Закон і Бізнес


Артист — це назавжди!

КС має захистити працівників культури від строкових контрактів, а всіх держслужбовців — від масових звільнень


№9 (1411) 09.03—15.03.2019
ВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ
779

Відомо, що артиста може образити кожен, включаючи народних обранців. А от захистити — хіба що Конституційний Суд. Він має вказати законодавцеві, що служителі Мельпомени мають перейматися творчими, а не трудовими питаннями.


Юридичне сопрано і два тромбони

На цьому тижні перший сенат КС на пленарному засіданні розпочав розгляд скарги оперної співачки Національного академічного театру опери та балету України ім.Т.Шевченка, народної артистки України Ірини Даць. Зрозуміло, що не вона самостійно, а юристи спробували переконати суддів КС, що нові законодавчі вимоги до працівників державних та комунальних закладів культури суперечать основним конституційним гарантіям.

Як повідомляв «ЗіБ», на початку 2016-го парламент уніс зміни до законодавчих актів, якими запровадив обов’язкову контрактну форму трудових відносин у сфері культури. Зокрема, у пп.2, 3 розд.ІІ «Прикінцеві положення» закону від 28.01.2016 №955-VIII установлено, що набрання чинності цим актом є підставою для припинення безстрокових трудових договорів з керівниками та професійними творчими працівниками державних та комунальних закладів культури. Протягом року останні мають бути переведені на контрактну форму, причому строк дії такого договору має становити від 1-го до 3-х років. А керівники взагалі мають обиратися виключно за конкурсом.

Цей закон можна вважати певною мірою люстраційним для творчих працівників. Адже він уможливлює «оновити» керівництво та творчі склади за рахунок більш патріотичних, але менш талановитих акторів.

Як зазначається у скарзі І.Даць, такі нововведення суперечать низці статей Конституції. Зокрема, обмежують право на безстрокову трудову діяльність та звужують «обсяг трудових прав, установлених раніше в Кодексі законів про працю». Також наголошується на дискримінаційному підході до регулювання трудових відносин під час оформлення строкових трудових контрактів. Адже такі умови не поширюються на заклади, розташовані у населених пунктах, де живуть менш як 5000 осіб.

До речі, у КС також розглядаються аналогічні скарги від колег І.Даць по театру — тромбоністів В’ячеслава Дєдковського та Павла Байшева, а також однієї із засновниць профспілки працівників театру «Вільна опера» Людмили Кожухарової. Усі вони об’єднані в одне провадження.

Звільнення одним актом

Дійсно, важко не погодитися, що нові правила ускладнюють становище служителів Мельпомени. До речі, КС уже звертався до питання застосування контрактної форми врегулювання трудових відносин.

У рішенні від 9.07.98 №12-рп/98 він визнав за доцільне обмежити встановлення сфери застосування контракту лише законами. Водночас Суд вказав, що контракт може містити невигідні  для працівника умови, зокрема тимчасовий характер трудових відносин та додаткові підстави його розірвання. Тому сфера його застосування не може бути безмежною.

Отже, фактично ще тоді КС визнав, що спірні положення закону №955-VIII в частині автоматичного розірвання безстрокових договорів погіршують умови оформлення трудових відносин для працівників культури. Й позиція, яку єдиний орган конституційної юрисдикції висловить сьогодні із цього питання, не обмежуватиметься практичним значенням.

Втім, навряд чи КС наважиться поширити гарантії ч.3 ст.22 Конституції на законодавчі зміни щодо оформлення трудових відносин або їхніх умов. Хоча є всі підстави констатувати, що автоматичне розірвання безстрокових трудових договорів законодавчим актом суперечить принципу верховенства права. Адже тоді наступний парламент може ухвалити закон, на підставі якого в один день звільнять усіх держслужбовців, уключаючи самих суддів КС (що, власне, справдилося на третину в лютому 2014-го).

Проте такі умови працевлаштування нових співробітників після набрання чинності законом не можуть розглядатись як обмеження трудових прав. Водночас додаткові обмеження мають компенсуватися новими гарантіями, наприклад, передбачати компенсації за дострокове розірвання контракту за ініціативою роботодавця. А про це законодавець не подбав.