Закон і Бізнес


Бідний, але вільний

Адвокати назвали норми КзПБ, які дозволять безкарно забирати чуже майно


№17-18 (1419-1420) 09.05—17.05.2019
Ксенія ТАЛАМАНЧУК
1240

Банки та адвокати сперечаються, чи стане черга до господарських судів громадян, охочих збанкрутувати. Правники вважають, що через складність і високу вартість процедури вона не має жодного сенсу.


Зайві процедури

Із підписанням Президентом Кодексу з процедур банкрутства розпочався новий виток спорів не лише щодо того, як його застосовувати, а й щодо доцільності прийняття. Адвокати вважають, що законодавці нічого принципово не змінили, але додали зайвих і непотрібних норм. Банки, як завжди, проти.

Питанню нових процедур у банкрутстві було присвячено чергове засідання комітету з господарського права та процесу Асоціації адвокатів України. На ньому досліджували проблемні аспекти реалізації банкрутства фізичних осіб.

Зокрема, адвокати вважають, що ухвалювати закони заради підвищення власної позиції у світових рейтингах — хибна практика. Тож краще залишати все як є. Проте, якщо прийнято нові процедури, треба до цього хоча би бути готовими.

Інститут банкрутства фізосіб існує в усьому світі. США, країни Європи та Азії мають відповідні процедури. Тож через роки після впровадження інституту банкрутства ми дозріли до того, щоб дозволити фізособі позбавитися від старих боргів і почати життя із чистого аркуша.

Справи про банкрутство фізосіб і ФОПів будуть розглядати господарські суди. Адвокати наголошують на першому недопрацюванні: який саме госпсуд розглядатиме справу? Текст закону передбачає, що заяву слід подавати за місцезнаходженням боржника. Використання наведеної термінології є зрозумілим для юридичних осіб. А як щодо фізичних?

Кілька разів КзПБ згадує місце реєстрації та місце проживання. Одначе, керуючись наведеним формулюванням, боржник фактично може звернутися до будь-якого господарського суду, мотивуючи це місцем проживання. Проте для того, щоб звернутись і визнати себе банкрутом, необхідно ще мати підстави.

Хто й коли

Незважаючи на деякі перестороги щодо можливості банків ініціювати банкрутство власних позичальників, текст закону таких положень не містить. Зокрема, вирішити пройти процедуру банкрутства — це свідоме право фізособи. І ніхто до цього змусити не може, крім, звичайно, життєвих обставин.

Законодавець, до речі, їх чітко виокремлює. Особа може претендувати на процедуру банкрутства лише в разі простроченої заборгованості в розмірі не менш як 30 мінімальних заробітних плат. Або якщо боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі понад 50% місячних платежів за кожним із кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців. Не менш цікавим є положення щодо ухвалення постанови у виконавчому провадженні про відсутність у фізособи майна, на яке може бути звернено стягнення. Утім, усі ці підстави перекреслюються можливістю боржника послатися на інші обставини, які заважатимуть йому найближчим часом виконувати взяті на себе зобов’язання.

Та найцікавіше — попереду. Зібрати всі документи, яких вимагає законодавець, — ще той квест. По-перше, треба готувати «есе» на вільну тему з викладом обставин, які змусили звернутися до суду. По-друге, збирати інформацію щодо всіх родичів.

Рідні люди

І тут законотворці вдалися до креативу. Оскільки родичами за КзПБ є навіть зовсім не звичні люди. І тут перше протиріччя — із Сімейним кодексом. Зокрема, КзПБ визнає родичами тих осіб, які перебували з боржником у сімейних відносинах, навіть якщо шлюб розірвано. Цікаво, що й тут зняли кальку з юросіб, установивши строк у 3 роки. Тож, якщо ви за цей період мали 4 шлюби, перевірятимуть кожну дружину чи чоловіка.

Щодо дітей спочатку зрозуміло. Проте в законі це викладено таким чином: «До членів сім’ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником, а також їхні діти, у тому числі повнолітні». Отже, маємо широке поле для трактувань. Маєш можливість зазначити власних дітей, а хочеш — і всіх інших до купи. У тому числі прийомних дітей другої дружини від її третього шлюбу.

Однак цим не обмежилися та додали нову норму. Збанкрутіла особа буде зобов’язана вказувати серед своїх родичів коханок і коханців. Адже як інакше трактувати норму щодо обов’язку називати осіб, «які спільно з ним проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки». Навіть якщо такі особи не перебувають у шлюбі, про що також не забули сказати.

