Феміду поставили в чергу

№15 (1417) 20.04—26.04.2019

13831

ЖК не встановлює строку, за який судді повинні бути забезпечені житлом переважно перед іншими громадянами з таким самим статусом. Такий висновок зробив ВС в постанові №556/2020/15-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

27 лютого 2019 року м.Київ №556/2020/15-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЛУСПЕНИКА Д.Д.,
суддів: БІЛОКОНЬ О.В., СИНЕЛЬНИКОВА Є.В., ХОПТИ С.Ф. (суддя-доповідач), ЧЕРНЯК Ю.В. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29.11.2016 та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 14.03.2017.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року Особа 2 звернувся до суду з позовом, уточнивши його, до Виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Володимирецького району, Володимирецької райдержадміністрації Володимирецького району, Територіального управління Державної судової адміністрації у Рівненській області про зобов’язання позачергово надати благоустроєне житло.

Позовна заява мотивована тим, що в 2004 році його було призначено на посаду судді Володимирецького райсуду, а з 2010 року — обрано на цю посаду безстроково. Він перебуває на черзі для отримання житла з лютого 2005 року, проте Виконавчий комітет Володимирецької селищної ради, порушуючи вимоги ч.7 ст.44 закону «Про статус суддів», не забезпечив його житлом.

Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, Особа 2 просив суд зобов’язати Виконавчий комітет Володимирецької селищної ради надати йому благоустроєне житло у вигляді окремої квартири на склад сім’ї з однієї особи у межах норм житлової площі, що відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам, з урахуванням 10 м² додаткової площі, не пізніше від трьох місяців з моменту набрання рішенням законної сили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кузнецовського міськсуду Рівненської області від 29.11.2016 позов Особи 2 задоволено частково. Зобов’язано Виконавчий комітет Володимирецької селищної ради надати Особі 2 благоустроєне житло в смт Володимирець Володимирецького району у вигляді окремого житлового приміщення, що відповідає встановленим санітарно-технічним вимогам, у межах норм житлової площі з урахуванням права на додаткову житлову площу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, застосовуючи положення ч.7 ст.44 закону «Про статус суддів» у редакції, що була чинною на момент призначення Особи 2 на посаду судді, та ст.46 ЖК Української РСР, виходив з того, що обов’язок позачергового забезпечення позивача житловим благоустроєним приміщенням у межах норми житлової площі та з урахуванням права на додаткову площу покладено на Виконавчий комітет Володимирецької селищної ради. Суд першої інстанції ухвалив рішення з посиланням на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду України від 7.05.2012 в справі №21-292а11 та від 12.11.2014 в справі №6-157цс14.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою АСРО від 14.03.2017 апеляційну скаргу Володимирецької селищної ради відхилено. Рішення Кузнецовського міськсуду від 29.11.2016 залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 7.05.2012 в справі №21-292а11, обов’язок забезпечити житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, покладений на місцеві органи виконавчої влади за місцем роботи судді, а дії ДСАУ та її територіальних управлінь щодо забезпечення суддів житлом є додатковими у разі невирішення цього питання органом місцевої виконавчої влади.

При цьому суд апеляційної інстанції послався на порушення вимог ч.7 ст.44 закону «Про статус суддів» у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, зазначивши, що Виконавчий комітет Володимирецької селищної ради суддю Володимирецького райсуду Особу 2 житлом не забезпечив, тому зобов’язав виконком селищної ради надати йому благоустроєне житло за місцем роботи у вигляді окремого житлового приміщення, що відповідає встановленим санітарно-технічним вимогам, у межах норм житлової площі з урахуванням права на додаткову житлову площу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Володимирецька селищна рада, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове — про відмову в задоволенні позову <…>.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до ч.7 ст.44 закону «Про статус суддів» і постанови Кабінету Міністрів від 3.08.2005 №707, якою затверджено Порядок забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів, законодавець поклав обов’язок щодо забезпечення судді відповідним житлом саме на місцеві органи виконавчої влади та ДСАУ та її територіальні управління, а до обов’язків Виконавчого комітету Володимирецької селищної ради (органу місцевого самоврядування) належить взяття, перебування та зняття з обліку позивача. Таким чином, ухвалюючи рішення, суди хоча й послались на висновки, викладені в постановах ВСУ від 7.05.2012 в справі №21-292а11 та від 12.11.2014 в справі №6-157цс14, але відступили від правових позицій, висловлених у них, без наведення відповідних мотивів.

Крім того, Володимирецька селищна рада зазначила, що позивачу безпідставно було надано перевагу в забезпеченні житлом перед іншими особами, які також користуються пільгами під час визначення черговості забезпечення житлом, і спір щодо забезпечення позивача благоустроєним житлом уже вирішувався в адміністративному порядку.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Указом Президента від 25.12.2004 №1540/2004 Особу 2 було призначено на посаду судді Володимирецького райсуду, а постановою Верховної Ради «Про обрання суддів» від 2.12.2010 №2765-VI його було обрано суддею безстроково.

Особа 2 постійно проживає за Адресою 1, за час перебування на посаді судді Володимирецького райсуду Володимирецькою селищною радою, Володимирецькою райдержадміністрацією та територіальним управлінням ДСАУ житлом не забезпечувався, проживає у гуртожитку, окремого благоустроєного житла не має.

Рішенням Виконавчого комітету Володимирецької селищної ради «Про взяття на квартирний облік громадянина Особи 2» від 15.02.2005 №24 позивача внесено до списку осіб для першочергового отримання житла згідно з п.2 ст.46 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно з довідкою Володимирецької селищної ради від 3.02.2016 №02-23/69 перед Особою 2 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, перебуває 125 осіб, яких було взято на квартирний облік до 15.02.2005, з них у списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у першочерговому порядку, перебуває 42 особи.

