Закон і Бізнес


Обов’язкові умови продажу


№14 (1416) 13.04—19.04.2019
2472

Загальна вартість акцій повинна бути зазначена в проекті договору про їх викуп, з яким акціонерів слід ознайомити до проведення зборів членів АТ. Такое заключение сделал ВС в постановлении №910/8705/18, текст которого печатает «Закон и Бизнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

20 лютого 2019 року                       м.Київ                              №910/8705/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого — МАМАЛУЙ О.О.,
суддів: СТРАТІЄНКО Л.В., ТКАЧ І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Особи 4 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 та на рішення Господарського суду м.Києва від 4.09.2018 за позовом Особи 4 до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання протиправними дій та недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Особа 4 звернулася до ГСК з позовом до ПАТ «Перший український міжнародний банк» про визнання протиправними дій відповідача, що полягають у: несвоєчасному затвердженні вартості однієї простої іменної акції товариства та загальної вартості іменних цінних акцій, що підлягають обов’язковому викупу; ненаданні акціонеру можливості володіти інформацією про загальну вартість простих іменних акцій, які підлягають обов’язковому викупу, що призвело до порушення прав Особи 4, яка є власником 14174 шт. простих іменних акцій ПАТ «ПУМБ», реалізувати право обов’язкового викупу акціонерним товариством належних Особі 4 простих акцій за справедливою ціною — та про визнання недійсним рішення наглядової ради відповідача, що оформлене протоколом №293 засідання наглядової ради ПАТ «ПУМБ» від 5.05.2018.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішення наглядової ради відповідача, оформлене протоколом №293 від 5.05.2018, яким було затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції товариства у розмірі 331 грн., було прийнято з порушенням вимог закону «Про акціонерні товариства», оскільки позивач повинен був мати можливість володіти інформацією про ціну викупу належних йому акцій не пізніше від дня проведення річних загальних зборів акціонерів, порядок денний яких передбачав голосування з питань, визначених ст.68 закону «Про акціонерні товариства».

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням ГСК від 4.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що ринкова вартість акцій була визначена відповідачем з дотриманням приписів п.2 ч.1 ст.69 закону «Про акціонерні товариства».

Суди попередніх інстанцій відзначили, що 29.05.2018 закінчився 30-денний строк після прийняття загальними зборами рішення, протягом якого позивач як акціонер мав право подати відповідачу письмову вимогу про обов’язковий викуп акцій (14174 шт. простих іменних акцій ПАТ «ПУМБ»), однак у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з такою вимогою.

Суди попередніх інстанцій сказали, що згідно із ч.3 ст.69 закону «Про акціонерні товариства» ціна викупу акцій є обов’язковим реквізитом повідомлення про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру, та істотною умовою договору, який укладається між АТ та акціонером про обов’язковий викуп товариством належних йому акцій.

Суди попередніх інстанцій відзначили, що в повідомленні, яке позивачу направив відповідач, останнім зазначено всі необхідні дані, передбачені в ч.2 ст.69 закону «Про акціонерні товариства», зокрема й ціну викупу акцій, а тому відповідач учинив усі необхідні дії на виконання вимог стст.8 та 69 закону «Про акціонерні товариства» щодо визначення ціни викупу акцій та повідомлення про неї позивача. Чинне законодавство не вимагає проведення експертної оцінки ринкової вартості акцій до моменту проведення загальних зборів акціонерного товариства; законодавством установлено лише дату, станом на яку має бути проведена оцінка, але визначення дня проведення самої оцінки відсутнє.

Суди констатували, що позивач не надав доказів звернення до відповідача з вимогою про ознайомлення з проектом договору про викуп акції та відмови відповідачем йому в ознайомленні із цим проектом.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Особа 4 звернулася до ВС із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі<...>.

4. Позиції інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу (та представник відповідача в судовому засіданні) проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції такими, що прийняті в повній відповідності до положень матеріального та процесуального законодавства. Відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, дали правильну оцінку наявним у справі доказам. Відповідач вказує, що ним були дотримані всі вимоги закону «Про акціонерні товариства», позивач до нього з вимогою про викуп акцій не звертався, як і з вимогою про ознайомлення з проектом договору про викуп акцій. На думку відповідача, він учинив усі необхідні дії, спрямовані на забезпечення права позивача вимагати обов’язкового викупу акцій та забезпечення фактичної можливості реалізації цього права.

5. Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Позивач, Особа 4, є власником простих іменних акцій ПАТ «ПУМБ» у кількості 14174 шт., що становить 0,098953% статутного капіталу банку.

26.04.2018 відбулися річні загальні збори акціонерів банку, рішення яких оформлені протоколом. До порядку денного зборів уходило питання про зміну типу та найменування банку (п.7 порядку денного).

Відповідно до протоколу від 26.04.2018, з трьох акціонерів банку на зборах були присутні двоє — позивач (14174 акції) та ТОВ «СКМ Фінанс» (13212819 акцій). Присутні на зборах акціонери володіли 92,342248% акцій банку, що мають право голосу.

За результатами розгляду п.7 порядку денного акціонери прийняли рішення змінити тип організаційно-правової форми банку з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та змінити його найменування на «Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк». Позивач Особа 4 під час розгляду цього питання голосувала «проти».

Право наглядової ради банку на затвердження ринкової вартості майна банку передбачено пп.35 п.7.8 статуту банку.

27.04.2018 наглядовою радою банку прийнято рішення, оформлене протоколом, яким серед іншого:

затверджено перелік акціонерів банку, які мають право вимагати здійснення обов’язкового викупу належних їм акцій згідно з положеннями ст.68 закону, а саме: акціонер банку — позивач, якому належать 14174 шт. голосуючих простих акцій, що становить 0,098953% статутного капіталу банку;

обрано ТОВ «Експертно-оціночна компанія «Система» як суб’єкта оціночної діяльності для проведення незалежної експертної оцінки для визначення ринкової вартості однієї акції банку з метою забезпечення реалізації прав акціонерів на обов’язків викуп акцій згідно ст.68 закону та затверджено умови договору з вказаною особою.

4.05.2018 ТОВ «Експертно-оціночна компанія «Система» виконано звіт про оцінку однієї простої іменної акції ПАТ «ПУМБ», згідно з яким ринкова вартість однієї простої іменної акції банку станом на 22.03.2018 становить 331 грн. без ПДВ.

5.05.2018 наглядовою радою банку прийняті рішення, оформлені протоколом, якими:

встановлено порядок повідомлення акціонерів банку, які мають право вимагати обов’язкового викупу акцій товариства, шляхом направлення поштою рекомендованого листа з повідомленням про вручення;

затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції банку в розмірі 331 грн. без ПДВ, яку визначено незалежним суб’єктом оціночної діяльності станом на 22.03.2018, для обов’язкового викупу акцій банку згідно зі ст.68 закону;

затверджено ціну обов’язкового викупу акцій у розмірі 331 грн. без ПДВ за одну просту іменну акцію банку, що дорівнює ринковій вартості однієї простої іменної акції банку, та загальну вартість простих іменних акцій банку, що підлягають обов’язковому викупу, у кількості 14174 шт., у розмірі 4691594 грн. без ПДВ.

Ринкова вартість однієї простої іменної акції банку визначена суб’єктом оціночної діяльності станом на 22.03.2018. Опублікування банком в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів відбулось 23.03.2018 — в офіційному друкованому виданні НКЦПФР «Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку» №57 (2810) та розміщене на веб-сайті банку.

Відповідач направив позивачу повідомлення про право обов’язкового викупу акцій банку від 5.05.2018. У цьому повідомленні сказано, що згідно із ч.2 ст.69 закону банк повідомляє позивача про наявність у нього права вимоги обов’язкового викупу належних позивачу акцій банку за ціною обов’язкового викупу акцій 331 грн. за одну просту іменну акцію, що дорівнює вартості однієї простої іменної акції банку, яка визначена незалежним суб’єктом оціночної діяльності станом на 22.03.2018 та затверджена рішенням наглядової ради банку, оформленим протоколом від 5.05.2018.

Вказане повідомлення було направлено позивачу за двома адресами та отримано ним 9.05.2018 і 17.05.2018 відповідно. У відповідь на це повідомлення позивач направив банку лист від 25.05.2018, в якому повідомив про незгоду із запропонованою ціною викупу та наголосив на тому, що був позбавлений можливості володіти інформацією про ціну акцій, порядок її встановлення та умови викупу на день проведення річних загальних зборів акціонерів 26.04.2018, порядок денний яких передбачав голосування з питань, визначених у ст.68 закону, внаслідок чого банк порушив право позивача вимагати обов’язкового викупу акцій.

