Закон і Бізнес


Керуючий партнер ADER HABER Юрій Петренко:

«Повага до права підвищує репутацію та імідж бізнесу, а отже — його прибутковість»


Юрій Петренко: «Повага до права підвищує репутацію та імідж бізнесу, а отже — його прибутковість»

№15 (1417) 20.04—26.04.2019
РОМАН ЧИМНИЙ
2591

Адвокатська монополія на представництво в українських судах мала б забезпечити юридичним фірмам суттєвий поштовх до розвитку. Втім, межа розподілу функцій між інхаусами та консультантами пролягає не лише на порозі суду. Про тенденції на українському правничому ринку, відносини корпоративних юристів та юридичних фірм, а також про враження від судової реформи «ЗіБ» поговорив із керуючим партнером ADER HABER Юрієм ПЕТРЕНКОМ.


«Представники юридичного консалтингу почали відчувати справжню конкуренцію з боку юрисконсультів» 

— Юрію Миколайовичу, як ви охарактеризували б нинішній стан ринку юридичних послуг в Україні? Він розвивається чи, навпаки, перебуває в занепаді?

— На мій погляд, юридичний ринок України однозначно розвивається. Це пояснюється як надвисоким рівнем конкуренції, так і тими викликами, які стоять перед бізнесом і державою. Звісно, для кожного цей розвиток реалізується у різних напрямах: для когось у натхненні держави запровадити електронний суд та довірчі послуги, для інших — в активному поширенні smart-контрактів та блокчейн-проектів. А комусь достатньо того, що висока конкуренція на ринку гарантує змагальність його гравців за якість надання послуг та увагу клієнта.

Ключовим драйвером та маркером розвитку тих чи інших юридичних послуг стають індустрії: в якій з них найбільші оборот, конкуренція та привабливість для інвесторів, там ці послуги стають найбільш затребуваними та підвищують додаткову вартість.

Ні для кого не секрет, що такими індустріями сьогодні є ІТ та агросектор. Але не варто забувати про ритейл, який за останні кілька років продемонстрував багато нових підходів до ведення бізнесу та запровадження продуктів. Традиційно об’ємним є і сектор нерухомості й будівництва, який також пов’язаний з ритейлом через бажання розвивати мережі й відкривати все більше торговельних центрів та інших платформ для реалізації продукції.

Більше того, досвід західних корпорацій, який втілюється в Україні, свідчить про те, що повага до права підвищує репутацію та імідж бізнесу, а отже — його прибутковість.

Саме тому індустріально орієнтовані юридичні послуги здатні виконати відразу два завдання: надати клієнту приватний та високоякісний сервіс за допомогою профільної вузькоспеціалізованої експертизи та підштовхнути юрфірми до нового витку конкуренції в нових умовах. У відповідь клієнт готовий добре віддячити юридичному раднику, спроможному обрати правильний момент, презентувати свою пропозицію та реалізувати її.

— Як клієнтові зорієнтуватися на юридичному ринку, кому довірити свій бізнес?

— На мою думку, сьогодні клієнтам не варто обирати фірми, що готові відразу запропонувати знижку, а отже, знизити операційні витрати клієнта на певному етапі. Уваги заслуговують юридичні компанії, які можуть надати хай і дорожчу послугу, але вона уможливить створення додаткової вартості для продуктів бізнесу клієнта та дасть змогу «обіграти» конкурентів. При цьому це працює як на довгій дистанції, так і на короткій — залежно від запиту клієнта.

Це як у медицині: якщо щось болить — лікувати потрібно не симптоми, а їх джерело. Не кажучи вже про критерії обрання лікаря (усміхається).

— Ваша оцінка адвокатської монополії: чи так вже необхідно було ділити правників за статусом для доступу до суду?

— Будь-яка реформа має проводитися з метою підвищення ефективності та якості законодавства держави та її правової системи загалом. Так само і перед реформою адвокатури має стояти мета покращити як регулювання адвокатської діяльності, так і життя і роботу кожного конкретного представника юридичного консалтингу. У комплексі така реформа покликана створити середовище, в якому ми як професіонали могли б безперешкодно надавати послуги високої якості, а клієнти — розраховувати на ефективний захист своїх інтересів.

