Недоброчесна рада,

або Чому ГРД ігнорує вимоги до оформлення рішень

В Україні судова система завжди перебувала під пильною увагою політиків. Кожен намагався провести свою «реформу» в цій галузі. Але, на превеликий жаль, починаючи з 2014 року судова влади поступово знищувалася задля тотального контролю. І до цього процесу залучили так званих представників громадськості.

У 2014-му почали з’являтися такі фахівці, як «експерти з реформування судової влади», які переважно не практикують або є фахівцями із сумнівною «практикою». Із цього часу в Інтернеті та засобах масової інформації стали згадувати такий орган, як громадська рада доброчесності.

Наявність «негативного» висновку ГРД щодо судді має певні наслідки для судді або кандидата, а саме — неможливість проходження конкурсу. Цю процедуру можна прирівняти до дисциплінарної, оскільки орган при ВККС збирає інформацію, аналізує її та приймає рішення у формі висновку. До речі, в такий спосіб суддю фактично притягують до відповідальності через установлення сумнівним органом з повноваженнями ВККС складу порушення в його діях.

Як свідчить Єдиний державний реєстр судових рішень, самій ГРД доброчесності забракло. Аналіз рішень, ухвалених не на її користь, доводить передусім, що члени цього органу при формуванні висновку відступали від норми закону та регламенту.

Так звані експерти з реформування судової влади забули, що в системі національного законодавства відсутнє таке поняття, як «доброчесність», що унеможливлює визнання або невизнання кандидата «доброчесним».

До речі, сама ГРД досить часто вдавалася до аналізу ухвалених суддею рішень, що не передбачено законом «Про судоустрій і статус суддів». Аналіз так званих висновків ГРД дає підстави стверджувати, що вони не відповідають критеріям офіційного документа.

Так, після подання запитів до ВККС щодо отримання копії рішення ГРД про невідповідність кандидата з’ясувалося, що належним чином завіреної копії такого документа в розпорядженні комісії немає. Ознайомитися з ним можна хіба що на відповідному сайті ГРД, де він завантажений у вигляді тексту без підпису та печатки юридичної особи.

Статтею 22 регламенту ГРД визначено, що проект висновку повинен містити: найменування ради; номер колегії, яка його ухвалює, повне ім’я судді чи кандидата, щодо якого надається висновок, місце його роботи; лаконічне і систематизоване викладення інформації, яка свідчить про невідповідність судді чи кандидата критеріям доброчесності та (або) професійної етики чи викликає обґрунтований сумнів у відповідності цим критеріям, у разі необхідності — з посиланням на додатки; мотиви для ухвалення висновку; висновок про невідповідність судді чи кандидата критеріям професійної етики та (або) доброчесності; зазначення прізвищ та ініціалів членів колегії.

Єдині вимоги до створення службових документів і роботи з ними встановлено Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5.

Пунктом 2 розд.І правил визначено, що службовий документ — це офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити.

Згідно з пп.4.4 п.4 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 7.04.2003 №55, документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву організації, назву виду документа (не зазначають на листах), дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.

Згідно з пп.5.23 п.5 ДСТУ 4163-2003 підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої — на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціала(-ів) і прізвища. Якщо документ підписують кілька осіб, то їхні підписи розташовують один під одним відповідно до підпорядкованості.

Таким чином, висновок ГРД не дає можливості дотримуватися вимог регламенту та наведених законодавчих приписів у частині оформлення цього документа і прийняття його в установленому порядку.

Прикро, що питання «доброчесності» члени ГРД так недоброчесно вирішують. Сподіватимемося, що переобраний склад ради покладе край практиці ігнорування вимог до оформлення документів.