2. Мотивувальна частина

Позиція ВС

Згідно з положенням ч.2 ст.389 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права

<…> Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Виконавчий комітет Володимирецької селищної ради зобов’язаний забезпечити житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов.

Проте з таким висновком судів погодитись не можна.

У стст.126, 130 Конституції закріплено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Згідно зі ст.14 закону «Про судоустрій України» від 7.02.2002 (чинного на час виникнення спірних відносин) гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів.

У ч.7 ст.44 закону «Про статус суддів» у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що не пізніше як через 6 місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцезнаходженням суду.

У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається КМ.

Постановою КМ від 3.08.2005 №707 затверджено Порядок забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів (був чинним на час виникнення спору), згідно з пп.2, 4 якого суддям, які відповідно до житлового законодавства перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, надають окрему квартиру або будинок місцеві органи виконавчої влади не пізніше ніж через 6 місяців після їх обрання на посаду. Взяття, перебування та зняття з обліку судді здійснюється виконавчими комітетами рад за місцем роботи відповідно до житлового законодавства.

Якщо місцевий орган виконавчої влади у 6-місячний строк не забезпечив житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, суд на підставі його заяви за погодженням з ДСАУ або її територіальним управлінням (стосовно судді місцевого суду) може прийняти рішення про придбання житла за рахунок коштів державного бюджету та передання його у користування судді (п.7 цього порядку).

У п.9 указаного порядку передбачено, що для забезпечення суддів благоустроєним житлом ДСАУ та її територіальні управління (стосовно суддів місцевих судів) ведуть контрольні списки суддів, які потребують поліпшення житлових умов, та суддів, які забезпечені житлом, і вносять місцевим органам виконавчої влади пропозиції щодо забезпечення суддів житлом.

Аналіз зазначених положень закону та порядку свідчить, що обов’язок забезпечити житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, покладений на місцеві органи виконавчої влади за місцем роботи судді, а дії ДСАУ та її територіальних управлінь щодо забезпечення суддів житлом є додатковими у разі невирішення цього питання органом місцевої виконавчої влади.

Такий же висновок про застосування вказаних норм матеріального права було викладено в постановах Верховного Суду України від 7.05 та 9.10.2012 в справах за адміністративними позовами суддів до органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади про визнання бездіяльності протиправною та забезпечення благоустроєним житлом (справи №№21-292а11 та 21-350а12 відповідно).

До того ж Судова палата у цивільних справах ВСУ у постанові від 12.11.2014 у справі №6-157цс14, прийнятій у зв’язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції ст.46 ЖК Української РСР, ст.44 закону «Про статус суддів», дійшла висновку про те, що правовідносини, що виникли з приводу забезпечення позивача житлом у зв’язку з обранням його суддею, регулюються нормами ч.7 ст. 44 закону «Про статус суддів», яка була чинною на момент виникнення у судді права на отримання житла.

Відповідно до ст.43 ЖК Української PCP громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, житлові приміщення надаються в порядку черговості.

У ст.46 ЖК Української PCP визначено перелік осіб, яким житлові приміщення можуть бути надані поза чергою.

У ч.1 ст.46 ЖК Української PCP передбачено надання житлового приміщення поза чергою інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання житлового приміщення, а з них інвалідам 1-ї групи з-поміж учасників бойових дій на території інших держав протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання житлових приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.

Згідно із ч.2 ст.46 ЖК Української РСР поза чергою житлове приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством.

Застосовуючи вказані норми житлового права, Судова палата у цивільних справах ВСУ в постанові від 3.06.2015 у справі №6-390цс15 дійшла висновку, що положення ч.2 ст.46 ЖК Української РСР поширюються і на правовідносини щодо забезпечення суддів благоустроєним житлом.

У цій постанові також указано, що для осіб, обраних на виборну посаду, коли це пов’язано з переїздом в іншу місцевість, чинне законодавство не встановлює строку, за який вони повинні бути забезпечені житлом переважно перед іншими громадянами з таким самим статусом, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень.

Зобов’язуючи Виконавчий комітет Володимирецької селищної ради забезпечити Особу 2 благоустроєним житловим приміщенням, суди не взяли до уваги, що ч.1 ст.46 ЖК Української РСР передбачено строк для надання поза чергою житлового приміщення виключно для таких категорій громадян: інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом 2-х років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання житлового приміщення; інвалідам 1-ї групи з-поміж учасників бойових дій на території інших держав протягом року.

Для осіб, обраних на виборну посаду, чинне законодавство не встановлює строку, за який вони повинні бути забезпечені житлом переважно перед іншими громадянами з таким самим статусом, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень.

Отже, оскільки ст.46 ЖК Української РСР не встановлює строку та переважного права на одержання житлових приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків для суддів, то Особа 2 має бути забезпечений житлом у порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла раніше від нього, що відповідатиме положенням ст.43 ЖК Української РСР.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції ВСУ, викладеній у постанові від 3.06.2015 у справі №6-390цс15.

Вирішуючи спір, суди на вказані вимоги закону уваги не звернули, а тому дійшли помилкового висновку про необхідність зобов’язання Виконавчого комітету Володимирецької селищної ради забезпечити позивача благоустроєним житлом у позачерговому порядку з переважним правом на одержання житлового приміщення перед всіма іншими категоріями позачерговиків.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення в справі, неправильно застосували норми матеріального права, порушивши норми процесуального права. Тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового — про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст.412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись стст.400, 409, 412, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області задовольнити частково.

Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29.11.2016 та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 14.03.2017 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Особи 2 до Виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області, Володимирецької районної державної адміністрації Володимирецького району Рівненської області, Територіального управління Державної судової адміністрації у Рівненській області про зобов’язання позачергово надати благоустроєне житло відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.