Я не хотів би коментувати правильність чи неправильність поділу правників за статусом для доступу до суду. Однак як юрист з понад 20-річним досвідом роботи ознайомлений з історією розвитку правових систем зарубіжних країн, де саме розгалужена система правничої професії демонструє найвищу якість юридичних послуг. Саме тому якісна реалізація реформи адвокатури прискорить рух України до європейських цінностей.

— Чи існує в Україні реальна конкуренція між корпоративними юристами та адвокатами?

— Конкуренція — це усталене поняття. Ще 3—4 роки тому ми говорили про незмінне партнерство та спільну роботу юрисконсультів та зовнішніх юристів. Але вже минулого року ми як представники зовнішнього юридичного консалтингу почали відчувати справжню конкуренцію з боку юрисконсультів. Саме це підштовхнуло ADER HABER до створення нових продуктів, які не будуть конкурувати зі спеціалізацією юрисконсультів. Адже ми пропонуємо низку послуг, які об’єктивно виходять за межі експертизи внутрішнього юриста, а також є надновими для інших юрфірм. Тому наші продукти здатні забезпечувати додаткові бізнес-можливості, а також доповнювати спектр юридичних послуг, який клієнт може отримати від власної юридичної служби.

Будь-яка послуга для бізнесу має бути ефективною і тому залучення юрисконсульта слід сприймати як звичну річ. Зовнішні юридичні радники знаходять унікальні та виняткові, часом креативні та незвичні, рішення. Разом з тим внутрішній юридичний департамент є як провідником реалізації таких рішень, так і рушієм імплементації нових підходів та виняткових рішень у схожих або тотожних ситуаціях.

Крім того, найбільш ефективною є практика колаборації зовнішніх радників та внутрішнього юридичного департаменту, які, маючи спільну мету, якісніше, швидше та зрозуміліше (оскільки останні краще розуміють усі внутрішні аспекти та моменти бізнесу) забезпечують досягнення мети бенефіціара та бізнесу загалом.

— Якщо є власні юристи, навіщо витрачатися на залучення зовнішніх правників? Адже у малозначних спорах інтереси компанії може представляти і юрисконсульт.

— Звичайно, оптимізація витрат на правову допомогу в незначних справах дасть можливість спрямувати кошти на важливіші проекти, які допоможуть компанії швидше рости. Втім, напрацювання зовнішніх радників можуть стати програмним стандартом для вироблення внутрішніх шаблонів і базисів для дій у межах найбільш типових для конкретного клієнта ситуацій.

Разом з тим, коли внутрішня юридична служба не має можливості забезпечити супровід бізнес-процесів або метою власників бізнесу є відмежування таких речей від поля обізнаності всієї команди, запрошення юридичних фірм, які мають відповідну спеціалізацію і готові досягти для клієнта необхідного результату, залучення зовнішнього юридичного радника має розцінюватись як стратегічно правильне бізнес-рішення.

Саме тому розвиток юридичних департаментів відкриває для нас нові вектори вдосконалення наших послуг та ставить перед нами нові виклики. При цьому пошук шляхів взаємодії дає змогу вдосконалювати різні навички та вміння для нас самих.

«Ми здобуваємо стільки перемог, скільки наш клієнт за допомогою нашої роботи»

— Понад рік тому ви разом з колегами почали працювати під оновленим брендом ADER HABER. Що об’єднує вашу команду? Чи є якісь особливості, які відрізняють вас від інших гравців на ринку юридичних послуг?

— Я працюю разом з моїми партнерами ще з 2006 року й маю зізнатися: нас поєднували спільні цінності тоді, вони поєднують нас зараз і будуть об’єднувати в майбутньому. У 2017-му ми зробили крок уперед, створили сміливий та надихаючий бренд — ADER HABER — і працюємо над побудовою юридичної фірми нового покоління.

Тож наші цінності:

відкритість і готовність до змін у світі технологій та інновацій;

пріоритет інтересів клієнта й орієнтація на бізнес-результат;

відповідальність за свою роботу й команду;

висока якість експертизи та професійної техніки;

культура безперервного розвитку себе та суспільства.

