Закон і Бізнес


Про наслідки зволікання


№1 (1403) 12.01—18.01.2019
7349

Обізнаність щодо порушеного права унеможливлює поновлення процесуальних строків. Про таке йдеться у постанові Верховного Суду від 27.12.2018.


У ході кримінального провадження, відкритого за ст. 185 Кримінального кодексу, правоохоронці вилучили пристрої для колення дров, що знаходились у власності підприємства, та передали на зберігання співвласникові підприємства. Кримінальне провадження було закрите. А підприємство, не отримавши належну йому техніку, звернулось до суду із позовом про зобов’язання її повернення. Суд першої інстанції позов задовольнив та зобов’язав зберігача повернути пристрої у власність підприємства. Приймаючи рішення, суд виходив з того, що відповідач, як фізична особа та співвласник підприємства, незаконно, без будь-яких правових підстав отримав майно від правоохоронних органів та порушив право позивача на користування належним йому майном.

Апеляційний суд вердикт скасував та прийняв новий. При цьому вказувалось, що в силу закону та умов договору позивач мав право вимоги щодо витребування зазначеного в позові майна, проте позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений для звернення з позовом до суду.

Звертаючись до касаційного суду, відповідач вказав, що пропустив строки через те, що йому запізно стало відомо про закриття кримінального провадження.

У постанові №161/5354/17 ВС вказав наступне. Апеляційний суд обґрунтовано вважав, що позивач дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила своєчасно. Проте з позовом за захистом порушеного права звернувся через кілька років. Тож суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем пропущено строк позовної давності.