Утім, і сьогодні Вища кваліфікаційна комісія суддів має можливість змінювати порядок етапів. Щоправда, дослідження досьє та співбесіда наразі визначені як один етап, а проект передбачає поділити їх на два і після кожного проводити відсіювання.

Можливо, в цьому є сенс, оскільки сьогодні ВККС має змогу за рахунок суб’єктивного визначення балів за результатами співбесід нівелювати показники професійної компетенції та підвищити позицію кандидатів у рейтингу. Втім, якщо йдеться про підтвердження здатності здійснювати правосуддя, тим, хто пройде співбесіди в перших рядах, доведеться невизначений час очікувати на завершення процедури загалом.