Про виконавче провадження

Вимагаючи скасування постанови про закриття виконавчого провадження, позикодавець має довести, що виконавець не вчинив усіх дій, передбачених у чинному законодавстві. На цьому в постанові від 27.12.2018 наголосив Верховний Суд.

Банк звернувся до суду з позовом про стягнення боргу. Суд вимоги задовольнив і видав виконавчий лист, на підставі якого було відкрите виконавче провадження. Державний виконавець установив, що в боржника відсутнє майно, на яке може бути накладено стягнення, та повернув виконавчий документ. Уважаючи, що виконавець не виконав усіх дій, визначених законом, для пошуку майна боржника, позикодавець поскаржився на бездіяльність виконавця до суду.

Перша інстанція задовольнила позов частково. Вона дійшла висновку, що постанова про повернення документа є передчасною, оскільки з її змісту не вбачається, які саме були вчинені заходи щодо розшуку майна боржника, встановлення його місцезнаходження, які отримані відповіді.

Апеляційний суд те рішення скасував та ухвалив нове, яким у задоволення позову відмовив.

Позивач звернувся до касаційного суду.

У постанові №2-1448/11 ВС погодився з висновком щодо відсутності належних і допустимих доказів наявності порушень у діях виконавця при прийнятті постанови про повернення виконавчого документа.