Мандат — не зайвий, а запасний

Очільник ВЦКС допоміг депутатам виконати законодавчий обов’язок

Після новорічних і різдвяних свят члени Комітету ВР з питань правосуддя зібралися на останнє засідання на 7-ій сесії парламенту. 12 січня для вдалого фінішу народним обранцям потрібно було підтягти всі законотворчі «хвости» — розглянути максимальну кількість (понад 10) ініціатив за дуже короткий термін.

Аби впоратись із цим завданням, депутатам знадобилася допомога очільника Вищого спеціалізованого суду з роз¬гляду цивільних і кримінальних справ Леоніда Фесенка, який дотепер залишається при мандаті. Саме він допоміг колегам виконати законотворчу роботу, адже інакше на засіданні не було б кворуму.

На межі «фолу»

Подібна ситуація апріорі є неможливою в ни¬нішніх законодавчих реаліях, оскільки в ст.127 Конституції чітко зазначено, що професійні судді не можуть брати участі в будь-якій політичній діяльності чи мати представницький мандат. Однак формально особа залишається нардепом доти, доки не складе повноважень.
За словами Л.Фесенка, він суміщає дві посади не з власної волі. «До обрання суддею мною була подана заява про складання повноважень народного депутата, яка перебуває у Верховній Раді на розгляді рег¬ламентного комітету», — пояснив він. Це підтвердив і очільник комітету Сергій Ківалов, за інформацією якого, вказану заяву він на власні очі бачив і неодноразово просив, аби її якнайшвидше розглянули. «Все, що необхідно було зробити кандидату на посаду судді, Л.Фесенко виконав», — запевнив присутніх головуючий.
Щоправда, в історії третьої гілки влади вже є приклад того, як можна опинитись у «крісельній» пастці мимоволі. Мова йде про екс-очільника Вищого господарського суду Сергія Демченка, який нібито і виконав усі необхідні вимоги, вчасно подавши заяву про відставку у зв’язку з досягненням 65 років, однак без політичної волі став заручником адміністративної посади більш як на два роки.
Чи повториться подібна історія у випадку з Л.Фесенком, не відомо, однак «запасний» мандат і членство в Комітеті ВР з питань правосуддя, схоже, не завадять. Принаймні, як повідомляв наш тижневик, останнім часом у депутатів усе частіше виникають проблеми з кворумом.

Неприйнятний алгоритм

Специфічний спосіб убезпечити роботу парламентського підрозділу за¬пропонував цього разу С.Ківалов. За його словами, аби «не залежати від суб’єктивних і об’єктивних» факторів, депутатам необхідно голосувати шляхом збору підписів. Аналогічно, за інформацією головуючого, побудована діяльність інших комітетів ВР. Однак колеги не підтримали цю ідею.
Зокрема, Анжеліка Лабунська припустила: якщо запровадити такий алгоритм роботи, то на засідання комітету будуть приходити 2—3 народні обранці. На її переконання, робити подібну практику правилом не потрібно, оскільки тоді парламентарі не братимуть участі в роботі цього підрозділу. Погодився з нею і Валерій Писаренко. «Тоді в нас узагалі не буде комітету», — заявив він.
У свою чергу С.Ківалов нагадав, що очолюваний ним орган жодного разу не послуговувався принципом голосування за довіреностями, однак іноді це необ¬хідно. Щоб знайти компроміс, він запропонував застосовувати такий алгоритм роботи лише в екс¬трених випадках і не зловживати цим правом. Однак переконати більшість колег йому так і не вдалося. Зокрема, Сергій Соболєв зауважив, що така пропозиція суперечить закону «Про комітети Верховної Ради України» і не потрібно брати приклад з інших парламентських підрозділів. Нардеп заявив: якщо головуючий все ж поставить цю пропозицію на голосування, він залишить залу за¬сідань. Останній аргумент став вирішальним, і С.Ківалов відмовився від своїх планів.

Кадрове оновлення

Про те, що ВРЮ чекають кадрові ротації, «ЗіБ» уже повідомляв у №52/2010. Нагадаємо: на останньому засіданні цього конституційного органу були задоволені заяви Віктора Кудрявцева і Валерія Хорошковського про складення ними повноважень представників ВРЮ. Указ Президента про виведення останнього зі складу Ради було оприлюднено 16 грудня. Заміну очільнику СБУ глава держави знайшов майже відразу: за кілька днів з’явилася нова резолюція, якою членом ВРЮ призначено Л.Фесенка.
Інші дві вакансії (одне крісло в Раді звільнилося через призначення Віктора Пшонки Генеральним прокурором, а він уходить до її складу за посадою. — Прим. ред.) також швидко заповнили. 23 грудня на засіданні всеукраїнської конференції працівників прокуратури членами ВРЮ обрали очільника Вищого господарського суду Віктора Татькова і заступника Генпрокурора Михайла Гаврилюка.
Усі троє прийшли на засідання комітету й, отримавши «благословення» від депутатів на складання присяги членів ВРЮ, успішно це зробили наступного дня в будівлі під куполом.
Відтепер у цьому конституційному органі буде представлена майже вся суддівська верхівка: крім новоспечених представників Ради — очільників ВГС і ВЦКС, до її складу входить і керманич Верховного Суду Василь Онопенко. Без портфеля у ВРЮ залишився тільки голова Вищого адміністративного суду Олександр Пасенюк, однак очолюваний ним орган представляє Микола Кобилянський.

Ольга КИРИЄНКО

P.S.Про інші перипетії засідання комітету читайте в наступному числі «ЗіБ».