Закон і Бізнес N 5/2019. Анонс публікацій
Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 5. 9 - 15 лютого 2019 року.
Незабаром адвокатська спільнота має обрати представника до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Свою кандидатуру на цю посаду висунув голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Олександр ДРОЗДОВ. Про те, чим його приваблює робота у ВККС, які напрацювання ВКДКА можуть стати в пригоді під час формування суддівського корпусу та чому його колеги не бажають змагатися за членство в комісії, він розповів у інтерв’ю «ЗіБ».
На початку лютого процес обрання делегатів на з’їзд адвокатів завершився конференціями в Запорізькій та Тернопільській областях. Прикметно, що майже в усіх регіонах на конференціях обговорювали проблеми, які турбують адвокатів. Ідеться насамперед про намагання влади підлаштувати інститут адвокатури під свої потреби шляхом прийняття законопроекту №9055. Зокрема, на конференціях у м.Києві та Закарпатській області прийняли звернення до парламенту та Президента з категоричною заявою про недолугість і шкідливість цієї псевдореформи.
На перший робочий тиждень чергової сесії ВР проект №9055 чи не востаннє має бути внесений до порядку денного. Тому «ЗіБ» запитав у голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія ФАЗЕКОША як про доцільність його прийняття, так і про цілі, які ставить перед собою майбутній з’їзд.
Лише третину поданих скарг Конституційний Суд приймає. Тож адвокатам розповіли про лайфхаки, як складати такі заяви, аби вони потрапили на розгляд КС. Чому повертають скарги і як цього уникнути, дізнаєтесь у статті «Учитися скаржитись».
На відміну від адвокатів і прокурорів, науковці виявили більше бажання працювати у Вищій раді правосуддя. Одразу 11 претендентів подали документи з наміром позмагатися за дві посади в цьому колегіальному органі. У кого з науковців більше шансів перейти на роботу до ВРП, читайте у статті «Замірилися на підвищення».
Оприлюднені на зборах результати діяльності установи продемонстрували обсяг роботи, який доводиться виконувати кожному законнику. Втім, розгляд справ у такому режимі не виправдовує ідеї реформи. На цьому наголосили окремі судді Касаційного цивільного суду. Яке навантаження у КЦС, читайте матеріалі «Верховний трудоголізм».
Експерти вважають українську систему безоплатної правової допомоги однією з найкращих у світі. Проте в Міністерстві юстиції не полишають надії встановити контроль за її діяльністю. До цього мають намір залучити громадськість. Про те, як будуть контролювати систему БПД, читайте у статті «Захист під контролем».
«Щодня нова проблема, нове трактування закону, бенкет інтелекту. Це прекрасно!» — охарактеризувала місто юристів чарівна адвокат Валері у фільмі «Траса 60». Схожий бенкет інтелекту своїм члена запропонувала Асоціація адвокатів України на «Ярмарку проектів ААУ». Про те, як адвокати хочуть встановити світовий рекорд, читайте у матеріалі «Планета адвокатів».
Аби поставити під сумнів інформацію, отриману під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, адвокату слід звернути увагу на секретність процесуальних документів. А якщо в них порушень немає — уважно прочитати Кримінальний процесуальний кодекс. Докладніше — у статті «Неналежність у деталях».
Маленька неправда в документі переросла для прокурора в 3 слухання справи та 2 провадження. Проте ні суд першої інстанції, ні дисциплінарна комісія, ні Вища рада правосуддя не побачили недоброчесності, а сам державний обвинувач — неправди. Про те як прокурора не стали карати за технічні збої в системі декларування, читайте у матеріалі ««Троянська» анкета».
Велика палата Верховного Суду, а також об’єднані палати й палати касаційних судів ухвалюють дедалі більшу кількість постанов, у яких указують на необхідність відступити від висновків, викладених у раніше прийнятих рішеннях Верховного Суду України або вже нинішнього ВС. Як переконатися, що релевантна судова практика є дійсно актуальною? Хто саме має цим опікуватися? Хіба не той, хто заявив про потребу у відступі, отже, має бути найбільш зацікавленим в обізнаності з новим правовим підходом? Читайте про це у статті «ЄДРСР — джерело (дез)інформації».
Свого часу наша країна вже мала безпрецедентне рішення Європейського суду з прав людини, яким визнавався факт систематичного невиконання Україною судових рішень, винесених проти держави. У 2012 році було прийнято закон, на підставі якого Уряд відзвітував перед Радою Європи про те, що ця проблема остаточно вирішена. Але яким же було здивування ЄСПЛ, коли виявилося, що віз і досі там. Про це розповіва адвокат, радник ADER HABER ОЛЕКСІЙ СОЛОМКО у статті «А борг і досі там…».
У 2017 році в Україні почали працювати перші приватні виконавці. За короткий час частка успішно виконаних судових рішень збільшилася в 3 рази в порівнянні з 2015-им. Однак на шляху до ефективної роботи в «приватників» усе ще багато перешкод, серед яких можна виділити 5 основних. Приватний виконавець у м.Києві, заступник голови правління ГО «Всеукраїнське об’єднання приватних виконавців «ФАКТ» АНАТОЛІЙ ТЕЛЯВСЬКИЙ назвав 5 перешкод для роботи приватних виконавців в Україні у матеріалі «Борг без права стягнення».
Не є таємницею, що багато несумлінних боржників використовують усі можливі способи, щоб не віддавати кредитів. Адже, як кажуть, береш гроші чужі, а віддавати доводиться свої. У разі відсутності коштів або бажання повертати позику основною метою для боржника стає збереження заставного майна, яким забезпечений кредит. У статті «Арешт проти іпотеки» Юрист Golaw КРІСТІНА КОЛЬЧИНСЬКА розповіла, як працюють схеми з використанням кримінальних проваджень для неповернення кредитів.