Чи варто говорити про академічну доброчесність в Україні
В Україні освітня недоброчесність обумовлена двома чинниками — соціальним та законодавчим.
Про це зазначила віце-президент Української асоціації міжнародного права Ольга Буткевич під час семінару «Правовий вимір академічної доброчесності», повідомив кореспондент видання «Закон і Бізнес», який відвідав цей семінар.
За її словами, соціальний чинник полягав у наступному. У 90-х роках велика кількість осіб, що спромоглась швидко збагатитись за короткий час мали забаганку — отримати ступінь кандидата чи доктора наук. Вони замовляли написання робіт талановитішим, проте менш успішним науковцям і видавали їх за свої. Оскільки це толарізувалось як суспільством, так і освітніми заходами, викоренити сприйняття подібного як належне на сьогодні надзвичайно важко.
Законодавчий аспект обумовлений неналежним ставленням до права інтелектуальної власності. Зокрема це обумовлено тим, що Україна тривалий час не могла вирішити проблему з піратськими копіями інформації. І навіть знаходилась під дією міжнародних санкцій. До того ж поняття академічної доброчесності було закріплено у національному законодавстві лише у 2017 р., що є досить пізно.