Апеляційний суд зазначив, що відповідачем у справі не доведено дотримання ним визначеного ст.36 закону обов’язку щодо надання позивачу під час підготовки до загальних зборів можливості ознайомлення з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого в ст.69 цього закону, однак не визнав цю обставину достатньою для задоволення позовних вимог.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить ВС при прийнятті постанови

Дослідивши матеріали справи, оцінивши аргументи, викладені в касаційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, ВС не погоджується з правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.68 закону кожний акціонер — власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов’язкового викупу АТ належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі в загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про зміну типу товариства.

Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов’язкового викупу АТ належних їм акцій встановлений ст.69 закону.

У ч.1 ст.69 закону встановлено, що ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до ст.8 цього закону. Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій. Ринкова вартість акцій визначається в порядку, установленому в ст.8 цього закону.

Згідно з ч.1 ст.8 закону ринкова вартість майна в разі його оцінки відповідно до цього закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Рішення про залучення суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства.

Ринкова вартість емісійних цінних паперів, до яких належать акції, визначається за правилами ч.2 ст.8 закону.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.52 закону затвердження ринкової вартості майна належить до виключної компетенції наглядової ради.

Згідно із ч.3 ст.8 закону наглядова рада затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до чч.1 і 2 цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10% від вартості, визначеної оцінювачем.

Відповідно до ст.36 закону від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів АТ повинне дати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства в робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів — також у місці їх проведення. У повідомленні про проведення загальних зборів вказуються конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.

Якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених у ст.68 цього закону, АТ повинне дати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого в ст.69 цього закону. Умови такого договору (крім кількості й загальної вартості акцій) повинні бути єдиними для всіх акціонерів.

Як зазначалося вище, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що матеріали справи не містять доказів дотримання відповідачем вказаної норми закону, однак не визнав порушення підставою для задоволення позовних вимог.

Між тим ВС констатує, що ст.36 закону має назву «Документи, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів». Тобто всі, перелічені в статті заходи в часі передують загальним зборам. Таким чином, дана стаття зобов’язує АТ дати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп акцій до проведення зборів.

Належне виконання АТ цього обов’язку передбачає сукупність послідовних дій: по-перше, це виготовлення належного проекту договору, а по-друге, надання акціонеру можливості з ним ознайомитись.

У ст.36 закону, визначаючи вимоги до проекту договору про викуп акцій, законодавець зазначив, що лише умови щодо кількості та загальної вартості акцій мають індивідуальний для кожного акціонера характер, а всі інші умови договору повинні бути єдиними для всіх акціонерів. Отже, законодавець передбачив, що загальна вартість акцій (як індивідуальна договірна умова) повинна міститися в проекті договору про їх викуп.

Таким чином, щоб виготовити проект договору про викуп акцій та ознайомити з ним позивача, відповідач повинен був спочатку визначити загальну вартість акцій позивача.

ВС констатує, що ч.2 ст.69 закону передбачає, що в повідомленні акціонера про право на викуп акцій товариство повинне зазначити: 1) ціну викупу акцій; 2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер; 3) загальну вартість у разі викупу акцій товариством; 4) строк здійснення товариством укладення договору та оплати вартості акцій. Таким чином, загальна вартість акцій в тому сенсі, який вживається законодавцем у стст.36 та 69 вищевказаного закону, є добутком ціни викупу однієї акції та загальної кількості акцій, що належать акціонеру.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в п.10 роз’яснень «Про порядок застосування розділу XII Закону України «Про акціонерні товариства» від 10.08.2010 №7 щодо здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій», зазначає, що ціна викупу акцій, яка є обов’язковим реквізитом повідомлення про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру, є також істотною умовою договору про обов’язковий викуп акцій.

Згідно зіст.36 закону відповідач мав ознайомити позивача з проектом договору до дня проведення зборів, тобто до 26.04.2018. Між тим, як установлено судами попередніх інстанцій, ціна викупу належних позивачеві акцій (331 грн. без ПДВ за просту іменну акцію) та загальна вартість цих акцій (4691594 грн. без ПДВ), яка повинна була обов’язково міститися в цьому проекті, були визначені та затверджені відповідачем (наглядовою радою банку) тільки 5.05.2018.

ВС констатує, що місцевий господарський суд, сказавши в оскаржуваному рішенні про те, що позивач не надав доказів звернення до відповідача з вимогою про ознайомлення з проектом договору та відмови відповідачем йому в такому ознайомленні, припустився неправильного тлумачення ст.36 закону.

