Закон і Бізнес


За відповідальний підхід

У КГС назвали основні перепони для ведення бізнесу в Україні


Суддям нагадали, що найбільш зухвалі рішення виносяться щодо забезпечення майна. Проте продовження такої практики — це прямий шлях до ВРП.

№8 (1410) 02.03—08.03.2019
Марина ЛІБЕРМАН
1878

Представники Касаційного господарського суду проаналізували болючі для бізнесу та суспільства питання. Але не обмежилися констатацією сумних реалій, а дали поради щодо того, як Україні очолити міжнародні рейтинги.


Палка дискусія

Розширена нарада у КГС за участю очільників господарських судів мала стати майданчиком для підбиття підсумків минулорічної роботи. Однак плани прозвітувати та розійтися швидко зазнали змін. І нарада відбулася під гаслом «Все таємне в маси». Як виявилося, бути ефективним у нових умовах можуть не всі.

Також з’ясувалося, що суддів лякає не стільки проходження кваліфікаційного оцінювання, скільки можливість втратити досвідчених помічників і секретарів. Велике навантаження та постійні новації змушують працівників апарату обирати інші спеціальності, а декого навіть виїжджати за кордон. Тож порожньо стає не лише в суддівських кабінетах, але й у лавах помічників.

Не менш дискусійним стало обговорення якості рішень та суддівської спеціалізації. Зокрема, суддям нагадали, що їхня заробітна плата цілком залежить від платників податків. Тож, якщо справи не розглядаються роками або ухвалюються несправедливі рішення, бізнес втрачає довіру до суду. І саме «господарники» своїми рішеннями просувають Україну по європейському шляху.

У нинішніх економічних умовах та з огляду на певну напруженість у суспільстві суддів закликали бути відповідальними та сумлінно ставитися до роботи. Бо звільнення може здатися кращим варіантом, ніж розчарування громадян.

Нині очільники судової влади говорять про поступове зростання довіри до вітчизняної Феміди. І все завдяки «складним умовам кваліфоцінювання, яке перезавантажило систему, залишивши в її лавах лише порядних та професійних». І оскільки у залі не було тих, кого перемололи люстраційно-кваліфікаційні жорна, то й заперечувати проти цього твердження ніхто не став.

Порахували досягнення

Поступово пристрасті в залі вгамувалися, тож перейшли до досягнень. За підрахунками міжнародних експертів, Україна поступово просувається до верхніх рядків у рейтингах. Однак не так швидко, як хотіла б влада.

Так, за індексом верховенства права наша країна піднялась аж на один пункт. Начебто немає чим пишатися, але цей крок угору підкріпили стрибком на 4 позиції за індексами легкості ведення бізнесу та глобальної конкурентоспроможності.

Втім, не лише міжнародні експерти, але й громадяни починають більше довіряти суду. Так, за підрахунками Верховного Суду, рейтинг довіри громадян, які були учасниками судових процесів, зріс з 16% у 2015-му до 34% у 2018 році.

Загальний же рівень довіри до українського правосуддя зростає швидше. Лише п’ята частина суспільства вірить у справедливий суд, але це порівняно з 5%, як було в 2015-му. Ефективність роботи за новими процесуальними кодексами вважається чинником зміцнення довіри з боку правників. Щоправда, чомусь не називаються цифри за дореформений період, зокрема 2013 рік, коли, за даними Ради суддів, загальний показник довіри сягав 19%.

Не обійшлося й без перегонів. Так, за ефективністю роботи конкурують судді Чернівецької, Кіровоградської, Дніпропетровської та Тернопільської областей. Однак багаторічними лідерами залишаються судді Дніпропетровської області. Кількість скасованих і змінених рішень у регіоні не перевищує 2%, що свідчить про якість вердиктів.

Таких показників досягнуто, попри те що судді фактично були завалені справами. Так, на одного суддю першої інстанції припадало в середньому 404 звернення. Однак, на думку законників, таке навантаження було загалом прийнятним і давало змогу розібратися зі справами. Доповідачі зауважили: якби кількість суддів відповідала штатній чисельності, то навантаження було б приблизно в півтора раза меншим.

В апеляційних госпсудах питома вага змінених і скасованих рішень — 10,9%. Найкращих показників якості розгляду справ досягнули апеляційні госпсуди Дніпропетровської, Рівненської та Харківської областей, в яких кількість змінених і скасованих вердиктів становить близько 8%, 9% та 10% відповідно.

Проблеми бізнесу

Загалом торік чисельність справ, які розглядав КГС, скоротилась, однак судді сподіваються, що ситуація докорінно зміниться із набранням чинності Кодексом з процедур банкрутства (який уже два місяці вкривається пилом на столі Президента).

Водночас аналіз звернень до судів господарської юрисдикції яскраво окреслює проблеми реального бізнесу. Так, найбільше справ у 2018 році стосувалося майнових спорів. Нині майже половина взятих сторонами на себе зобов’язань не виконується.

Другою за чисельністю справ є сфера банкрутства, яка охоплює 23% всіх спорів. Проте судді передбачають, що після набрання чинності КзПБ заяв може істотно побільшати.

Третє місце посідають позадоговірні немайнові спори. Тенденцію до зменшення демонструють спори, що стосуються укладання, зміни та припинення договорів. Їх лише 5%, майже так само як і спорів, що виникають із земельних відносин.

Утім, на рівні ВС ситуація виглядає інакше. Так, найбільша кількість справ надходить до КАС, що свідчить про неефективну роботу державних органів. За 2018 рік КАС вирішив понад 37,7 тис. справ. Отже, виходить, що кожен десятий громадянин потребує захисту від державного свавілля на рівні касаційної інстанції.

Трохи поступається за ступенем навантаження КЦС, який торік розглянув майже 26,6 тис. справ. Третє місце посідає КГС, який упродовж 2018-го впорався з усіма залишками та загалом вирішив більш ніж 14,5 тис. справ. Найменше розглянув ККС — 9385 справ.

Дієві поради

Незважаючи на реформи та проблеми із втіленням у життя деяких новел, суддів закликали працювати сумлінно та віддано. Мовляв, відсутність належно обладнаних приміщень чи матеріального забезпечення не повинна перешкоджати складанню якісних судових рішень.

До того ж, ухвалюючи рішення, суддя повинен передбачати його вплив на економічні відносини. Оскільки безвідповідальні та необґрунтовані вердикти не лише наражають суддю на перевірки з боку Вищої ради правосуддя, але й створюють благодатний ґрунт для посилення контролю за своїми діяльністю та життям.