Закон і Бізнес


Гроші за розум

У державному та приватному секторах авторська винагорода нараховуватиметься по-різному


Створювати на робочому місці об’єкт авторського права можна і без договору, але потім це може перерости у спір щодо його використання.

№14 (1416) 13.04—19.04.2019
Олена ПОЛОСЬМАК, керівник практики інтелектуальної власності Pravovest Law Firm
3060
3060

Сфера інтелектуальної власності — серед аутсайдерів за виконанням зобов’язань у рамках угоди з ЄС, про що нам періодично нагадують європейські партнери. Тож народні депутати спробували виправити становище і зареєстрували відповідні ініціативи щодо змін у законодавчому регулюванні цієї сфери.


Наздоженемо Європу

З 2012 року Україна перебуває у Priority Watch List — спеціальному звіті-301, який складає офіс торгового представника США (USTR). У 2018-му через це США зупинили дію Генералізованої системи преференцій для 155 видів українських товарів. Згідно з міжнародним індексом захисту прав власності (IPRI) Україна перебуває на 119 місці у світі за рівнем захисту прав інтелектуальної власності.

8 місяців робоча група, створена Комітетом з питань науки і освіти Верховної Ради, доопрацьовувала законопроект №7539 (цей урядовий акт народні депутати відправили на повторне перше читання). В результаті було створено документ, який має замінити чинний закон «Про авторське право і суміжні права» (у цій редакції прийнято у 2001 році, зміни востаннє вносили восени 2018-го).

Так, 12 березня в парламенті було зареєстровано нову редакцію закону «Про авторське право і суміжні права» (№10143) авторства низки депутатів. Судячи з темпів його проходження парламентськими коридорами, нардепи налаштовані на якнайшвидше прийняття нового закону.

Вже за тиждень свій висновок на 97 сторінках стосовно документа надало Головне науково-експертне управління ВР. А через два дні проект розглянули на засіданні профільного комітету. До речі, альтернативний проект (№10143-1) такою увагою був обділений, бо з’явився лише наприкінці минулого місяця.

Автори документа підкреслюють, що його було розроблено на виконання положень угоди про асоціацію з ЄС і в ньому передбачається імплементація в національне законодавство 9 директив Європейського парламенту та Ради ЄС. Новий проект є детальнішим, містить велику кількість роз᾽яснень, розширюється поняття «суб᾽єкти авторського права».

Глобальні зміни

Водночас будуть унесені зміни до Цивільного, Кримінального та Кримінального процесуального, Господарського процесуального кодексів, а також Кодексу адміністративного судочинства та Кодексу про адміністративні правопорушення та законів: «Про видавничу справу», «Про кінематографію», «Про гастрольні заходи в Україні», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», «Про телебачення і радіомовлення», «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Зробити детальний огляд документа, викладеного майже на 100 сторінках, в одному матеріалі неможливо, тому зупинимося на основних моментах.

У законі уточнюється перелік об’єктів авторського права та об’єктів суміжних прав, перелік творів, які не є об᾽єктами авторського права, а також передбачено збільшення штрафів за порушення авторських прав — плагіат та розповсюдження «піратської» продукції.

Юрисдикцію майбутнього Вищого суду з питань інтелектуальної власності дещо розширили: він буде розглядати і справи у спорах щодо реєстрації, акредитації організацій колективного управління центральним органом виконавчої влади.

Окремо прописано забезпечення позову стосовно спорів про порушення авторських прав, що має посилити позиції правовласників у судах.

Суттєво доопрацьовується закон «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», у результаті чого відповідний механізм стане більш дієвим.

Службовий твір

У проекті передбачені різні умови виплати авторської винагороди за службові твори для приватного та державного секторів. Це визначено у ст.14 «Авторське право на службові твори» проекту.

Так, у приватних компаніях така винагорода повинна виплачуватися за кожне використання службового твору, крім комп’ютерної програми і бази даних. Її розмір та порядок виплати визначаються трудовим договором (контрактом) або договором про розподіл майнових прав на службовий твір, укладеним між автором і роботодавцем.

Тобто потрібно буде уважно складати трудовий договір (контракт). Зокрема, слід чітко прописувати пункти щодо створення об᾽єктів авторського права на робочому місці й врегульовувати питання щодо оплати праці найманого співробітника. Також необхідно бути пильним при укладенні договору про розподіл майнових прав на службовий твір, коли відсутній так званий трудовий договір.

Для службовців органів державної влади ситуація дещо інша: майнові права на створене ними переходять до органу державної влади без укладання цивільно-правового договору та без виплати винагороди.

Такий диференційований підхід до передання прав видається недоречним. Підготовка і підписання договору про розподіл майнових прав на службовий твір не займе багато часу, але врегулює можливі конфліктні ситуації при звільненні працівника.

***

Після аналізу проекту №10143 стає зрозуміло, що була проведена велика робота, але документ потребує доопрацювання. До прикладу, пропонується дозволити фото-, аудіо- та відеозйомку на заходах публічного характеру (в публічних місцях, на зборах, конференціях, мітингах та ін.), якщо особі відомо про мету зйомки (фіксування) та своїми діями (бездіяльністю) така особа не заперечує проти зйомки (фіксування). Але те, як встановити факт, що людям у кадрі було відомо про мету зйомки і була отримана на неї згода, в законопроекті не роз᾽яснюється. Тож будемо стежити за його долею.