Убачається, що прописати ступінь споріднення саме таким чином намагалися вітчизняні банкіри, які більше за інших потерпають у випадку розлучень та інших сімейних негараздів. Питання в тому, чи є відповідальність, якщо не бути добропорядним? Та чи буде суд уважати за родичку коханку, обчислюючи кількість осіб, про яких боржник повинен турбуватися під час ухвалення плану реструктуризації?

Декларувати всіх

Але навести перелік власних зв’язків для банкрутства замало. Варто ще й подати належним чином заповнені декларації. Як бути в ситуації, коли від тебе через погіршення фінансового стану йде дружина? Яка, за мотивами пісні, стає дружиною твого друга й має з ним спільний побут? Чи питати в ясеня про її декларацію? Та чи погодиться вона декларувати статки, які набула під час наступного шлюбу?

Проте, якщо господарський суд не наважиться перебрати на себе функцію єдиного органу конституційної юрисдикції, можна йти до останнього та оскаржувати цю норму як таку, що суперечить ст.63 Основного Закону. Тим паче що для цього громадяни зараз мають усі можливості.

Якщо під час провадження в процедурі банкрутства буде з’ясовано, що майно членів сім’ї боржника було придбано за кошти останнього та зареєстровано на іншого члена сім’ї, то провадження у справі може бути закрито. Головне встановити мету — ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

У таких умовах перед тим, як узяти шлюб, варто ретельно перевіряти не лише поточну кредитну історію майбутнього подружжя, а й замовляти аудит на предмет, чи не загрожує йому раптова неплатоспроможність у наступні 3 роки. Оскільки подарований на день народження мерседес може раптом піти з торгів за чужими боргами.

Перехідне право

Загалом адвокати зійшлися на думці щодо суперечливості деяких положень. КзПБ не вирішує того, яким чином переривається право власності. Звертаючись до норм, якими врегульовується процедура погашення боргів банкрута, не знаходимо жодних норм чи процедур щодо звернення майна інших осіб.

Чинний КПК у свою чергу надає особі право не свідчити ні проти себе, ні проти своїх родичів. А вже згадана Конституція та Цивільний кодекс наголошують, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Отже, сказавши «а», про все інше забули. Хто та за яких підстав матиме можливість звернути стягнення на майно родичів і коханців боржника? Чинне законодавство не передбачає жодної легальної процедури для того, щоб у рамках господарського провадження позбавити права власності з надуманих підстав.

Якщо судова практика йтиме шляхом звернення стягнення на майно інших осіб, які можуть бути визнані «близькими родичами» банкрута, то можемо отримати підстави для рейдерства стосовно громадян. Розлучившись, особа не матиме можливості жодним чином підтвердити розірвання своїх відносин і захистити власне майно. Чи потрібен у такому випадку інститут шлюбу взагалі, якщо навіть після його розірвання доведеться відповідати за чужими боргами.

Наразі зрозуміло єдине: у випадку напрацювання судової практики щодо вилучення майна в осіб, не пов’язаних офіційною реєстрацією, дуже скоро ми побачимо, як майно буде безперешкодно продаватися з торгів.

Кредитна історія

Не менш цікаво врегульовує законодавець і проблему звернення стягнення на нерухоме майно. Зокрема, КзПБ передбачає, що до складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника. До такого помешкання належить квартира загальною площею не більше ніж 60 м2 або житловою не більш як 13,65 м2 на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок, загальна площа якого не перевищує 120 м2.

Також передбачено можливості не включати до складу ліквідаційної маси майно, на яке може бути звернено стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім’ї. За таких умов як бути, наприклад, з автомобілем, якщо він є єдиним джерелом заробітку?

Крім цього, за клопотанням боржника зі складу ліквідаційної маси можуть бути виключені майно вартістю не більше ніж 10 розмірів мінімальної заробітної плати. Єдиною умовою є доведення неліквідності. За таких умов фактично боржник має право виключити майже всі предмети побуту, якщо певний час потримати житло в безладі.

Але безпечніше за все буде накопичувати кошти на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування. Адже звернути на них стягнення буде в принципі неможливо.

Банківське лобіювання

На цьому сюрпризи не закінчуються. Вишенькою на торті є досить цікава норма, котра дозволяє заявити вимоги, що не були повністю погашені, після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність.

Зважаючи на це, навіть після проходження всіх кіл пекла в процедурі банкрутства особа начебто й вільна від боргів. Однак, якщо протягом певного строку вона знайде нові джерела доходів чи звідкись отримає активи, кредитори знову можуть вишикуватись у чергу.

Будь-які інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково в процедурі задоволення вимог кредиторів, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізособи в порядку, установленому законодавством.

Тож чи будуть черги до госпсуду, щоб збанкрутувати? Адвокати вважають, що ні. Проте банки досі впевнені в людській непорядності.