Закон і Бізнес


Революція світла

Залишилося трохи більше ніж 2 місяці до запровадження вільного ринку електроенергії: як усе буде


Щоб заохотити власників розміщувати сонячні батареї на своїх будинках, за «зелену» енергію платять дорожче, ніж за атомну.

№15 (1417) 20.04—26.04.2019
Павліна КАМЕНСЬКИХ
1149

Високі тарифи, додатковий відсоток в оплаті та заклики знизити нарахування за комунальні послуги. Ніщо не змогло зупинити інновацій, які потрохи захоплюють ринок.


Гроші за збереження природи

Минулого року лише 2% виробленої в Україні електроенергії отримали з відновлюваних джерел — біогазових установок, сонячних електростанцій та вітряків. У цьому році планують збільшити виробництво «чистої» електроенергії ще наполовину.

А от щодо коштів, то «зелена» енергія принесла 9% від зароблених на електроенергії сумах. Такий розрив можна пояснити тим, що сьогодні енергія з відновлюваних джерел дорожча порівняно, наприклад, з атомною.

Високий тариф запровадили для того, щоб заохотити господарства встановлювати на своїх будинках і територіях електростанції. І це спрацювало, адже за останні роки популярність відновлюваної енергетики стрімко зростає. Однак разом зі збільшенням сонячних електростанцій знижується тариф. 1 квітня цього року набула чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, про зелені тарифи. Відповідно до неї виробники сонячної енергії сьогодні заробляють 5,5 грн. за кВт, а виробники вітрової — 3,5 грн.

З початку наступного року тарифи знизяться, через кілька років — знову знизяться.

Саме тарифи є основним аргументом виробників традиційної електроенергії. Адже атомна енергія значно дешевша, як і теплова. Якщо пошукати в «Гуглі» інформацію про «зелений» тариф, то можна неодноразово стикнутися зі словом «небезпека». І це дійсно так, адже «зелена» енергетика становить величезну загрозу для виробників «брудної» енергії. Наприклад, Німеччина, розвинувши відновлювані джерела енергії, повністю відмовилася від атомних електростанцій. Крім того, ця країна приєдналася до альянсу країн, які збираються відмовитися від вугілля (Powering Past Coal Alliance) для того, щоб зупинити глобальне потепління. Цих країн спершу було небагато, але стає все більше.

Прагнення зберегти довкілля стає сильнішим за жадобу вигоди. Зокрема, у ФРН після закриття атомних електростанцій ціни на електрику зросли вдвічі, але сам процес відбувся за запитом громадськості. Передувала цьому серія мітингів. Нинішнього року відбувся аналогічний мітинг. Живий ланцюг розтягнувся на дві країни — Бельгію та Нідерланди.

Сьогодні в Німеччині збільшили потужність відновлюваних джерел енергії й завдяки цьому знизили «зелений» тариф. Однак саме високі ціни на комунальні послуги виробники традиційної електроенергії використовують як головний аргумент на свою користь. Адже газ, вугілля, труби з димом та радіація, може, і шкідливі, але дешевші. А потужності відновлюваної енергетики порівняно з атомною — малі.

Енергетичні війни

З 1 липня 2019 р. закон «Про ринок електроенергії» набере чинності, люди зможуть самостійно обирати виробника електроенергії та постачальника й укладати з ними договори. Як наслідок, підвищення тарифів на електроенергію стане неминучим. Адже вони будуть формуватися на ринкових засадах. Державне регулювання тарифів частково замінять на енергобіржі. Унаслідок цього ціна електроенергії для населення має зрівнятися з її вартістю для промислових споживачів.

Саме це подорожчання є основним аргументом традиційних виробників, які готові боротися всіма можливими способами за свої позиції. Адже в більш розвинених країнах такі виробники енергії відходять на другий план. Але в нас доводи енерговиробників знаходять відгуки в серцях багатьох членів суспільства, яким хотілося б економити.

Питання стоїть так: чи готові українці платити за чисте довкілля? Чи, навпаки, радо пожертвують екологією задля менших сум у платіжках?

Правове регулювання «зеленої» енергетики нещодавно стало темою обговорення в Асоціації правників України.

Відповідно до закону для встановлення «зеленого» тарифу необхідно провести громадське обговорення. «У той же час незрозумілою є роль громадськості при встановленні «зеленого» тарифу, оскільки вона приймає рішення виключно за чи проти, не встановлюючи його розміру та не володіючи спеціальними знаннями», — написали в анонсі до заходу на сайті АПУ.

Обговорення справді поки що лише сповільнюють процеси. Наприклад, саме громадськість заблокувала будівництво гідроелектростанції на Дністрі, а також будівництво сміттєпереробного заводу біля Львова. Останній, між іншим, теж мав стати джерелом «брудної» електроенергії, з тією відмінністю, що за паливо не треба буде платити, бо це — сміття.

Такі рішення громадськості можуть бути наслідком недостатньої інформованості або маніпуляцій традиційних виробників енергії, які намагаються втримати ринок.

З 1 липня на зміну моделі, яка функціонує сьогодні, має прийти ринок із можливістю укладати угоди між двома сторонами, з можливістю купувати електроенергію як безпосередньо у виробника, так і за іншими моделями. Зокрема, можна буде укладати контракт щодо постачання електроенергії, угоду на добу вперед. Такий собі балансуючий ринок.

Реформа є спробою впровадити європейську модель відносин постачальника та споживача та має стимулювати конкуренцію гравців та появу нових. Станом на березень нараховується 348 компаній з ліцензіями на відповідну діяльність.

Під час обговорення змін, які відбудуться, фахівці чомусь упевнені, що ні бізнес, ні юристи повністю не готові до нових правил гри. А тим часом в Європі продовжується процес «озеленення» енергетики. Наприклад, минулого року у Франції анонсували закриття теплоелектростанцій.

Про те, які тенденції переважать в Україні, дізнаємося вже невдовзі.