Закон і Бізнес


Дихайте глибше,

або Як не згоріти на роботі — 5 порад від професійного коуча


№3 (1405) 26.01—01.02.2019
Лариса СВІРИНА
6475

Складний психо-емоційний стан, нездатність сконцентруватися, роздратованість тощо можуть бути першими ознаками синдрому емоційного вигоряння. Побороти його без допомоги фахівця не вийде. А от попередити можна самостійно.


У 2016 р. Hazelden Betty Ford Foundation разом з Американською асоціацією юристів провів одне з найбільших досліджень. Воно виявило, що представники правничих професій найчастіше піддаються ризику самогубств, зловживання алкоголем і наркотиками. Це й не дивно, адже юридична професія вимагає надмірної сконцентрованості, педантизму, постійного опрацювання нової інформації, а в українських реаліях ще й побоювання за власне життя, здоров’я близьких і цілісність майна (див «ЗіБ»).

Результатом постійного стресу, який супроводжує діяльність правника, може стати професійне або емоційне вигоряння. Воно є прогресуючим процесом, в якому фахівці виокремлюють кілька стадій. Перша — характеризується втратою ентузіазму, цікавості до роботи та енергійності.

На другій стадії з’являються апатія, проблеми зі сном, необхідність у додатковій мотивації до праці. Можливе порушення трудової дисципліни. Третя — супроводжується дратівливістю, озлобленістю, постійним відчуттям дефіциту часу. Четверта — може спровокувати розвиток хронічних захворювань. А п’ята — поставити під загрозу не лише кар’єру, а й життя юриста.

Розуміючи небезпеку, яку тягнуть за собою невміння організувати робочий графік та неспроможність ефективно відпочивати, правники дедалі частіше звертаються до професійних психологів. Поради про те, як юристові слід допомогти собі, можна почитати у профільних виданнях (напр. у «ЗіБ») та почути на правничих заходах.

Так, під час V всеукраїнської конференції з кримінального права та процесу Асоціації правників України майстер-клас з психологічної реабілітації адвоката провела коуч-консультант Анна Метельська.

Фахівець звернула увагу на те, що емоційне вигоряння має кілька причин. Серед них:

• системно-організаційна — неспроможність належним чином скласти графік роботи, а також неспроможність керівництва організувати такий графік для підлеглих;

• соціально-психологічна — очікування, які, за уявленнями юриста, покладає на нього оточення;

• індивідуально-психологічна — власні «таргани» в голові.

Аби попередити емоційне вигоряння, А.Метельська порадила юристам відверто відповісти на 3 запитання. Для чого я це роблю (тобто працюю у правовій царині або у конкретній компанії)? Чи подобається мені цим займатися? Чи хочу я жити заради цього? Якщо запитання здаватимуться правникам надто абстрактними, коуч порекомендувала пройти розширену діагностику, яку можна знайти в Інтернеті. Це можуть бути опитувальник Маслач або методика діагностування рівня емоційного вигоряння В.Бойко тощо.

Якщо правник скрізь отримує негативні результати, йому варто серйозно задуматись над зміною сфери діяльності. Якщо ж така можливість не розглядається — варто взяти відпустку. Це можуть бути 1—2 тижні або кілька коротких вікендів. Під час таких тайм-аутів необхідно змінити оточення. Корисно вирушити у подорож, опанувати нові види діяльності або ж спробувати себе в екстремальному спорті.

Якщо відпустка не виправила ситуації, можна вдатися до популярної у багатьох європейських країнах довготривалої перерви (можливо, більш як рік) зі збереженням робочого місця.

Крім відпусток, є мінімум 5 способів зарадити собі самостійно.

Для початку доповідач порадила підвищити навички самоаналізу, усвідомленості та саморефлексії. Це варто зробити, аби краще збагнути свої потреби у конкретний проміжок часу, мотивації, знизити вплив внутрішніх стресорів, особистісних стандартів та очікувань, помітити початок вигоряння та зрозуміти його причини.

Далі варто збалансувати життя в 4-х сферах, описаних німецьким неврологом іранського походження Носсратом Пезешкіаном. Це сфера тіла, сфера внутрішньо світу, сфера діяльності та сфера контактів. Інакше кажучи, необхідно передивитися робочий графік та виділити більше часу на відпочинок, спілкування з близькими й друзями, хобі.

Наступне — зміцнення здоров’я. Якщо досі не вистачало часу на відвідування спортзалу, цей час варто знайти якомога швидше. До турботи про самопочуття входить і зміна харчування. Воно має бути регулярним і здоровим.

Далі варто проаналізувати ставлення до очікувань оточуючих. Адже більшість очікувань, яким прагне відповідати особа, є надуманими. І навіть якщо це не так, намагання задовольнити всіх, не має порушувати особистий психологічний комфорт.

І нарешті, якщо юрист відчуває психологічний дискомфорт, з яким не може впоратися самотужки, не варто нехтувати допомогою спеціаліста — психотерапевта, коуча зі здоров’я тощо.

А.Метельська закликала не відкладати турботу про свій психологічний стан у довгу шухляду. Адже інвестиції у себе є найбільш виправданим вкладенням.