Закон і Бізнес


Без імені, без паспорта

Аби встановити факт народження, спочатку треба звернутись до РАЦС


№3 (1405) 26.01—01.02.2019
ТАМАРА ВОЛІНА
9489

Якщо йдеться про необхідність установити факт народження, заявник має спочатку звернутися до РАЦС. Поспішати до суду в такому разі не слід. На цьому наголосив Верховний Суд (постанова від 17.01.2019).


У серпні 2015 р. позивачка звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження. Обґрунтовуючи свої вимоги, вона посилалася на те, що народилась у циганській родині. У зв’язку з утратою паспорта матір не змогла своєчасно зареєструвати її народження, а в подальшому цим не переймалася.

З часу народження позивачка ніде не зареєстрована та не отримувала жодного документа, що посвідчує її особу. Вона просила суд урахувати наведене, установити факт її народження та зобов’язати РАЦС провести реєстрацію та видати свідоцтво про народження дитини.

Районний суд у задоволенні позову відмовив, пославшись на те, що під час народження позивачки її матір та батько не перебували в зареєстрованому шлюбі. Водночас заявниця не надала доказів на підтвердження факту спільного проживання зазначених осіб і ведення ними спільного господарства до її народження, а також факту виховання й утримання ними дитини після народження.

Апеляційна інстанція скаргу представника позивачки відхилила.

У березні 2017 р. жінка звернулася до касаційної ланки. Скарга мотивована тим, що, всупереч загальним засадам моралі, національному та міжнародному законодавству, її безпідставно позбавлено права на ім’я.

У постанові №488/3911/15-ц ВС зазначив, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. Приймаючи рішення, ВС виходив із такого. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з дублікатом медичного свідоцтва, виданим матері позивачки, у пологовому будинку була народжена дівчинка.

Також було виявлено, що матір і батько позивачки дійсно перебували в зареєстрованому шлюбі. Проте розлучилися, що підтверджується відповідним рішенням суду. У вердикті згадується про спільну неповнолітню дитину подружжя. Однак ідеться не про дівчинку, а про хлопчика.

У постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі №6-20цс15 наведений такий правовий висновок. За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст.58 Конституції), норми Сімейного кодексу застосовуються до відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше від 1.01.2004. Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені в ст.128 СК, істотно відрізняються від підстав для його встановлення, передбачених у ст.53 Кодексу про шлюб та сім’ю, при вирішенні питання про те, якою нормою необхідно керуватися при розгляді справ цієї категорії, слід виходити з дати народження дитини.

При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1.01.2004, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір’ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини. Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше від 1.01.2004, суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч.2 ст.128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту народження, позивачка зазначала, що в неї є медичне свідоцтво про народження, проте вона не може зареєструвати факт свого народження. При цьому доказів звернення до органів РАЦС для реєстрації такого факту й відмови в проведенні такої реєстрації вона не надала.

Суди попередніх інстанцій в цілому правильно визначили правову природу спірних правовідносин і дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення факту народження заявниці. Разом з тим ВС визнав помилковим висновок судів про недоведеність вимог заяви. З урахуванням зазначених вище норм матеріального права безпомилковим в оцінці спірних правовідносин є висновок про те, що заявниця не зверталася до відповідних органів РАЦС із заявою про реєстрацію факту її народження в певний час, а тому її звернення до суду із заявою про встановлення факту народження є передчасним.

Оскільки окремі недоліки оскаржуваних судових рішень не вплинули на правильність вирішення справи, ВС уважав за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення — без змін. Це зумовлено тим, що доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на задоволення заяви та відповідний правовий результат не впливають.

Також ВС наголосив: доводи про те, що суди безпідставно позбавили її права на ім’я, не заслуговують на увагу, оскільки вона вправі подати до органів РАЦС заяву про встановлення факту її народження, а в разі відмови в проведенні такої реєстрації — звернутися до суду по захист свого права.