Закон і Бізнес


Відсутність знаряддя вбивства

Дозволяючи обшук житла, слід переконатися, чи є докази зберігання там зброї


Суддя Ірина Волоско вважає, що прийняла злощасну ухвалу, бо не має доступу до державної таємниці.

№11 (1413) 23.03—29.03.2019
Павліна КАМЕНСЬКИХ
21854

На те, що в його помешканні правоохоронці шукали боєприпаси та не знайшли, поскаржився житель Львова. Законницю покарали стягненням, а її захисник забажав, аби члени Вищої ради правосуддя узгоджували свій графік роботи з ним.


Ухвала з наслідками

На Ірину Волоско з Галицького районного суду м.Львова поскаржився житель цього міста. Він стверджував, що суддя «за відсутності достатніх правових підстав, зловживаючи своїми повноваженнями», дала дозвіл на обшук квартири, підвальних і підсобних приміщень, грубо порушивши права скаржника на недоторканність житла. Крім цього, чоловік зазначив, що перебіг судового процесу, на якому прийняли таке рішення, не фіксувався технічними засобами, а також відсутній журнал судового засідання.

Дисциплінарна палата ВРП відкрила проти судді справу. Проте на засідання ДП ні скаржник, ні суддя двічі не з’явилися. Довелося розглядати справу за їх відсутності. У процесі розгляду з’ясувалося таке.

Наприкінці січня 2016 року слідчий звернувся до судді з клопотанням про надання дозволу на обшук у квартирі в межах досудового розслідування кримінального провадження про незаконне зберігання зброї. Клопотання погодив прокурор місцевої прокуратури. При цьому дані про справу до Єдиного реєстру досудових розслідувань унесли лише напередодні.

Причиною для відкриття справи стали відомості, здобуті оперативними працівниками кримінальної поліції під час проведення операції «Зброя». Згідно з інформацією в підвалі, закріпленому за квартирою, зберігалися боєприпаси.

І.Волоско погодилася з аргументами слідства й дала дозвіл. Докази щодо наявності зброї в помешканні чоловіка здалися їй цілком достовірними. Але представники палати вирішили інакше. Вони проаналізували витяг із кримінального провадження, рапорт оперуповноваженого й дійшли висновку, що достатніх підстав для обшуку не було.

Накладаючи на суддю стягнення, члени Ради взяли до уваги те, що досі жінка не вчиняла дисциплінарних проступків, не мала покарань, а її викладацька діяльність у Школі суддів та організаторська — у суді, головою якого І.Волоско працює, свідчать про неї якнайкраще. За обшук, унаслідок якого нічого не знайшли, жінка дістала попередження.

Однак навіть таке дрібне стягнення їй не хотілося мати у своєму досьє, тому вона оскаржила його до ВРП.

Хто головний?

«Я вважаю помилковою думку, що відбулося порушення Кримінального процесуального кодексу. Дані про протиправні діяння осіб чи груп, отримані внаслідок оперативно-розшукової діяльності, можна використовувати в кримінальному провадженні як докази», — заявила І.Волоско на засіданні Ради.

«Правоохоронці під час рейдів для пошуку зброї таку зброю відшукували. Такий перебіг подій вплинув на моє рішення. Мова йшла не про один чи два пістолети, а про значну кількість», — переконувала суддя в доцільності свого рішення.

Те, що докази наявності зброї саме в цьому помешканні вона не зазначила в ухвалі, жінка пояснила так: «Я не маю доступу до державної таємниці, відповідно, матеріали оперативно-розшукової діяльності не могли бути надані».

Швидкість, із якою було прийнято ухвалу, суддя аргументувала необхідністю вилучити зброю з обігу.

«Суддя не могла бути впевненою в тому, буде виявлено зброю чи не буде. Але вона діяла в межах і в спосіб, передбачений Конституцією та законами. Згідно із законодавством оперативно-розшуковий орган зобов’язаний невідкладно, після виявлення ознак злочину, починати досудове розслідування. Рапорт, який так однобоко оцінила дисциплінарна палата, є підсумком оперативно-розшукової діяльності. Це офіційний документ, який здатен породжувати правові наслідки», — переконував членів колегіального органу захисник служительки Феміди.

Йому не сподобалося, що палата розглянула справу за його відсутності, адже на жодне з двох призначених засідань він не зміг з’явитися. Повідомив ДП про свій графік відпусток та судових засідань, аби ті змогли призначити розгляд у вільний для нього час. Однак члени ВРП чомусь цього не зробили.

«Скажіть як адвокат адвокату, — звернувся до нього заступник голови ВРП Вадим Беляневич, — чи не завищений ви нам рекомендуєте стандарт участі адвоката в процедурах ВРП? Адвокат у відпустці, а дисциплінарна палата буде чекати, коли він відпочине? Чи пропорційне застосування такого стандарту?» Схоже, необхідність узгоджувати засідання з насиченим графіком адвоката не сподобалася В.Беляневичу.

«ДП штучно створила причину неявки для того, щоб штучно позбавити суддю захисту», — наполягав адвокат, пояснивши, що в нього дуже щільний графік.

«То, може, не варто було йти у відпустку, поставити інтереси ваших клієнтів на перше місце, а не диктувати ВРП дати, коли ви не можете прибути?» — поцікавився член Ради.

«У мене весь грудень не був завантажений, і в ці дні ДП могла призначити розгляд скарги», — не здавався адвокат.

Про те, хто кому має диктувати час засідання — адвокат членам ВРП чи навпаки, сперечалися ще довго. І чи то через суперечку, чи тому, що в добрі наміри законниці, яка ухвалила обшукати помешкання, в якому зброї не виявилося, не повірили, але рішення ДП залишили незмінним.

Тож слідчим суддям фактично порадили уважніше ставитися до обґрунтувань необхідності проведення обшуків. Бо якщо правоохоронці не знайдуть того, що шукали, крайніми будуть служителі Феміди.