Пожиттєво недієздатні

Нервові клітини не відновлюються, а хронічні психічні розлади не лікуються. Але Цивільний процесуальний кодекс вимагає що два роки переглядати рішення про визнання недієздатними осіб, які мають такі захворювання.

У проекті «Про внесення зміни до статті 300 Цивільного процесуального кодексу України» (№10203) пропонується прописати у ЦПК норму, що дозволить судам не визначати строку недієздатності у певних випадках.

Нині встановлені 2 види психічних розладів, на підставі яких особу може бути визнано недієздатною: хронічний та стійкий. Водночас суд має вказати у рішенні строк його дії — максимум 2 роки. Після його спливу доводиться повторно звертатися до суду для встановлення опікунства над особою.

Періодичний судовий контроль обумовлено практикою Європейського суду з прав людини та Принципами правового захисту недієздатних дорослих осіб, затверджених Комітетом міністрів Ради Європи (рекомендація №R(99)). Проте хронічні психічні захворювання характеризуються тривалим перебігом і тенденцією до наростання симптомів. При цьому вони є невиліковними, а діагноз — пожиттєвим. Тож вимога кожні 2 роки звертатися до суду, збирати документи, щоб стати законним опікуном та захистити таку особу, позбавлена сенсу.