Закон і Бізнес


Фатальне літо

Попри рішення ЄСПЛ, Рада звільнила законника за самовільну відпустку та відмову від справ


Олександр Шкіндер не розуміє, яким чином хтось постраждав через його відпустку, в яку він пішов відповідно до графіка.

№3 (1405) 26.01—01.02.2019
Павліна КАМЕНСЬКИХ
3707

10 років тому троє суддів одного приморського містечка вирішили відпочити. Проте це потрактували як прогули, а небажання напередодні розглядати справи сприйняли як відмову від здійснення правосуддя. У Страсбурзі за них заступились, а Вища рада правосуддя ще раз покарала.


Роздвоєння думки

У 2008 році суддя Генічеського районного суду Херсонської області Олександр Шкіндер вирішив відпочити. Він завчасно подав заяву про те, що хоче з 11 серпня піти у відпустку, але йому запропонували дочекатися, коли з відпочинку повернуться інші судді, щоб було кому працювати.

Проте літо закінчувалось. О.Шкіндер не готовий був провести його в робочому кабінеті, йому дуже хотілося на море. Він вирішив не забивати собі голову всілякими бюрократичними нюансами й пішов на пляж. А тим часом в установі залишився один суддя, який за 1,5 місяця відсутності на роботі колеги був змушений розглянути понад 3000 справ.

30 вересня О.Шкіндер, гарно відпочивши, повернувся на роботу. Однак виявилося, що там через самовільну відпустку чоловіка чекали проблеми.

28 листопада того ж року до кваліфікаційної комісії суддів надійшов акт, підписаний посадовими особами установи, а в січні О.Шкіндера викликали на килим до ККС загальних судів Запорізького апеляційного округу за те, що він ухилявся від виконання обов’язків і прогулював роботу. На засіданні констатували, що поведінка служителя Феміди суперечить установленим професійним стандартам.

Відповідно до положень п.29 правил внутрішнього трудового розпорядку суду черговість надання відпусток визначається за графіком, складеним з урахуванням забезпечення нормальної діяльності установи та затвердженим головою суду. Згідно із цим графіком щорічна основна та додаткова відпустки для О.Шкіндера були передбачені з 26 травня 2008 року. З графіком суддя ознайомився, але відмовився підписати розпорядження.

Натомість він переправив дату початку своєї відпустки на 11 серпня 2008 року, одночасно з іншим суддею. У липні чоловік подав заяву про бажання відпочивати саме в цей час, але йому відмовили. Законник вирішив не здаватися, припинив брати до розгляду справи й подався на відпочинок. Оскільки наказу про надання відпустки не видавали, то ці дні зарахували як прогули.

Вища рада юстиції встановила, що матеріали справи підтверджують такі висновки. Проте побачила порушення в роботі кваліфікаційної комісії. Суддю не повідомили про відкриття провадження й на засідання, де прийняли це рішення, його не запросили. Тому Вища рада правосуддя відхилила рекомендацію кваліфкомісії звільнити суддю, але вирішила з власної ініціативи позбавити його мантії за порушення присяги. Тобто 24.01.2012 ВРЮ прийняла стосовного одного й того самого судді 2 протилежні рішення. Крім нього, під роздачу потрапили й інші законники з того ж суду.

Ще одне звільнення

У квітні 2012 року Верховна Рада підтвердила звільнення судді. Літо цього року О.Шкіндер присвятив оскарженню рішень про своє звільнення у Вищому адміністративному суді, однак його позов відхилили як необґрунтований. Колишній володар мантії звернувся до Європейського суду з прав людини.

19 січня 2017 року ЄСПЛ визнав порушення Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також у Страсбурзі констатували, що члени ВРЮ є залежними матеріально та адміністративно від тих, хто платить їм зарплату. Адже тільки 4 члени Ради працювали на постійній основі, інші отримували основний прибуток з інших місць роботи. Тому сама система виключала можливість ухвалення об’єктивних рішень.

3 січня цього року О.Шкіндер звернувся до голови ВРП із заявою про те, що на нього чинився тиск, а тодішня ВРЮ відмовилася розслідувати факти цього тиску. Адже протягом двох років йому не надавали законної відпустки та перешкоджали в отриманні справ.

17 січня 2019 року ВРП ще раз розглянула матеріали про звільнення судді у 2012-му. За цей час назбиралося 7 томів справи. Вадим Беляневич, який був доповідачем із цього питання, не приніс їх на засідання. «Якщо ви хочете, щоб я працював вантажником, я можу їх принести», — запевнив заступник голови ВРП, але О.Шкіндер просити про це не став.

«10 років тому на нас поставили тавро, і ми не можемо від нього відмитися, — заявив він на засіданні, — я жодного порушення прав та інтересів людей не допускав».

За його словами, у суді попередньо склали графік відпусток і його відпочинок припадав на 11 серпня. Проте керівництво не дало згоди на це, натомість звернувшись до кваліфкомісії. «Коли ми зрозуміли, що це лише привід, щоб здійснювати відносно нас маніпуляції, ми 2 роки не відпочивали й пішли у відпустку, лише довідавшись про наше звільнення», — підкреслив О.Шкіндер.

Нічого недостойного в тому, що судді вирішили відпочити, а на роботі зостався тільки один їхній колега, він не вбачає. «Це наша недостойна поведінка чи тих осіб, які перебрали на себе функції карателів?» — поставив риторичне запитання суддя.

«Яким чином хтось постраждав від того, що ми пішли у відпустку відповідно до графіка? Загалу нав’язують думку, що ми відмовилися від справ, хоча насправді працівники канцелярії умисно не передавали матеріали, аби скласти відповідний акт, а потім направити це як підставу для нашого звільнення», — стверджував О.Шкіндер.

Усамітнившись, члени ВРП переглянули відеоролик, який мав довести факти, на які посилався скаржник. Своєю чергою О.Шкіндер зачитав акт, який, на його думку, суперечить зафільмованим подіям.

«На відео можна побачити, як працівник канцелярії заходить до судді з метою не передавати йому справу, бо їй сказали справу з канцелярії не виносити. Працівники канцелярії пообіцяли підтвердити цю обставину. Я вам надав у тому числі заяву помічника судді, яку примушували фальсифікувати акти про відмову від справи. Її звільнили, але через 6 років вона поновилася на роботі», — продовжував доводити свою правоту О.Шкіндер.

«На відео видно, як працівники апарату неодноразово пропонували судді розписатися про прийняття справи, і хоч відмови не прозвучало, але дії свідчать про те, що судді розписуватися не збираються, — висловив свою думку про відеоролик Анатолій Мірошниченко. — Це помилкове враження?»

«Якби секретар поклала мені справи на стіл, я би взяв їх, — запевнив О.Шкіндер. — Їм наказали з канцелярії матеріали не виносити, а мені треба в руки ці справи взяти».

Утім, йому й цього разу не вдалося переконати правників у своїй невинуватості. ВРП вирішила знову звільнити суддю з посади в Генічеському райсуді. Однак без роботи він не залишиться. За його ж словами, чоловік зареєстрував приватне підприємство й надає юридичну допомогу тим, хто її потребує.