Інкогніто у ВККС

У комісії не заперечують, що в процес виставлення балів можна втрутитися

Усі «диверсії», що відбувалися під час 8 офіційних конкурсів до новоутворених і діючих судів, викликають недовіру громадськості. Щоб розсекретити процес оцінювання, Вища кваліфікаційна комісія суддів підняла завісу над процедурою, показавши, як виглядають роботи кандидатів.

Менеджери судової ланки

Хоча суддів, за словами заступника голови ВККС Станіслава Щотки, більше непокоять темпи кваліфікаційного оцінювання, у державному масштабі роль конкурсів переважає. За підрахунками, відбір суддів проводиться за 8-ма напрямами, 6 із яких досягли пікової фази. І тільки через безпрецедентне навантаження комісії конкурс до ІР-суду довелося відкласти на другий план.

А от маршрут, за яким ВККС рухалася з липня минулого до січня цього року, був схожий на той, який обирають серйозні компанії. 3-рівневий менеджмент — аутсорсинг —секретаріат — члени комісії, як зазначив її голова Сергій Козьяков, дав змогу працювати у прискореному режимі.

У ВККС навіть встигали допомагати громадській раді міжнародних експертів виконувати її обов᾽язки. І це зрозуміло, адже незалежний орган, члени якого не знають української мови і не знайомі з національним менталітетом, — інновація в історії.

Але перед тим, як кандидати потрапили до рук іноземних спостерігачів та вітчизняних «доброчесників», вони пройшли зріз знань, про результати якого доповіли члени комісії.

Досвід не приходить просто так

Кандидатів на посади у Верховному та Вищому антикорупційному судах розділили за гендерними, віковими та локаційними ознаками. А от за категорією знань кандидати розмежували себе самі.

Так, з᾽ясувалося, що охочі потрапити до Касаційного кримінального суду підготувалися до випробування краще. На думку С.Козьякова, це й не дивно, адже ті, хто одягав мантію ще до конкурсу, мають перевагу в написанні рішення. Але, як зазначив очільник комісії, будучи професіональним баскетболістом, не завжди потрібно записуватися на чемпіонат з покеру. Тому охочим одягнути мантію чи змінити стару потрібно зіставляти свій досвід роботи з вимогами до вакансій і не намагатися здійснити квантовий стрибок в іншу спеціалізацію.

Можливо, тому деякі кандидати прагнуть виокремити свою роботу, застосовуючи дивні піар-ходи. Але замість того, щоб заробити екстра-бал, шкодять собі.

Про один із таких випадків розповів член ВККС Тарас Лукаш. Нуль балів за доволі непогану роботу довелося поставити кандидату, який необачно розкрив своє інкогніто. Наприкінці роботи претендент додав фразу, яку перед тим заявляв публічно, що дозволяло його ідентифікувати. А це є неприпустимим. (Уточненння: дослівно цитату з виступу Т.Лукаша під час брифінгу див. у «Прямій мові». — Прим. ред.)

Та й не вважають, що мають право висвітлювати доробки претендентів. Але, щоб підтвердити прозорість процедури, пропонують останнім самостійно оприлюднити виконані завдання. Можливо, вони таки наважаться на цей крок. Адже виходить, що неуспіх кандидата породжує претензії до безсторонності ВККС. С.Щотка такі прояви недовіри називає «тестом на дорослість».

Після виставлення оцінок члени комісії зібралися на засідання, щоб декодувати роботи і заразом дізнатися, кому поставили 60 балів, а кому 90.

Один клік до розсекречення

Дізнавшись бали за завдання, виконані суддями ще у липні, у ВККС затвердили результати під кодовими іменами кандидатів. У представників комісії часто запитують, скільки часу йде на розшифрування авторів робіт. Виявилося, цифри, за якими ховаються імена суддів, не потрібно відшукувати і звіряти, достатньо лише кілька разів натиснути мишкою, щоб отримати інформацію.

І всі зміни, які, по суті, член комісії має змогу внести, якщо йому заманеться відкоригувати чийсь результат, можна буде легко виявити. А от поставити тризначну оцінку в комісії не зможуть — система не дозволить. До того ж при перевірці модельних судових рішень орієнтуються на вказані в спеціальних формулярах складові.

Таким чином, робота над зрізами практичних та теоретичних знань уже добігає кінця. С.Щотка повідомив, що їм залишилося перевірити близько 200 робіт. Але на практиці виходить, що деякі щасливці одну й ту саму процедуру проходитимуть ще раз, а якщо забажають узяти участь в одному з конкурсів, то кваліфоцінювання проходитимуть аж тричі.

Пряма мова

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Тарас ЛУКАШ:

— Можливо цікаво, якщо ви переглядали оцінки, то побачили, що однією оцінкою за роботу комісією було виставлено 0 балів. Чому так відбулось? Ми дискутували довго і робота, на нашу думку, можливо не сама погана була, але в кінці роботи був такий невеличкий напис, який не стосувався виконання особою практичного завдання. Він такий був філософсько-світоглядний і рішучий. Можливо ми з ним і погоджувалися в більшій частині, хтось погоджувався, хтось ні. Але все ж таки ми прийшли до думки, що, по перше, завдання було виконати практичне завдання, а не світоглядні речі викладати. І по друге, саме головне, це те, що ця робота вже могла бути ідентифікована. І таким чином, це могло вплинути на результат. Тому така ситуація.