 У спорті успішним є той, хто виграв найбільше поєдинків. А в юриспруденції як виміряти успіх? Ви підсумовуєте свій особистий баланс перемог і поразок?

— Вважаю, що юрист завжди є помічником, успіх якого вимірюється успіхом його клієнтів. Тому ми здобуваємо стільки перемог, скільки наш клієнт за допомогою нашої роботи.

— У Сполучених Штатах адвокати, які практикують у сфері корпоративного права, напевне, мають найбільший попит і є більш високооплачуваними. Натомість у нас, схоже, великі компанії найчастіше звертаються до консультантів як сторони кримінальних проваджень. Із чим це пов’язано?

— Я не певен, що таке твердження щодо України є правильним. Будь-який бізнес, особливо великий, звертається до юридичних фірм з усіх питань, які важливі для нього у цей час.

Дійсно, за часи незалежності найбільш популярною юридичною послугою можна назвати супровід клієнта на етапі досудового та судового врегулювання спорів. Однак напрям представництва інтересів у кримінальних справах не займає перше місце в цьому комплексі послуг. Якби ця думка була слушною, сьогодні у кожній фірмі найприбутковішою була б практика захисту бізнесу (або white-collar crime), а кримінальні бутики формували б щонайменш першу тридцятку найуспішніших фірм України.

Втім, не можна не погодитися, що останніми роками юридичні послуги у сфері представництва інтересів сторін кримінальних проваджень (у ролі як обвинувачуваних, так і потерпілих) та свідків набули неабиякого попиту. Це, у свою чергу, стимулювало більшість юридичних фірм до відкриття нових практик або підвищення інвестування в експертизу в цій сфері. Більше того, саме кримінальні процеси за участю відомих юридичних фірм набувають чи не найбільшого розголосу в професійних та бізнес-ЗМІ та в юридичній спільноті.

Проте не варто думати, що юридичні фірми сьогодні сприймають лише або переважно як консультантів у питаннях судового супроводу. Така теза також є некоректною. Адже, крім вирішення проблемних і критичних ситуацій під час спорів між собою, сучасні компанії орієнтовані на пошук можливостей зростання, створення додаткових продуктів, вихід на нові ринки, впровадження інновацій та ноу-хау. Саме цей процес є свідченням зрілості бізнесу. Адже незрілі компанії переважно зайняті тим, що судяться і розбираються одна з одною.

Така тенденція дає впевненість у тому, що найближчим часом усе більше українських компаній перейдуть на етап зрілості та будуть звертатися до юридичних фірм передусім по послуги, орієнтовані на безпеку бізнесу сьогодні та в майбутньому. Як зливатися, приєднувати та поглинати інші компанії чи протидіяти цьому без допомоги юридичних фірм?!

— На відміну від прецедентного права, в континентальній системі начебто всі правники перебувають у рівних умовах: маєш проблему — звернувся до законодавства, судової практики й отримав відповідь, як її вирішити. У чому тоді полягає відмінність між юрисконсультами і зовнішніми консультантами? Хіба можна по-різному прочитати закон?

— Законодавство будь-якої країни — Україна тут не виняток — завжди не ідеальне. Світ надто швидко розвивається, потреби людей і компаній зростають, а держава не встигає вчасно реагувати на ці зміни та відображати їх у законах.

Звісно, гнучке прецедентне право може швидше пристосовувати правові норми до сучасних реалій, ніж усталена система континентального права. Однак останніми роками в Україні роль судової практики у формуванні усталених правових положень значно зросла. І хочеться відзначити, що в цьому велику роль відіграла своєрідна та малопомітна синергія адвокатів і суду.

Багатьом юристам відомі певні категорії спорів, щодо яких навіть вищі інстанції тривалий час приймали кардинально протилежні рішення. Саме тому, коли справа доходила до Верховного Суду України, всі затамовували подих і чекали, до якої ж позиції він схилиться.

Велике значення у цьому мало те, наскільки професійно була викладена позиція сторони в процесуальних документах. Адже судді нерідко зізнаються, що найбільш вдалі формулювання захисників стають кістяком мотивувальної частини рішення. Саме тут майстерність адвокатів, про яку ми чули в університетах в історіях про видатних майстрів Анатолія Коні, Федора Плєвака та інших, і ставала ключовим кроком до перемоги в спорі.

