Закон і Бізнес


На захист мера

ВРП погодилася провести закрите засідання, аби не озвучувати прізвищ високопосадовців, які тиснули на законника


Суддя Максим Капустинський не побачив у діях мера, який звільнив працівника, кримінального проступку.

№15 (1417) 20.04—26.04.2019
8535

Суддя зобов’язав прокуратуру закрити кримінальне провадження проти міського голови. Представник державного обвинувачення обурився, що його позбавили можливості подати до суду обвинувальний акт, і поскаржився.


Закрите провадження

На Максима Капустинського з Енергодарського міського суду Запорізької області поскаржився прокурор Запорізької області, вважаючи, що той порушив закон. Своєю ухвалою суддя задовольнив заяву міського голови й зобов’язав закрити кримінальне провадження. Утім, апеляційна інстанція згодом скасувала цю ухвалу.

Нагадаємо, що у 2017 році меру Енергодара Павлу Музиці — висуванцю «Опозиційного блоку» — оголосили підозру в незаконному звільненні керівника Комунального підприємства «Ритуал», що, на думку прокуратури, поєднане зі зловживанням службовим становищем. Проте рік тому суд визнав П.Музику невинуватим у пред’явлених обвинуваченнях.

На думку скаржника, М.Капустинський вийшов за межі своїх повноважень, адже йдеться про процесуальне рішення, яке не може бути оскарженим відповідно до ст.303 Кримінального процесуального кодексу під час досудового розслідування. Давати оцінку законності кваліфікації дій підозрюваного та вирішувати, чи є в діях особи склад злочину, на думку прокурора, можливо лише під час постановлення вироку. Слідчий суддя має право тільки контролювати дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Держобвинувач звернув увагу на те, що в ст.303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування. Рішення, про яке мовиться, не входить до цього переліку. Тому, на думку прокурора, суддя не просто порушив КПК, а й позбавив сторону обвинувачення можливості передати на розгляд суду обвинувальний акт стосовно особи та знехтував принцип змагальності сторін і свободи подання доказів, доведення їх переконливості. Така поведінка судді, на думку скаржника, порушує засади рівності всіх учасників процесу та позбавляє їх можливості реалізувати свої права.

У поясненнях М.Капустинський зауважив, що процесуальний керівник досудового розслідування залишив поза увагою підстави для закриття кримінального провадження. А бездіяльність може проявлятися не лише в тому, що не вчиняються певні процесуальні дії, а й у неналежному розгляді клопотання. У ст.307 КПК, на яку посилався скаржник, стверджується, що ухвала слідчого судді про скасування рішення слідчого чи прокурора може містити зобов’язання припинити певну дію.

Також М.Капустинський запевнив: вини мера не доведено. Під час розгляду заяви міського голови законник дійшов висновку, що в кримінальному провадженні фактично порушується питання цивільно-правової відповідальності, що виключає ознаки суспільно небезпечного діяння. Адже жодній особі дії очільника міста не завдали шкоди, як і державі.

Страх і тиск

На думку судді, прокурор на нього поскаржився тільки тому, що не задоволений ухвалою та хоче спонукати суд приймати рішення на користь обвинувачення.

Однак дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не зрозуміла позиції законника. На думку членів ДП, у ст.9 КПК чітко сказано, що прокурор та слідчий зобов’язані всебічно, повно й неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті, що викривають, так і ті, які виправдовують підозрюваного, дати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Отже, повноваження приймати рішення про закриття кримінальної справи є саме в прокурора та слідчого. Таким чином, суддя перевищив свої повноваження.

За допущену помилку палата вліпила законникові сувору догану. Він оскаржив таке рішення.

Під час засідання Ради М.Капустинський запевнив, що зазнає тиску. За його заявами відкрили два кримінальні провадження, ведуться слідчі дії. «Я збираюся оприлюднити обставини, які із цим перетинаються», — сказав суддя.

На сайті ВРП в реєстрі повідомлень про втручання в правосуддя справді є повідомлення, датоване серпнем 2017 року. Тиск полягав у тому, що Прокуратура Запорізької області відкрила проти законника провадження за завідомо неправосудне рішення й навіть передала до суду обвинувальний акт. Утім, його було повернуто через недотримання прокуратурою низки процесуальних вимог.

Більше того, прокурори відверто заявили про свої наміри посадити М.Капустинського та ще одного суддю за ґрати на 5 років, про що розмістили інформацію на власному сайті.

«Мені доведеться розповісти про осіб, які займають досить високі посади. Якщо я почну їх привселюдно називати, давати якісь пояснення проти них, це створить для мене реальну загрозу. Тому мені не хотілося б, щоб засідання транслювали. Крім того, ще є такий фактор, як репутація судової системи. Є те, що декларується, а є те, що відбувається. Якщо я привселюдно про це повідомлю, то це зашкодить репутації суду», — заявив суддя.

Ось так заінтригувавши присутніх, він попросив закритого засідання Ради. Представник скаржника не став заперечувати, й усіх непричетних до справи попросили залишити зал.

Таємне засідання увінчалося для судді успіхом. Сувору догану замінили на попередження. Проте з погляду утвердження авторитету судової влади нелогічно утаємничувати прізвища тих, хто тиснув на Феміду. Адже суспільство повинне знати «героїв», які звикли до «кишенькового» правосуддя.