Симпатія до п’яних водіїв

Обіцянка за гроші вплинути на рішення колеги може коштувати мантії

Останнє засідання Вищої ради правосуддя в нинішньому складі відзначилося напруженою працею. Члени Ради ліквідували хвости — розібралися з повідомленнями про втручання в правосуддя. А почалася робота з розгляду клопотання про відсторонення судді.

Мічені купюри

Рік тому Олег Ющук із Луцького міськрайонного суду Волинської області вскочив у халепу. Його запідозрили в тому, що він запропонував колезі з користю для них обох закрити адміністративне провадження щодо громадянина, який керував авто напідпитку. Для цього був обраний простий спосіб — затягнути розгляд справи до того часу, коли сплине строк притягнення до відповідальності.

Проте водій виявився не таким простим і звернувся до поліції. Він засвідчив, що суддя запропонував йому за винагороду вплинути на свого колегу, який прийматиме рішення в цій справі. Працівники управління захисту економіки у Волинській області дали чоловікові мічені купюри, які той передав судді через адвоката.

Того ж дня під час обшуку в захисника вилучили ті гроші. Серед доказів у справі — протокол негласних слідчих дій, відповідно до якого законник дав водієві вказівку передати кошти адвокатові, в якого він їх потім забере.

Через 5 днів після вилучення хабара О.Ющуку оголосили підозру. Йому інкримінували зловживання впливом, а саме — пропозицію неправомірної вигоди.

Прокурори звернулися до ВРП, вимагаючи відсторонити суддю від роботи. На їхню думку, працюючи, він зможе вплинути на свідків. 

Рада вже двічі відстороняла законника від виконання обов’язків, спершу на 2 тижні, потім — на 2 місяці. Згодом суддя повернувся на роботу та працював більше ніж півроку, аж доки до ВРП не надійшло чергове клопотання про відсторонення.

Між іншим, лояльність О.Ющука до випивак викликала в Луцьку резонанс, і суд, в якому він працює, навіть пікетували невдоволені.

Останнє відсторонення

Доповідачем у справі був новообраний голова ВРП Володимир Говоруха. Він повторив усю історію, на основі якої суддю відсторонювали перші 2 рази, крім цього, додав, що в кримінальному проваджені встановлено нові обставини, які доводять, що подальша робота служителя Феміди може призвести до негативних наслідків.

У клопотанні сказано, що О.Ющук ігнорує неодноразові виклики прокурора, не з’являється на допити, зокрема, «прогуляв» виклик для вручення клопотання про тимчасове відсторонення в серпні. Значить, він порушує обов’язки, які на нього покладені ухвалами Солом’янського районного суду м.Києва, про обрання запобіжного заходу та його продовження.

Детектив Національного антикорупційного бюро просив суд застосувати до О.Ющука запобіжний захід у вигляді застави. Підозрюваний та адвокат виступали проти. Слідчий суддя став на бік колеги й вирішив, що достатньо буде й особистого зобов’язання. Законник мусив прибувати до правоохоронців і суду на вимогу, не виїжджати з Луцька й утримуватися від спілкування зі свідками та іншими фігурантами справи.

Нарешті обвинувальний акт потрапив до суду. Прокурор традиційно мотивував клопотання про відсторонення тим, що подальше перебування судді на посаді може поставити під сумнів його безсторонність при здійсненні правосуддя та зашкодити авторитету всієї третьої гілки влади.

На розгляд клопотання прийшли представник Генеральної прокуратури та О.Ющук. Однак суддя на свій захист не сказав жодного слова. Тож ВРП вирішила відсторонити законника від здійснення правосуддя до того часу, доки суд не закриє провадження або не винесе вирок.

Довгий шлейф проваджень

Це не єдине кримінальне провадження, в якому фігурує луцький суддя. Він приїздив на засідання Ради кожної весни ось уже 3 роки поспіль. Адже у 2017-му ВРП також розглядала питання про його відсторонення, тільки тоді чоловіка звинувачували в прийнятті завідомо неправосудного рішення. Він відпустив на волю громадянина Білорусі, якого підозрювали в скоєнні злочину. Той, вийшовши на волю, зник у невідомому напрямку. Правоохоронцям так і не вдалося його знайти. На думку прокурорів, така поведінка судді підриває авторитет правосуддя України на міжнародній арені.

Проте з моменту прийняття суддею ухвали пройшло 1,5 року. Члени Ради не зрозуміли, чому так пізно до них звернулись із клопотанням про відсторонення. Оскільки чоловік розслідуванню не заважав, колегіальний орган тоді не побачив причин для відсторонення.

Крім кримінальних проваджень, проти законника неодноразово намагалися відкрити «дисциплінарки». Однак члени ВРП після розгляду скарг невдоволених діяльністю судді відмовляли.

Утім, і звинувачення в симпатіях до п’яних водіїв можуть завершитися нічим, оскільки вручення підозр суддям у Генеральній прокуратурі традиційно передоручали іншим особам замість тих, на яких прямо вказано в Кримінальному процесуальному кодексі. Верховний Суд недавно недвозначно заявив про хибність такої практики. А немає підозри — немає і справи.