Закон і Бізнес


Листування з-за ґрат


№14 (1416) 13.04—19.04.2019
2677

Те, в який день адміністрація слідчого ізолятора фактично відправила апеляційну скаргу, не залежить від засудженого. Такий висновок зробив ВС в постанові №826/1419/17, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

20 лютого 2019 року                      м.Київ                               №826/1419/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач — ЖЕЛТОБРЮХ І.Л.,
суддів: БІЛОУСА О.В., СТРЕЛЕЦЬ Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Особи 2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017 у справі за позовом Особи 2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Київській області про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Особа 2 звернувся до суду з адміністративним позовом до КДКА в Київській області про зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.05.2017 повернуто позивачеві позовну заяву та додані до неї матеріали.

Не погоджуючись із ухвалою ОАСК від 15.05.2017 позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 позивачу відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху. Запропоновано протягом 30 днів з моменту отримання ухвали про залишення скарги без руху надати оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн. та подати заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови суду із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

Ухвалою КААС від 14.08.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Особи 2 на ухвалу ОАСК від 15.05.2017, оскільки позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, викладених у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, та не надано документа про сплату судового збору.

Не погоджуючись з ухвалою КААС від 14.08.2017, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та задовольнити його позовну заяву в повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що суд не взяв до уваги, що судове рішення повинно бути вручене йому особисто під розписку адміністрацією слідчого ізолятора, який у подальшому надсилає цю розписку до суду.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд уважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.13 Кодексу адміністративного судочинства (у редакції, чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.167 КАС (у редакції, чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) особам, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення в повному обсязі або в разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє.

Згідно з ч.6 ст.35 КАС (у редакції, чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження), якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця тримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до суду.

У ч.3 ст.186 КАС (у редакції, чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст.160 цього кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з ч.4 ст.189 КАС (у редакції, чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.186 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому протягом 30 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п.1 розд.2 Інструкції з організації перегляду кореспонденції (листування) осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої наказом Мін’юсту від 2.07.2013 №1304/5, кореспонденція засуджених та осіб, узятих під варту, отримується та відправляється в приміщенні найближчого поштового відділення уповноваженим представником установи виконання покарань (СІЗО) на підставі довіреності, оформленої в установленому законодавством порядку.

Як убачається з матеріалів справи, позивач є засудженим до довічного позбавлення волі, на час звернення з даним адміністративним позовом до суду його тримали в Київському слідчому ізоляторі, а тому вся його вхідна (вихідна) кореспонденція отримувалася та відправлялась адміністрацією СІЗО.

Ухвала ОАСК від 15.05.2017 постановлена без виклику осіб, що беруть участь у справі, а її копія була направлена позивачу 31.05.2017.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 9.06.2017 через Київський слідчий ізолятор подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 15.05.2017. Проте Київський СІЗО лише 13.06.2017 супровідним листом від 9.06.2017 №К-4014 направив її до КААС.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копія оскаржуваного рішення згідно з поштовим повідомленням отримана позивачем 2.06.2017, а апеляційна скарга відповідно до поштового штемпеля на конверті подана ним 13.06.2017, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Крім того, скаржником не надано документа про сплату судового збору.

При цьому суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що, оскільки Особу 2 тримали в Київському СІЗО, кореспонденція позивача, зокрема ухвала ОАСК від 15.05.2017, фактично була отримана адміністрацією ізолятора, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте дати вручення позивачу зазначеної ухвали матеріали справи не містять.

Крім того, суд не звернув уваги на те, що апеляційна скарга Особи 2 була направлена до КААС також адміністрацією СІЗО, а не самим позивачем. Тобто дата фактичного направлення апеляційної скарги адміністрацією слідчого ізолятора не залежить від засудженого.

Враховуючи викладене, ВС уважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, не перевіривши при цьому доводів позивача, якими він обґрунтовував причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до чч.1 та 4 ст.353 КАС (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин ухвала КААС від 14.08.2017 підлягає скасуванню, а справа — направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись стст.341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.