Учитися скаржитись

У КС розповіли, чому повертають звернення громадян і як цього уникнути

Лише третину поданих скарг Конституційний Суд приймає. Тож адвокатам розповіли про лайфхаки, як складати такі заяви, аби вони потрапили на розгляд КС.

Міфічна інстанція

«Незважаючи на те що кожен громадянин наділений правом безпосередньо звернутися до Суду зі скаргою, механізм її подання настільки складний, що без адвоката не обійтися», — зазначив Голова КС Станіслав Шевчук на семінарі, організованому Національною асоціацією адвокатів України.

Під час заходу представники єдиного органу конституційної юрисдикції пояснили юристам, як працювати з таким новим механізмом відновлення порушених прав, як конституційна скарга. Зокрема, було розглянуто питання складання, подання та розгляду відповідних заяв.

С.Шевчук зазначив, що з упровадженням інституту конституційної скарги людина дістала змогу безпосередньо звернутися до КС задля захисту своїх прав, порушених законом. «На жаль, закони можуть бути недосконалими, і конституційна скарга — це саме той інструмент, який особи можуть використати для захисту своїх прав у таких ситуаціях», — додав він.

Голова КС звернув увагу на те, що велика кількість відмов пов’язана з недостатнім розумінням громадянами цього механізму. Тому важливою є діяльність правників. «Професія адвоката потребує використання всіх можливих законних засобів задля досягнення основної мети — захисту прав і свобод людини та громадянина, а конституційна скарга відкриває нові можливості для адвокатів у цій сфері», — наголосив С.Шевчук.

У свою чергу правники вказують на вкрай низький рівень правової обізнаності громадян. Досі більшість скаржників розглядає КС як таку собі міфічну четверту інстанцію. Хоча насправді це інститут, який допомагає здобути перемогу над законодавцем, а не над відповідачем у конкретному спорі.

Водночас експерти наголошують, що конституційна скарга — це складний юридичний інститут, який не працюватиме ефективно без адвокатів. І саме на них покладено відповідальність за підготовку звернень до КС.

Не кожен спроможен

Теоретичну можливість реалізувати право на подання конституційної скарги фізичні та юридичні особи отримали із 30 вересня 2016 року внаслідок проведеної конституційної реформи. Однак, як виявилося, навіть не кожен адвокат спроможний подати таку скаргу, яку прийме та розгляне сенат. Що вже говорити про пересічних громадян…

Керівник секретаріату КС Ярослав Василькевич навів деякі статистичні дані та зазначив, що з 2016-го до Суду надійшло 1164 конституційні скарги, з яких 1072 подані фізичними особами, 86 — юридичними, а 6 — особами, які не є суб’єктами права на конституційну скаргу. Він також зауважив, що 69% скарг повернули як такі, що за формою не відповідають закону «Про Конституційний Суд України». Тож суддям-доповідачам надійшла тільки 361 скарга, тобто третина від усіх поданих від 2016 року.

Однак така сумна статистика не лише в Україні. «В усіх країнах світу, де був запроваджений інститут конституційної скарги, успішно пройшла лише невелика частка», — зазначив голова комітету конституційного правосуддя та захисту прав людини при Раді адвокатів Одеської області Дмитро Терлецький.

Окільними шляхами

Підходи до попередньої перевірки скарг дають змогу уникнути перевантаження Суду зверненнями, які за формою не відповідають вимогам закону. Водночас їхнім авторам дається можливість усунути недоліки.

Найперша умова прийнятності скарги — це сувора відповідність формальним вимогам. Так, вона має стосуватися виключно перевірки на відповідність Конституції закону або його окремих положень, використаних в остаточному судовому рішенні, яке набрало законної сили не раніше від 30.09.2016.