Слід ураховувати й майстерність обрати нетиповий, але більш ефективний спосіб правового захисту, що змушує суд змінити кут погляду. Саме такі навички та їх результати вражають, оскільки допомагають перемогти у спорі, який іншим видається безперспективним через усталеність мислення.

Зазначене є важливим тому, що реформований Верховний Суд поповнився адвокатами, які забажали вплинути на формування судової практики.

«Я вірю в те, що будь-який суд може бути об’єктивним»

 Зрозуміло, що у судовому двобої не все залежить від представників сторін, якими вони успішними не були б. Ви вірите в об’єктивність українського суду? Чи змінилося судочинство внаслідок останньої судової реформи?

— Я вірю в те, що будь-який суд може бути об’єктивним. Якщо ж стикаємося з певною упередженістю системи або особи, то маємо у своєму розпорядженні необхідні механізми, які дають змогу діяти відповідно до букви закону.

Судова реформа сьогодні все частіше стає приводом для хвастощів чиновників, які перебувають у системі на час її втілення. Однією з головних тез є «Ми прийшли, все змінили, ось тепер судять зовсім по-іншому». Дійсно, створення нового ВС стало поштовхом для судової еліти, допомогло залучити досвідчених практиків, які не займали раніше посад суддів, але точно знали, в яких сферах система потребує поліпшення.

На ВС було покладено важливе завдання — формування єдиної практики. Одним із ключових принципів судового рішення є принцип правової визначеності. Він покликаний дати сторонам при вступі в ті чи інші правовідносини чітке розуміння, що станеться при порушенні зобов'язань і чого можна очікувати від судового рішення. При такій ситуації у сторін є вибір: або не порушувати, або бути готовим до юридичних наслідків, адже вони неминуче настануть.

З оновленням системи ВС представив свій погляд на те, яким чином повинна формуватися судова практика та як вона буде визначати вектор «судової правотворчості» у майбутньому. За підсумками роботи суду за рік рано робити якісь однозначні висновки про успішність реформи. Але вже зараз, ураховуючи наявність деяких рішень, що поставили крапку в багаторічних суперечках експертів, ми сподіваємося, що створення ВС стало тим самим позитивним переломним моментом для судової системи.

— Як ви зазначали, до нового ВС прийшли адвокати, аби вплинути на формування судової практики. Чи є вже результати такого впливу?

— Одним з останніх вагомих кроків стало вдосконалення підготовки судових рішень із застосуванням спеціальної методики їх структурування. Завдяки цьому правові позиції касаційної інстанції відтепер набагато зручніше використовувати у правозастосовній практиці, й ініціатива подібних змін виходить саме від представників адвокатури у ВС.

— Тобто успішним адвокатам варто ставати суддями?

— Цілком слушно стверджувати, що це може бути однією з мрій сучасного українського адвоката: вдосконалити власну практику правозастосування настільки, щоб у майбутньому посісти поважне місце в палаті ВС. До речі, в США це й вважається вершиною Олімпу юридичної кар’єри.

У контексті ж попереднього питання зазначу: я переконаний, що судовий юрист, який постійно працює над удосконаленням методів захисту, відшліфовує їх у постійній практиці та у різних сферах, має велику перевагу на юрисконсультом, який, окрім судових справ, має у своїй компетенції низку інших напрямів. Більше того, постійна робота в одному напрямі майже нівелює можливості юрисконсульта в застосуванні альтернативних методів доказування та способів правового захисту, оскільки вони не притаманні його звичній сфері правозастосування.

— Торік було прийнято закон «Про Вищий антикорупційний суд», а недавно до нової установи призначили суддів. Чи є створення ВАКС позитивним кроком та які виклики стоять перед такою судовою інституцією?

— Безумовно, створення нових судових органів є позитивним моментом, покликаним якщо не поставити остаточну крапку з корупцією в Україні, то хоча б завдати їй смертельного удару.

На мій погляд, не тільки юридична спільнота, а й все населення України чекає від ВАКС рішучих та гучних судових процесів, що покажуть нульову толерантність до корупції.

