Закон і Бізнес


Неозброєний з’їзд

Обрання членів ВРП перенесли на 2 тижні, сподіваючись, що за цей час змінять закон


Л.Губерський (справа) заявив, що через неточну позицію закону він разом з колегами став заручником ситуації.

№9 (1411) 09.03—15.03.2019
АННА ЛИНДІНА
3433

Після годинної затримки зібрання професорів юридичних вишів таки розпочало свій відлік. Але за день до заходу раптом з’ясувалося, що делегати від військових вузів узяти участь у ньому не зможуть. Кого саме відносити до цієї категорії — достеменно не відомо, тому в раді вирішили, що навчальні заклади, які належать до Міністерства внутрішніх справ, і є тими «цапами-відбувайлами».


Поліція без/при амуніції

Запізнення із початком роботи з’їзду було спричинене тим, що науковцям надіслала листа Вища рада правосуддя, яка допуск до участі у виборах її нових членів бачила інакше, ніж світила юриспруденції, Міністерство освіти та науки, Міністерство юстиції і навіть Міноборони.

Справа у тому, що відповідно до зміненого закону «Про вищу раду правосуддя» до участі у з’їзді допускаються лише представники цивільних вузів (п.1 ч.6 ст.13), але це не точно. Адже трактувати п.6 ст.1 закону «Про вищу освіту» можна й у світлі того, що будь-який інститут, університет, академія, які мають у своєму складі військову кафедру, вважатиметься закладом зі специфічними умовами навчання.

Крім цього, до делегатів з’їзду підвищили вимоги. Не всі, хто в останній день зими прибув до Київського національного університету ім.Т.Шевченка, змогли надати докази того, що не менш як 10 років готують магістрів-правників.

Оскільки представники інститутів та академій внутрішніх справ виховують курсантів, вони автоматично не потрапляють до касти делегатів з’їзду (чи з волі закону, чи з вільного тлумачення ВРП). На захист їхньої участі у виборах нових членів органу суддівського врядування стала міністр освіти та науки Лілія Гриневич. У своєму листі вона зазначила, що випускники цих вишів по закінченні отримують статус поліцейських, а не військовослужбовців, а отже, ніщо не перешкоджає знаним професорам вважатися правомочними делегатами з’їзду, тим паче що всі вони на нього приїхали. За цей час викладачі з КНУ ім. Т.Шевченка — потенційні члени ВРП Володимир Гринюк разом з колегою Олександром Ковальчуком заявили про зняття своїх кандидатур.

Після двогодинного обговорення пропозицій науковці виокремили 3 варіанти. Перший — перенести з’їзд, другий — включити до складу делегатів викладачів з МВС і чекати адміністративних позовів від тих, хто з цим не згоден, і третій — провести зібрання, не порушуючи жодної норми, й чекати від недопущених делегатів, які аж ніяк не погоджуються з таким статусом, скарг до окружного суду. Ті, заради кого зібралася вчена рада юриспруденції, — кандидати у члени ВРП, також не можуть вважатися не зацікавленими у складі делегатів, тому ребус продовжили розв’язувати науковим методом.

Заручники непогодження

Викладач із Острозької академії колапс, який виник, назвав правовою невизначеністю й не погодився віднести заклади МВС до категорії військових вузів. Без сумніву, такої думки дотримувалася переважна більшість присутніх на з’їзді.

Але факт залишався фактом: завдання з обрання двох легітимних суб’єктів аж ніяк не можна було виконати у нелегітимний спосіб.

І як зазначив ректор КНУ ім.Т.Шевченка Леонід Губерський, якби з’їзд міг вирішувати, чи включати окремих делегатів, він уже активно працював би. А оскільки ВРП не підтримує думки більшості, то всі присутні стають заручниками ситуації.

Водночас, як зауважив викладач із Донецького університету, акт про ВРП чітко визначає, що вузи, представники яких мають бути присутні на з’їзді, за 45 днів повідомляються про його проведення, що, по суті, й відбулося, тому всі делегати мають вважатися правомочними. Дехто запропонував керуватися положенням «Про вищі військові навчальні заклади» Міністерства юстиції, де чітко визначено, що вузи МВС такими не є.

Підсумовуючи, Л.Губерський сказав, що одні записали, другі прийняли, а треті мають розбиратися, і запропонував оголосити перерву у з’їзді. Представник від ВРП повідомив, що розібратись у власній позиції орган зможе десь за 2 тижні, а Міністерство освіти та науки оперативні вказівки погодилося надати за кілька годин, на які зібрання науковців поставили на паузу.

Диверсія чи дежавю

Після перерви ті, хто не поспішав на потяг, повернулися до актової зали університету. За цей час Рада делегувала на з’їзд очільника секретаріату ВРП Сергія Пушкаря, який повідомив присутнім про неможливість участі викладачів поліцейських вузів. І хоча останні наполягали на тому, що готують таких же юристів за такими ж спеціальностями, як і колеги, і наявність у закладі військової кафедри автоматично може відносити його до категорії вузів зі специфічними умовами навчання, на рішення керівника секретаріату це не вплинуло. Втім, міністерство радило включити до легітимного складу з’їзду 7 вузів МВС, тобто 14 делегатів.

Тому учасники встигли визначитись із внутрішніми органами, необхідними для його роботи, і мандатною комісією. І вже начебто хотіли приступити до виконання своєї безпосередньої місії, але їм нагадали, що причина, яка на 6 годин загальмувала роботу, нікуди не зникла. Ініціатор з’їзду — ВРП категорично проти, і це однозначно потягне за собою проблеми. І невідомо, хто може виступити арбітром у цій дилемі. Можливо, Верховна Рада, яка загнала всіх у глухий кут? У залі знову пролунала пропозиція щодо перерви, яка допоможе вирішити ситуацію, що склалась.

Проти перенесення виборів членів ВРП виступив кандидат до Ради Сергій Прилипко, який працює у Вищій кваліфікаційній комісії суддів. У тому, що лише науковці затягуватимуть із рішенням, тоді як адвокати та прокурори вже визначилися зі своїми обранцями, він вбачає небезпеку колапсу у ВРП, адже незабаром 11 її членів закінчать виконувати свої повноваження.

Він також згадав, що під час проведення конкурсу до Верховного Суду виникла подібна проблема: до участі не допускали володарів дипломів із військових вузів. Утім, комісія дала їм зелене світло.

Незважаючи на це, більшість делегатів підтримала необхідність перенесення з’їзду на 2 тижні. За цей час і закон не перепишуть, і Рада навряд чи змінить своє рішення. Вже у кулуарах викладачі-правники припустили, що вдруге зберуться вже після Великодня, а не 14 березня.