Посада зобов’язує

Хто хоче стати чиновником, має бути готовий до громадського контролю

Свобода вираження поглядів стосується не тільки інформації чи ідей, які сприймаються зі схваленням, а й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. На цьому в постанові від 3.04.2019 наголосив Верховний Суд.

У листопаді 2016 р. голова районної ради звернувся до суду з вимогою захистити його честь, гідність і ділову репутацію. Він зазначав, що негативна інформація щодо нього була опублікована на шпальтах та розміщена на сайті регіонального видання. У двох ідентичних статтях журналісти закидали позивачеві непристойну поведінку, ухилення від сплати податків, знущання з тварин, а також писали, що він хворів на психопатію та епілепсію.

Моральні страждання внаслідок оприлюднення інформації посадовець оцінив у 50000 грн. Крім того, він просив суд визнати недостовірними вказані відомості та покласти на відповідачів обов’язок нести судові витрати.

Рішенням першої інстанції, залишеним без змін апеляційною, позов задоволено повністю. Суди виходили з того, що відповідачі не надали жодного належного доказу на підтвердження достовірності відомостей, викладених у статтях. Видання оскаржило вердикти в касаційному порядку.

У постанові №127/24530/16-ц ВС указав на таке. Оскільки політичні діячі та посадові особи вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то підлягають ретельному громадському контролю та потенційно можуть зазнати гострої критики в засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими громадянами.

У зв’язку із цим межа допустимої критики на адресу політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої звичайної людини. Такі особи неминуче відкриті для відтворення їхніх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.