Закон і Бізнес


Учора, сьогодні, завтра

Кількість засобів відеофіксації засідань пропонують розраховувати, виходячи із чисельності суддів


Рада суддів вирішила подвоїти кількість переможців у конкурсі малюнків і незабаром оцінюватиме твори на судову тематику.

№4 (1406) 02.02—08.02.2019
Анна ЛИНДІНА
4851

Українська система правосуддя не готова до змін, унесених до Кримінального процесуального кодексу, зате приготувалася боротися із запитами Національного агентства з питань запобігання корупції. Про це та впровадження антикризових команд у храмах Феміди говорили на засіданні Ради суддів.


Блокади та озброєння

У правомірності видачі копій документів на запити НАЗК засумнівався Окружний адміністративний суд м.Києва. Адже повноваження агентства щодо отримання потрібної їм інформації, по суті, є абсолютними і необмеженими. Разом з тим суди, надаючи таку інформацію, порушують вимогу профільного акта щодо нерозголошення відомостей, які становлять таємницю.

Тому члени ради вирішили розробити документ, який визначав би суб’єктів, котрі можуть виконувати такі запити. У ньому має бути передбачена заборона керівникам судів вимагати від законників секретну інформацію, а суддям, у свою чергу, — виконувати такі розпорядження.

Разом з тим установа може відповісти на запит, якщо особи, стосовно яких витребують відомості, погодяться на це.

Щоб не дублювати аналогічне рішення для подібних інституцій, публічну інформацію отримуватиме не лише НАЗК, а й усі правоохоронні органи.

Після роз’яснення для судів перейшли до вимог щодо захисту авторитету їхніх представників.

Оскільки плямами на репутації законників переважно опікуються ЗМІ, члени ради погодинно розписали план дій щодо подолання ситуації, яка склалася довкола висвітлення подій.

Головними у команді порятунку авторитету визначили суддів-спікерів та прес-служби установ. Вони у першу чергу зобов’язані правильно взаємодіяти зі ЗМІ, забути вислів «Без коментарів» і більш оперативно висвітлювати неоднозначну інформацію. Але ключовою порадою для захисників суддівської репутації була така: сприяти формуванню позитивного враження про суд. Та, оскільки поради і пропозиції не мають сили примусу, можливо, деякі судді й надалі гратимуть у мовчанку із журналістами, які поквапляться розповісти про це громадськості.

Стара платівка

Втім, ні перше, ні друге питання не хвилюють суддів так, як система відеофіксації засідань. Через відповідні зміни до КПК суди звинувачують у тому, що вони, не маючи змоги зняти засідання, нівелюють значення процесуальної дії. При цьому в нових нормах не пояснюється, чи можна фіксувати засідання, якщо є заява сторони про слухання без її участі, адже таких заяв у суддів набагато більше, ніж, наприклад, прокурорів у залах.

При всьому бажанні забезпечити виконання новел КПК, що почали діяти з першого дня нового року, суди не зможуть. Про це мала подбати Державна судова адміністрація, яка явно недооцінила масштаби технічного переоснащення.

Заступник голови ДСАУ Сергій Чорнуцький запевнив, що лише 50 судів потребують дообладнання, а 28 — повного забезпечення. Втім, голова РСУ Олег Ткачук зауважив, що їхня кількість значно більша, адже на адресу органу самоврядування надійшли звернення 125 суддів, які просять розібратися із цією проблемою. Загалом нарахували понад тисячу «безкамерних» залів. Хоча на з’їзді суддів делегатів запевнили, що для змін усе готове, у тому числі й ресурси, але виходить, що слова розійшлися з ділом.

С.Чорнуцький повідомив, що адміністрація робила підрахунки, спираючись на кількість суддів, задіяних у розгляді кримінальних проваджень.

А от суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Інна Плахтій пропонує іншу методику розрахунку, вважаючи, що ДСАУ не розуміє потреб судової системи. Адже слідчі судді, наприклад, часто працюють у кабінетах, тому кількість засобів відеофіксації має відповідати чисельності суддів, а не залів засідань.

Проте питання полягає не лише в кількості камер чи комп’ютерів, а й у тому, як виконуватиметься вимога закону. ДСАУ планує записувати процеси на DVD-диски, щоправда, кошти на це ще не виділила. Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Андрій Жук зазначив, що в такому випадку фіксація одного засідання триватиме 4 год. і не виключено, що відео не встигатиме за звуком, що підтверджує практика. Чи є виправданим такий архаїчний спосіб, поки що не з᾽ясували.

Але, щоб хоч якось підготуватися до нових реалій, на засіданні вирішили попросити парламент дати судовій системі трохи часу. А щоб судді чітко знали, чи фіксувати процес без учасників, члени ради просять Касаційний кримінальний суд роз’яснити, як застосовувати чч.4, 6 ст.107 КПК.

Мистецтво, мода, модерн

Більш натхненним питанням порядку денного засідання ради стало нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу малюнку серед школярів на тему «Правосуддя» у рамках святкування Дня працівників суду. Діти зобразили Феміду у всіх проявах, стилях та палітрах, найкращі з них отримають відзнаки, хоча визначити лауреатів було справді важко. Адже творчість оцінювали не лише у раді, а й у Міністерстві освіти.

Після обрання переможців члени РСУ взялися за підготовку «возів узимку». Вирішили, що в новому суді мають бути майже однакові мантії. Тому літній варіант «обладунків» служителів Феміди, затверджений на засіданні, відрізняється лише кольором, а форма дублює стиль «верховників». Але мантії суддів і першої, і апеляційної інстанцій будуть в одному тоні — темно-синьому, і кожну прикрашатимуть жабо та манжети.

Ключовим проектом РСУ цього року стане Концепція стандартів організації роботи суду — єдина і глобальна, яку почали обговорювати на засіданні. У найближчому майбутньому орган самоврядування планує встановити камери спостереження біля будівель, визначити для їхніх фасадів єдині кольори та обладнати приміщення тривожними кнопками. Для працівників судів планують запровадити дрес-код та облік робочого часу, а для відвідувачів — створити комфортні умови перебування.

Скільки коштуватиме тотальний апгрейд Феміди і скільки часу він займе — поки що невідомо. Адже члени ради за сумісництвом виконують функції миротворців. Запланували відправити наприкінці січня робочу групу до Октябрського районного суду м.Полтави, щоб урешті розібратись із довготривалим конфліктом в установі, про який безперервно сигналізує суддя Лариса Гольник.

Та й з графіка всеукраїнських виїзних засідань «самоврядники» також вибились, адже зустрічатися мали не у столиці, а в Івано-Франківську. Через місяць за планом — Житомир, отже, 22 лютого члени ради присвятять час регіональним проблемам судів.