Після аналізу скарг стає очевидною нездатність скаржників відрізнити процес відновлення порушених прав від доведення неконституційності закону, чим і зумовлена велика кількість відмов. Виділяють кілька типових помилок. Серед них — подання скарги недержавною мовою, відсутність належно посвідчених копій документів та правового обґрунтування оспорюваних положень. Проте найбільше скарг було повернуто саме через невідповідність об’єкту оскарження та набуття чинності остаточним судовим рішенням раніше від 30.09.2016.

Процесуальні вади

Не позбавлений механізм подання та розгляду конституційної скарги і процесуальних вад. Наслідком визнання неконституційним окремого закону може бути відновлення порушеного права особи — в порядку перегляду за виключними обставинами. Хоча це другорядна обставина, однак так само змушує скаржника звертатися до Суду. Проте виявляється, що механізм конституційного захисту не може бути якісно реалізований.

Усі процесуальні кодекси, за винятком Кримінального процесуального, передбачають можливість такого перегляду виключно у випадку, якщо рішення суду ще не виконано. Зважаючи на те, що рішення суду набирає чинності після апеляційного оскарження або у випадку неподання апеляції, ймовірність того, що воно буде виконано до оприлюднення думки КС, дуже велика. А це нівелює можливість реалізації приватної мети суб’єкта, який подав конституційну скаргу.

До речі, торік, після інтерв’ю С.Шевчука нашому тижневику (див. «ЗіБ»), в якому зверталась увага на цю проблему, народний депутат Валерій Писаренко запропонував зміни до відповідних положень процесуальних кодексів (проект №8620). Проте поки що в парламента не дійшли руки до відновлення конституційних прав громадян на справедливий суд.

Не менш складним питанням є можливість зупинення провадження у справі з огляду на початок розгляду в КС питання конституційності норм, що мають бути в ній застосовані. Це формально не заборонено процесуальними кодексами, однак унеможливлено чинним законодавством.

Так само не зрозуміло, що відбуватиметься після того, як певний закон буде скасовано як такий, що суперечить Конституції. Адже з’являються прогалини у правовому регулюванні. При цьому жодним нормативним актом не передбачено обов’язок Верховної Ради прийняти закон, який їх заповнить.

Можливо, якби Суд менше переймався наслідками своїх рішень, а більше дбав про очищення правового поля від неконституційних норм, нардепи швидше б замислилися над тим, як подолати цю проблему. Або принаймні почали б частіше заглядати у Конституцію.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Як вдосконалити інститут конституційної скарги?

Марина СТАВНІЙЧУК,
голова комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України:

— Пропозиція щодо запровадження інституту конституційної скарги взята до уваги нинішньою владою з комплексу змін до Конституції, які напрацьовувалися у Національній конституційній раді як у 2006—2009 рр., так і під час роботи Конституційної асамблеї у 2011—2014 рр. Зрозуміло, що нині формується практика реалізації цього складного інституту.

Уже сьогодні очевидні тенденції до вдосконалення цього інституту як сутнісно, так і процесуально. Насамперед це питання прийнятності скарг і забезпечення у подальшому захисту та відновлення права для особи, якщо КС визнає неконституційними положення закону. Спірними виглядають і питання щодо вичерпності та обмежень у переліку юридичних осіб публічного права при зверненні з конституційною скаргою.

Потребує уваги й конституційний контроль щодо міжнародних договорів, а також порушення прав громадян, наприклад декретами Уряду, рішень касаційних та апеляційних судів, що не підлягають оскарженню за правилами процесуальних кодексів.

Та й щодо процедури і строків подання, проходження, розгляду скарг теж є низка питань, які потрібно відкоригувати. Всі недоліки і прогалини конституційно-правового регулювання цього інституту потрібно усувати, передусім на рівні конституційного законодавства. Не відкладаючи на довгу перспективу.

Зараз дуже важливо сформувати належну практику з точки зору принципу верховенства права бодай в обмеженій формі конституційної скарги. Потрібен час. Вірю, що згодом наше правосуддя, зокрема конституційне, досягне високого європейського рівня правової культури! Це і буде час для запровадження повної конституційної скарги, скажімо, як у Німеччині.