Закон і Бізнес


З вірою у світле майбутнє

Станіслав Шевчук: «Наше завдання — захищати фундаментальні права людини, зокрема від свавільних законів»


№52 (1402) 29.12—11.01.2019
ВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ
2361

Конституційна скарга є новим етапом у розвитку механізму захисту прав людини. Адже фундаментальні права не повинні потерпати від дії свавільних законів. На цьому наголосив Голова Конституційного Суду Станіслав Шевчук.


Конституція — над владою

За інформацією прес-служби КС, у промові під час підсумкової конференції учасників програми «Адвокат майбутнього» С.Шевчук окреслив реалії, в яких нині живе Україна. На його переконання, відповідь юристів на ці події може бути одна: зміцнення демократичних інституцій та їх підтримка. «Як картковий будинок, буде знищено державні інституції, які не матимуть підтримки громадськості та професійної юридичної спільноти. Судді КС розуміють, що Суд повинен бути авторитетним та незалежним від владних інституцій, оскільки є Конституція, яка перебуває над владою», — підкреслив він.

Очільник КС акцентував увагу на тому, що вкладається в поняття «демократія», «конституційна демократія» та якими вони повинні бути. За його словами, справжня демократія є обмеженою, а конституційна — це демократія там, де є держава, на яку накладаються обмеження, в першу чергу Конституцією.

Історичний досвід доводить, що демократія може бути авторитарною, зазначив Голова КС, однак сьогодні наше завдання — розбудовувати Україну, захищати фундаментальні права людини, зокрема від свавільних законів. «Закони також можуть порушувати права людини. У цьому і є свавільність демократії. Ідея Конституції полягає у тому, щоб гарантувати свободу», — зазначив він.

У декларації незалежності США, наголосив С.Шевчук, закріплено невід’ємні права, серед яких — право на життя, свободу і прагнення до щастя. На його думку, останнє розкривається через віру людей у світле майбутнє, що не може залежати від владних авторитарних режимів. Тож Голова КС зауважив, що будь-яка влада повинна бути обмеженою, зокрема і законодавча.

Революційна скарга

У цьому аспекті С.Шевчук розповів про інститут конституційної скарги. «Запровадження в Україні інституту конституційної скарги є революційною подією у сфері захисту прав людини, оскільки людина отримала змогу безпосередньо звернутися до КС для захисту своїх конституційних прав, порушених законом», — підкреслив він.

Аби продемонструвати, як механізми захисту сприймаються за кордоном, він процитував одне з рішень Верховного суду США: «Наша конституційна система розвивається так, що люди не зобов’язані чекати змін до законів, аби відстоювати фундаментальні права. Двері судів у нашій країні відчинені для всіх, кому завдано збитків, хто входить у ці двері заради свого майбутнього. Сама ідея конституції полягає в тому, щоб захистити цінності від хибності політичних зіткнень, помістити їх поза досяжністю чиновників і представників більшості, надати їм статусу правових принципів, обов’язкових для застосування судами».

Голова КС зазначив, що ідея конституційної скарги полягає в тому, що фундаментальні права не можуть бути скасовані або затверджені голосуванням. Він поінформував, що нині до Суду надійшло понад 1200 скарг, на розгляді сенатів перебуває понад 35 скарг.

Доктринальні рішення

С.Шевчук також розповів про ухвалені рішення та надані висновки. У цьому році, зауважив він, Суд ухвалив 13 рішень та надав 4 висновки. «Завдання КС — формувати доктрину, ідеї, концепції, які мають нормативний характер. Конституційна доктрина, яку розвиває Суд у своїх актах, є невід’ємною частиною Конституції», — наголосив він.

Аналізуючи окремі рішення, С.Шевчук нагадав, що цього року було визнано неконституційними в цілому два акти — про державну мовну політику та референдум (рішення №№2-р/2018 та 4-р/2018 відповідно). Перший, за його словами, визнано неконституційним через системні порушення процедури його ухвалення, в тому числі не лише порядку голосування, але й порядку розгляду й інших вимог до цього процесу (до рішення №2-р/2018 додано 11 окремих думок, що є абсолютним рекордом за всі часи діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції. — Прим. ред.). Натомість закон про референдум породжував небезпеку для конституційної системи.

Розповідаючи про минулорічне рішення №1-р/2017 щодо неможливості продовження судом тримання під вартою за власною ініціативою, Голова Суду нагадав, що ним визнано неконституційним третє речення ч.3 ст.315 Кримінального процесуального кодексу. Він наголосив, що запобіжний захід, визначений особі на стадії досудового розслідування, не може автоматично подовжуватися після передання матеріалів кримінальної справи до суду загальної юрисдикції.

«КС визнав, що після закінчення слідства особа має бути звільнена з-під варти, якщо сторона обвинувачення не доведе підстав для подальшого тримання за ґратами. Отже, попередніми нормами положення КПК порушувалися фундаментальні основи судового процесу та справедливості, а також принцип безсторонності. Ми визнали, що судді не тільки незалежні, а й безсторонні», — констатував С.Шевчук.

Останнім у цьому році рішенням КС (№13-р/2018) визнано неправомірною примусову госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги недієздатної особи на вимогу опікуна без судового рішення. За словами Голови КС, Суд підкреслив, що недієздатні особи також мають конституційні права на свободу і особисту недоторканність. Також він додав, що в основі англійської концепції свободи лежить принцип, згідно з яким особу не може бути поміщено в місця неволі без судового рішення.

С.Шевчук зауважив, що у рішенні №13-р/2018 Суд підтвердив юридичну позицію, викладену ним раніше у рішенні від 1.06.2016 №2-рп/2016. «Рішенням про психіатрію нам вдалося системно сформулювати критерії оцінки КС законів, які обмежують конституційні права і свободи», — підкреслив він.

«Дружнє ставлення»

У своєму виступі Голова КС також проаналізував низку важливих концепцій і доктрин, які було напрацьовано Судом. Зокрема, йдеться про принцип «дружнього ставлення» до міжнародного права при ухваленні рішень та наданні висновків. «Починаючи з рішення у справі про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу, КС послідовно впроваджує у свою практику принцип «дружнього ставлення» до міжнародного права», — наголосив він.

Як зауважив очільник Суду, європейський вибір українців КС підтвердив своїм позитивним висновком у справі щодо членства України в ЄС та НАТО.

У промові С.Шевчука також зазначалося про позитивні обов’язки держави, абсолютні та відносні права людини та інші важливі питання.

На завершення він побажав усім учасникам програми «Адвокат майбутнього» успіхів у важливій справі — захисті прав людини, підкресливши, що суспільство живе в час феноменальних змін і майбутнє творить кожен з нас.