Місцевий суд не звернув уваги на те, що:

— положення ст.36 закону вимагали від відповідача обов’язкового зазначення в проекті договору про викуп акції загальної їх вартості; без вказання вартості предмета купівлі-продажу проект договору про викуп не може вважатися належним.

— положення ст.36 закону зобов’язували відповідача виготовити проект договору про викуп акцій та ознайомити з ним позивача до 26.04.2018 (дати зборів).

— щоб виготовити проект договору (та своєчасно ознайомити з ним позивача), відповідач мав визначити загальну вартість акцій, а він, як установлено місцевим судом, це зробив лише 5.05.2018, тобто вже після зборів.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові правомірно зазначив, що відповідачем у справі не доведено дотримання ним визначеного в ст.36 закону обов’язку щодо надання позивачу можливості ознайомлення з проектом договору про викуп акцій. Однак апеляційний суд не зробив висновку про те, що ця обставина призводить до порушення прав позивача, що є результатом неправильного тлумачення судом норми матеріального права, а саме — ст.36 закону.

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають: 1) у несвоєчасному затвердженні вартості однієї акції та загальної вартості акцій, що належать позивачу та підлягають викупу; 2) у ненаданні позивачу можливості володіти інформацією про загальну вартість акцій, які підлягають викупу.

Як зазначено вище, дії відповідача (які полягають у затвердженні загальної вартості акцій позивача тільки після зборів та відсутності належного проекту договору про викуп акцій до зборів) порушують вимоги ст.36 закону, отже, є протиправними. Указані протиправні дії призвели до порушення прав позивача на отримання передбаченої вищевказаним законом інформації саме до моменту його голосування на зборах. Інформація про загальну вартість акцій, викладена в проекті договору про їх викуп, потрібна акціонеру саме на зборах для того, щоб приймати виважені рішення щодо результатів власного голосування з тих питань порядку денного, які визначені в ст.68 вказаного закону, отже, позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.

Позивач також просить суд визнати недійсним рішення наглядової ради відповідача, що оформлене протоколом засідання наглядової ради від 5.05.2018 щодо затвердження ринкової вартості простої іменної акції банку, ціни викупу акцій та загальної вартості акцій, які підлягають викупу.

Оскільки, як зазначено вище, відповідач згідно зі ст.36 закону, повинен був визначити загальну вартість акцій (шляхом множення ціни викупу акцій, установленої згідно з положеннями ст.8 закону, на їх кількість) саме до зборів, визначення її рішенням від 5.05.2018, тобто після зборів, є протиправним і порушує права позивача на володіння передбаченою законом інформацією до моменту його голосування на зборах. Отже, позовні вимоги про визнання недійсним рішення наглядової ради відповідача, оформленого протоколом засідання наглядової ради від 5.05.2018, щодо затвердження ринкової вартості простої іменної акції банку, ціни викупу акцій та загальної вартості акцій, які підлягають викупу, також є законними й обґрунтованими.

7. Висновки ВС за результатами розгляду касаційної скарги

Виходячи з вищевикладеного, ВС дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій в оскаржених рішенні та постанові припустилися неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.311 ГПК неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування оскаржених у касаційному порядку рішень та ухвалення касаційним судом нового рішення у справі. Отже, касаційна скарга підлягає задоволенню. Позов Особи 4 підлягає задоволенню.

На підставі положень ст.129 ГПК судовий збір за подання позову, апеляційної та касаційної скарг покладається на відповідача — ПАТ «Перший український міжнародний банк».

Керуючись стст.300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 4 задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 4.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов Особи 4 задовольнити.

Визнати протиправними дії ПАТ «Перший український міжнародний банк», що полягають у несвоєчасному затвердженні вартості одної простої іменної акції товариства та загальної вартості іменних цінних акцій, що підлягають обов’язковому викупу, ненаданні акціонеру можливості володіти інформацією про загальну вартість простих іменних акцій, які підлягають обов’язковому викупу.

Визнати недійсним рішення наглядової ради ПАТ «Перший український міжнародний банк», яке оформлене протоколом засідання №293 від 5.05.2018.

Стягнути з АТ «ПУМБ» на користь Особи 4 3524 грн. судового збору за подання позовної заяви, 5286 грн. збору за подання апеляційної скарги та 7048 грн. збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду м.Києва видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.