Дар алкогольного передбачення
Прокурор утратить роботу, бо назвався непрацюючим і відмовився проходити алкотест
Представник державного обвинувачення вважає, що закон його не зобов’язує бути чесним у неробочий час. А приховування свого статусу — це намагання не тиснути на поліцію. Дисциплінарна комісія наполягає, що такому фахівцеві на посаді не місце.
Тверезий і безробітний
До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла скарга на прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області Віктора Пізняка. Мовляв, він відмовився пройти огляд на стан сп’яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та у медичному закладі.
Цей факт не сподобався Прокуратурі Дніпропетровської області. Провели службове розслідування, витребували копію постанови та матеріали управління патрульної поліції й вирішили, що В.Пізняк все ж був нетверезим. У протоколі вказувались явні ознаки сп’яніння: запах з рота, розширені зіниці, що не реагують на світло, а також поведінка, яка не відповідає обстановці. Але чоловік відмовився від медичного огляду в присутності двох свідків, а в графі «місце роботи» вказав, що ніде не працює.
Поліція його направила до Криворізького психоневрологічного диспансеру. Тут прокурор став вимагати адвоката й написав відповідне клопотання. Однак поліцейські склали протокол за відсутності захисника, адже В.Пізняк не мав договору із жодним адвокатом. Згодом він пояснив, що розраховував на безоплатну правову допомогу.
Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу у вересні минулого року закрив справу через відсутність складу адміністративного правопорушення. Адже в порушника таки взяли аналізи, щоправда, через три години після інциденту. Медики не виявили слідів алкоголю, чи наркотиків, чи медичних препаратів у крові та сечі прокурора. У суді В.Пізняк знову стверджував, що ніде не працює. Постанова набрала чинності.
Службове розслідування не мало на меті з’ясувати, чи прокурор дійсно був п’яним за кермом. Необхідно було встановити факт порушення дисципліни. І його встановили. Не потрібно мати поруч адвоката для того, щоб пройти обстеження на стан алкогольного сп’яніння. У КДКП вирішили, що вимога про правову допомогу була штучною, задля уникнення процедури.
Медичне обстеження проводиться відразу після інциденту. Але В.Пізняк погодився на це лише через 3 години. Відмова від проходження такого огляду належить до дій, що ганьблять звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності. Адже особи, які здійснюють судове переслідування, є найважливішими представниками системи кримінального правосуддя й мають завжди підтримувати авторитет своєї професії.
Факт дисциплінарного проступку підтвердили записи із камер спостереження, свідки та інші матеріали службового розслідування. У КДКП дійшли висновку, що не варто змушувати прокурора приховувати свою посаду, й вирішили його звільнити.
Парадокси світогляду
В.Пізняк оскаржив рішення комісії до Вищої ради правосуддя, адже переконаний, що жодних підстав для стягнення, особливо такого суворого, не було. «Звертаю увагу, що жодного проступку я досі не вчинив. Тому мені не зрозуміло, чому, на думку КДКП, після одноразового порушення до мене слід застосувати найсуворіше покарання», — наголосив він.
Безробітним же прокурор назвався, щоб приховати свій статус. Він вважає: якщо сказав би, що працює прокурором, то все було б інакше.
«Вас не запитували про посаду, вказати треба було місце роботи, — зауважила член ВРП Тетяна Малашенкова. — Ви також могли скористатися своїм правом і відмовитися називати місце роботи, але ви оголосили себе безробітним».
«Так, я сказав, що не працюю, — не заперечував прокурор, — але, на мою думку…».
Однак Т.Малашенкова поставила наступне запитання: «Це правда, що ви не працюєте?».
«Ні, неправда», — відповів В.Пізняк.
«Місце роботи, на вашу думку, — це статус?» — продовжувала член ВРП.
«Якби я вказав місце роботи, це можна було б розцінювати як тиск на правоохоронців», — пояснив свої дії службовець.
«У прокуратурі працюють виключно прокурори чи є інші посади?» — не поступалася Т.Малашенкова.
«Ні, є водій. Є інші особи», — погодився В.Пізняк, однак продовжував наполягати, що правда про місце роботи «могла бути сприйнята працівниками поліції як тиск».
«Чи маєте право як прокурор повідомляти правоохоронцям неправдиву інформацію для фіксації її в офіційному документі?» — допитувалася представниця ВРП.
«Якщо я не виконую своїх обов’язків як працівник прокуратури, то жодної вимоги в Кодексі професійної етики та поведінки прокурорів щодо чесності чи правдивості нема», — відповів порушник.
Дізнавшись про такі переконання прокурора, Т.Малашенкова вирішила обговорити час проходження медичного обстеження. В.Пізняк визнав, що цей час відрізняється від передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом.
«Чи використовували ви ненормативну лексику стосовно правоохоронців?» — збила з пантелику порушника член Ради.
«Я не пам’ятаю, щоб використовував ненормативну лексику. Я поводився пристойно», — виправдовувався той.
Тест на вміст алкоголю він відмовився проходити, бо правоохоронці не пред’явили документів, а через 3 години, коли його відвезли у лікарню, здав аналізи добровільно — за гроші.
Та, схоже, членів ВРП це не переконало. Вони погодилися з рішенням КДКП, і прокурора таки звільнять. Виходить, скажи він правду про свою посаду — його звинуватили б у тиску і теж притягли до дисциплінарної відповідальності. А найкращий варіант, як випливає з логіки окремих представників ВРП, — відмовлятися від зазначення місця роботи в протоколі.