Водночас хочу прокоментувати це питання словами колишнього держсекретаря США Джона Керрі, який зазначив, що в Сполучених Штатах всі суди є антикорупційними. Мені здається, цей вислів дуже влучний: створення ВАКС, формування антикорупційної інфраструктури є вкрай важливим явищем. Утім, не варто на цьому зупинятися, навпаки, потрібно формувати кожну судову установу як антикорупційну, причому за ознакою не тільки юрисдикції, а й ціннісних настанов працівників.

«Кожен здатен створити себе таким спеціалістом, яким він себе бачить»

— У вашій фірмі можна побачити чимало молодих юристів. Як ви оцінюєте нинішній рівень юридичної освіти?

— Будь-яка освіта є основою для майбутньої практики і має цінність лише тоді, коли вона створює необхідні передумови та можливість практикувати в подальшому й удосконалюватися. Ми в нашу команду беремо людей, які люблять юриспруденцію, в яких горять очі та які прагнуть стати найкращими. Якою не була б освіта — поганою чи хорошою — успіх майбутнього фахівця завжди залежить лише від нього самого. Ми віримо, що наша система освіти випускає гарні кадри для юридичного ринку. Адже вона дає можливість учитися кожному, тому кожен здатен створити себе таким спеціалістом, яким він себе бачить.

— Деякі політики говорять про необхідність реформування юридичної освіти, зокрема в частині суттєвого скорочення кількості вишів, що випускають фахівців у галузі права. Ви із цим згодні?

— Вважаю, що державна освіта має бути найбільш якісною. Має бути кілька центрів знань, які фокусуються як у столиці, так і в ключових регіонах. Кількість вишів, які фінансуються за рахунок бюджетів, можна скоротити, перерозподіляючи ці кошти на «флагманів», яким довіряють як студенти, так і роботодавці. Лімітована кількість державних закладів юридичного спрямування з високим рівнем освіти, які добре забезпечені, є кращою альтернативою, ніж сотні низькоякісних факультетів, що були створені через популярність цієї професії.

Важливо узгодити навчальні плани з юридичною спільнотою, залучивши фахових спеціалістів, задля формування предметного змісту освітньо-кваліфікаційних програм і зрештою отримати той рівень вимог і якості профільної вищої освіти, що дасть змогу забезпечувати підготовку фахівців високого рівня, які можуть приступити до предметної практичної діяльності.

Однак ніхто не забороняє відкривати приватні заклади та розвивати комерційну освіту там, де держава не в змозі це фінансувати. Грамотне управління та залучення визнаних фахівців, у тому числі практиків,  як викладачів спроможне створити впізнаваний бренд за кілька років.

— Як ви ставитеся до роботів-адвокатів? Чи не є це юриспруденцією майбутнього?

— Дійсно, legal-tech-стартапи, які розробляються в тому числі і в Україні, є достатньо популярними у відповідних вузькоспеціалізованих колах.

На моє переконання, людство ще далеке від того, щоб замінити юристів штучним інтелектом, однак на певних етапах роботи юриста інтеграція новітнього програмного забезпечення матиме наслідком позитивний зсув.

Водночас запровадження повного циклу legal-tech у юриспруденції та надання юридичних послуг великому бізнесу, на мою думку, є майже неможливим. Ми створюємо та знаходимо різні варіанти вирішення проблем великого бізнесу для досягнення клієнтом оптимального результату. Вважаю, що не існує єдиного алгоритму надання юридичних послуг: навіть деякі, на перший погляд, абсолютно ідентичні проблеми внаслідок ретельної та послідовної юридичної експертизи можуть бути вирішені кардинально різними способами.

Запровадження повного циклу legal-tech буде працювати тоді, коли не тільки адвокатів та юридичних консультантів, а й суддів і працівників органів державної влади буде замінено штучним інтелектом.

— Морякам бажають сім футів під кілем, автомобілістам — ні цвяха, ні жезлу. А що є найкращим побажанням для юриста?

— Можна бажати те саме. Адже юристи полюбляють і в морі походити, і по дорогах поїздити. Але стосовно юристів-автомобілістів скажу, що жезли частіше біжать не назустріч, а навпаки (сміється).