Закон і Бізнес


Штраф сховався в паперах

Покарання за вчинок, що не мав ні значення, ні наслідків, ні постраждалих, скасували


№3 (1405) 26.01—01.02.2019
Марта ЛІТЕЧКО
3810

Уповноважений з прав людини поскаржився на законницю, яка не покарала директора департаменту державної установи за те, що він оприлюднив у «Фейсбуку» дані особи. Проте служителька Феміди довела, що ніхто не зазнав жодних збитків унаслідок її рішення.


Непокараний порушник

Начальник департаменту «Укрзалізниці» розмістив у «Фейсбуку» персональні дані особи, яка звернулася до підприємства із запитом про надання тендерної документації щодо закупівлі послуг. За недотримання порядку захисту персональних даних на нього склали протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов до Печерського районного суду м.Києва. Справа дісталася судді Світлані Шапутько.

Засідання було призначене, але скаржник не з’явився. Даних про те, що він отримав повідомлення про слухання, також не було. Тому в справі оголосили перерву на 3 місяці.

У матеріалах провадження міститься копія повістки за підписом судді із зазначенням двох адрес, одна з яких збігається із зазначеною в протоколі про адмінправопорушення. Водночас зі списку рекомендованих відправлень видно, що повістку надіслали тільки через 2 дні після засідання. Наступну надіслали вчасно на ті самі дві адреси, але інформації про отримання не було. Особа на засідання не з’явилася.

Відповідач не поніс покарання, адже минули строки притягнення й адмінсправу закрили, хоча суд констатував, що порушення було. Скаржнику надіслали цю постанову лише через місяць, на його ж клопотання. Згодом з’ясувалося, що вона була створена за місяць до призначеного засідання. Це підтвердила автоматизована система документообігу, якою користується суд.

Крім того, згідно з даними ЄДРСР постанова надіслана до реєстру тільки через 2 тижні після прийняття, а оприлюднили її ще через 5 днів.

Посадовець «Укрзалізниці» вийшов сухим із води і за допис у «Фейсбуку» штрафу не заплатив.

Валерія Лутковська в інтересах особи, чиї дані оприлюднили в соціальні мережі, звернулася зі скаргою на суддю до Вищої ради юстиції. Через рік друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження.

Згодом у палаті звернули увагу на відсутність інформації про те, що відповідачка отримала повідомлення про засідання, і на той факт, що постанова була створена до засідання й надіслана із запізненням до реєстру.

У своїх поясненнях С.Шапутько зазначила, що в той час була у відпустці. Неувагу до протоколу вона виявила лише тому, що середнє навантаження на кожного суддю в її установі на місяць становило 413 справ. За таких умов дотримання вимог КпАП щодо строків розгляду справ про адмінправопорушення суддя вважає об’єктивно неможливим.

Хоча ДДП зазначила, що в матеріалах справ відсутні докази, які б свідчили, що недотримання процесуальних строків суддею є наслідком умислу або очевидної недбалості, стягнення на суддю наклала — попередження.

Паперові люди

С.Шапутько зрозуміла, що покарання буде плямою на її суддівському досьє, тому звернулася до ВРП. На засідання вона з’явилася разом з адвокатом. Також прийшов представник скаржника, спеціаліст управління з питань захисту персональних даних.

«Суддя не повинен нести відповідальності за дії, вчинені внаслідок звичайної недбалості. Треба обмежити причини дисциплінарної відповідальності умисними діями або діями, що свідчать про грубу недбалість. Те саме зазначено в декларації щодо принципів судової влади, — наголосила суддя. — Це підтверджують міжнародне та українське законодавство».

«Відповідно до резолюції Європейської асоціації суддів суддю слід притягувати до відповідальності, якщо наслідки її діяльності є такими жахливими, що потребують накладення стягнень. Жодних негативних наслідків для сторін справи несвоєчасне внесення даних до реєстру не мало», — заявила захисниця судді.

С.Шапутько розповіла, що працює в одному кабінеті зі своєю помічницею та секретарем. У кожної на поличках стоїть багато коробок зі справами. І для того, щоб зрозуміти, яку справу слід слухати негайно, бо закінчується термін, а яку можна відкласти, необхідно переглядати ці матеріали.

«Я намагалася вести записи. У мене був зошит, в якому я записувала, що й коли має бути розглянуто відповідно до строків. Але згодом це стало займати дуже багато часу й виявилося неефективним. Тому ми почали розкладати по коробках і записувати, коли що має бути вчинено», — характеризувала суддя свій робочий процес.

«Система документообігу працює, але часто для того, щоб учинити в ній певні дії, потрібно витратити багато часу. Наприклад, вибираєш шаблон, і воно починає довго завантажуватись, інколи можна це зробити з п’ятої чи сьомої спроби. Тому часто прийняти рішення й одразу скинути зі всіма реквізитами — неможливо», — розповіла про програмне забезпечення суду С.Шапутько.

Вона стверджувала, що, аби зробити все вчасно, їй треба було відкласти всі справи та зайнятися тільки цим.

Члени ради, схоже, зрозуміли, в яку скрутну ситуацію потрапила С.Шапутько, поринувши у свої папки з паперами й не встигнувши надіслати постанову до реєстру. Оскільки представниця скаржника мовчала, не навівши жодного доказу, що хтось від учинків судді постраждав, рішення дисциплінарної палати скасували й провадження закрили.

Отже, у цій ситуації єдиним постраждалим залишилася особа, чиї персональні дані потрапили в мережу. Можливо, після впровадження електронного судочинства судді не доведеться ритись у своїх коробках, що знайти необхідну справу та дізнатися, чи не закінчується строк розгляду. Принаймні так обіцяють.