Прийоми для кредитора

Стягнення іпотечного боргу й виселення з предмета іпотеки в умовах дії мораторію й АТО

У кризових умовах, в яких опинилася наша країна, невиплата іпотечного кредиту, на жаль, стала нагальною проблемою. Тому сьогодні питання повернення такого боргу постало особливо гостро.

Обмеження — не абсолютні!

Ситуація ще більше ускладнилась у зв’язку із забороною у 2014 році стягувати майно, надане як забезпечення кредитів у валюті. Ось уже 4 роки цей закон (від 3.06.2014 №1304-VII) ставить палиці в колеса заставодержателям, які видали такі позики. Проте, якщо  ви колись видали кредит у валюті, ще не все втрачено.

Закон чітко регулює умови, за яких усе ж таки можлива реалізація предмета застави, якщо це:

• нежитлове приміщення;

• житло, яке не є забезпеченням за споживчим кредитом;

• житло, зареєстроване як забезпечення за споживчим кредитом, якщо в боржника є інше житло або його загальна площа перевищує 140 м² для квартири або 250 м² для житлового будинку;

• раніше за кредитом не проводилася реалізація предмета іпотеки, що є житлом (проте якщо вона була, то згідно із законом блокується реалізація будь-якого іншого майна боржника).

Закон №1304-VII не встановлює порядку ведення судового процесу про звернення стягнення на предмет іпотеки. Це означає, що прямо не прописана заборона на подання позову. Таким чином, закон №1304-VII не забороняє кредиторові звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави.

Важливо відзначити, що стягнення на предмет застави не передбачає негайного виселення боржників, а лише визнає за кредитором право на відчуження такого майна в майбутньому, після того, як мораторій буде знято.

Таким чином, якщо просите задовольнити порядок проведення реалізації, а не визнати факт переходу права власності на предмет застави, суд не має права відмовити в таких вимогах. Це пояснюється тим, що мораторій не анулює дії законодавства, що визначає підстави звернення стягнення, які застосовуються тільки на стадії примусового виконання рішення суду.

До таких висновків прийшов і Верховний Суд України в постановах від 27.05.2015 (справа №6-57цс15) і від 6.07.2016 (№ 6-969цс16).

Виселити ж людину в умовах дії мораторію з іпотечного житла можливо, якщо ухвала про звернення стягнення на предмет застави була винесена до набуття чинності законом №1304-VII. Проте, на жаль, судова практика в цьому питанні досить неоднозначна.

Наприклад, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 4.12.2014 (справа №6-37758св14) задовольнив вимоги банку про виселення боржника, у той час як Верховний Суд постановою від 14.03.2018 №303/1590/15-ц, навпаки, відмовив.

Майно в зоні АТО

На жаль, говорячи про звернення стягнення на предмет застави й виселення, не можна обійти увагою ситуацію, яка склалася на сході України. У зв’язку з початком бойових дій 2.09.2014 набрав чинності закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII. У ньому є положення щодо збереження майна, яке перебуває в іпотеці. Цей акт припинив дію стст.37, 38, 40, 41, 43—47 закону «Про іпотеку» стосовно нерухомості в зоні проведення АТО.

Кредитори намагались обходити цей нормативний акт, аргументуючи такі кроки тим, що законом №1669-VII установлені обмеження на будь-які позасудові дії з іпотекою. Тоді як ст.39 закону «Про іпотеку», що регулює судове звернення стягнення й порядок виконання рішень суду, у тому числі й виселення, не згадувалася.

Також кредитори вдавалися до інших хитрощів, наголошуючи, що закон не забороняє виконання рішень, які вже вступили в силу, в частині звернення стягнення на предмет застави й виселення з іпотечного житла. Їх виконання, на думку кредиторів, регулюється самим рішенням суду й законом «Про виконавче провадження», включно із самостійним продажем, а не перерахованими в законі «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» статтями закону «Про іпотеку».

КзПБ усіх розсудить

Утім, усі перераховані прийоми втратили свою актуальність. Законом «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо відновлення можливостей розвитку малого та середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення антитерористичної операції» від 21.12.2017 №2266-VIII внесено зміни до стст.2, 9 закону №1669-VII. Тим самим були зняті вищезгадані обмеження на стягнення заставного майна й нарахування штрафів за кредитними договорами. Цим усіх громадян, незалежно від місцезнаходження заставного майна, урівняли.

Проте довго позичальникам не вдасться уникати відповідальності, оскільки 18.10.2018 Верховна Рада в другому читанні прийняла проект Кодексу з процедур банкрутства, а через 2 місяці документ був відправлений на підпис Президентові. Згідно з п.VI ст.25¹ КзПБ з моменту набрання кодексом чинності припиняє дію закон №1304-VII і встановлюється особливий, 5-річний, режим реструктуризації кредитної заборгованості.

P.S. У будь-якому разі, якщо ви зіткнулися з проблемою, то завжди можете звернутися до нашої компанії. Фахівці зі значним досвідом роботи в різних сферах завжди будуть раді допомогти вирішити питання на вашу користь.