Закон і Бізнес


Ера гряде, де-не-де

Судові органи не змогли допомогти народитися ЄСІТС, але погодилися, що «колись» вона запрацює


Тетяна Малашенкова вже склала повноваження члена ВРП, проте закликає колег висловлювати пропозиції щодо вдосконалення ЄСІТС.

№17-18 (1419-1420) 09.05—17.05.2019
АННА ЛИНДІНА
12891

Вища рада правосуддя як вищий орган врядування мала затвердити положення про функціонування електронного суду, але вирішила не брати на себе такий гріх. Адже після шокової терапії, якої зазнали законники при першій спробі впровадження ЄСІТС, вони досі не готові до того, щоб технології їм «допомагали».


Бліц-крах та продумані кроки

Про недоліки Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розповідати не треба, всі мали змогу стикнутися з недосконалим функціонуванням, незрозумілими вимогами, відмовою суддів від прийняття документів у електронному форматі.

Усе настільки погано, що ВРП вирішила створити постійну комісію у своєму складі для затвердження Положення про ЄСІТС. А щоб отримати відповіді на запитання, які містилися в зауваженнях до проекту, що розробила Державна судова адміністрація, скликала всіх, кого тільки можна, у President hotel.

До обговорення долучилися і ДП «Інформаційні судові системи», і ДСАУ, і Рада суддів, і Вища кваліфікаційна комісія суддів та Національна школа суддів. Тому законникам, присутнім на засіданні, було кому відповідати.

Будь-які новинки викликають суперечки. Одним з яскравих прикладів стала відмова переважної більшості судів приймати електронні документи. «Закон зобов’язує нас приймати їх лише в письмовому вигляді», — зазначають вони. ДСАУ наполягає, що всі суди працюють у пілотному режимі й не повинні відмовляти учасникам процесу, хоча ЄСІТС і не запроваджена. Та й саме розуміння письмового документа як паперового дещо звужене.

Через місяць адміністрація планує запустити новий Єдиний державний реєстр судових рішень, при цьому старий із веб-простору не зникне, вони працюватимуть паралельно. На відміну від попередника, нова база включатиме багато додаткових критеріїв пошуку, з’явиться його історія. Та найголовніше — карти розкриються, адже до реєстру вноситимуть повні тексти рішень з іменами та явками.

Разом з тим ні судді, ні працівники апарату ніяк не перейдуть з електронним судом на «ти». Але хочуть навчитися. Втім, їм пропонують лише перший модуль курсів від ДСАУ, на якому розповідатимуть про реєстрацію позовної заяви. Якраз із цим запитань в учнів не виникає, але наступні модулі закриті для їхнього доступу.

Заступник голови ДСАУ Сергій Чорнуцький повідомив, що всі курси готові, проте доступні лише «обраним» судам. Оскільки перша хвиля запровадження ЄСІТС вилилась у шквал критики та незрозумілостей, було вирішено віддати пальму першості ініціативним судам, які інформуватимуть про помилки у системі. А вже після їх виправлення приступити до загального навчання.

Одним з таких передовиків став Сьомий апеляційний адміністративний суд у Вінниці. Під час свого виступу ІТ-спеціаліст установи сказав, що система «сира»: електронний кабінет не оптимізований, існують труднощі із входом до нього і ще деякі технічні проблеми, не зрозумілі юристам.

Член ВРП Тетяна Малашенкова, яка входить до згаданої комісії, зазначила, що із зауваженнями провели колосальну роботу і врешті створили проміжний проект рішення про положення. Проте залишаються як питання, які мають вирішувати виключно суди, так і проблеми, які не вдалося розв’язати.

До перших відносяться, зокрема, питання форми судового рішення та набрання ним чинності. А також упорядкування справ про банкрутство та організація роботи слідчих суддів.

Середньовічно-песимістичні реалії

Те, що від суддів не залежить, турбує їх найбільше. Т.Малашенкова розповіла про 4 найбільш болючі питання. Судді не розуміють алгоритму дій у разі знеструмлення, коли електронний суд може зникнути за секунду і не відомо на скільки. Як відбуватиметься авторозподіл справ та підписання рішення трьома суддями одночасно. Крім того, пропонується не надавати рішення в письмовому вигляді стороні, яка зареєстрована в електронному кабінеті. Це, звісно, позитивно вплине на екологію, але, ймовірно, суперечитиме правам учасників процесу.

Щодо трьох підписів на вердикті було роз’яснено, що вони впливають на дату його винесення, яка відображатиметься у реєстрі. Можливо, суддя не зможе підписати його після 5-денного строку. Втім, С.Чорнуцький запевнив, що у випадках, коли підписант буде на лікарняному, можна узгодити іншу дату остаточного підписання. При цьому додав, що підписувати рішення можна буде виключно у нарадчій кімнаті, як того вимагає закон.

Загалом проект назвали проміжним через те, що, як зазначив член ВРП Анатолій Мірошниченко, за ним доведеться жити. Тому в Раді й прагнуть отримати відповіді на всі запитання. Адже переймаються тим, що положення змінить функціонал ЄСІТС, а це може зашкодити його використанню.

Спускаючись із цифрових небес на не надто прогресивну землю, можна помітити, що всі ці API, KPI та інші технологічні премудрості далекі від судів, у яких помічники молодші за техніку, яка там є в наявності. Про кадрово-технічне забезпечення розповів голова Ради суддів Олег Ткачук.

Як приклад він навів спробу модернізувати «Запорожець». Адже навіть приміщень для серверів у судах зазвичай немає, а ті, що є, вимогам безпеки не відповідають. І, якщо хтось захоче викрасти техніку, йому мало що завадить. «Хіба що заплутані дроти на підлозі», — відзначив очільник ради. Адже безпека судів на жахливому рівні, як раніше сказав новий голова Служби судової охорони Валерій Бондар. А охочі проникнути до бази можуть знайтись, адже туди додадуть багато цікавої інформації.

Всі погодились із тим, що цифрова навала має допомагати суддям та заощаджувати їхній час. Але поки що е-суд тільки дратує. А подібна реформа у Міністерстві юстиції призвела до того, що там одну й ту ж роботу виконують двічі — й в паперовому, й в електронному вигляді.

Можливо, критикують ЄСІТС через те, що модернізувати українську Феміду хотіли за 8 місяців. Тоді як у невеличкій Естонії, про досвід якої розповідав міжнародний експерт, на оцифрування витратили понад 10 років і досі не дісталися фінішу. Випробовувачі системи, намагаючись бути позитивними, зауважували, що вона дійсно виведе правосуддя на нанорівень. Але це буде колись...

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Сергій ЧОРНУЦЬКИЙ,
заступник голови Державної судової адміністрації:

— Щоб убезпечити ЄСІТС від кібер-атак, використовуватиметься комплексна система захисту інформації. Втрачені дані дублюються на 2 центри, основний та резервний. У майбутньому плануємо впровадити ще один резервний. Спроб проникнути у цю систему досі не було, але на початку року була кібер-атака, яка не обернулася негативними наслідками. Тобто жодної інформації ми не втратили. Втім, вторгнення зашкодило тим, що нам знадобився час на її відновлення, хоча всі засоби захисту спрацювали. Нині розслідуванням цього випадку займається кібер-поліція.