Фіскальний КІК-боксинг

Контрольовані іноземні компанії: до чого готуватися бізнесу

Особа, яка придбала або продала свою частку в КІК, має лише 30 днів, аби повідомити про це українських фіскалів.

У жовтні поточного року був обнародуваний законопроект, що передбачає закріплення правил BEPS у Податковому кодексі. З метою прогнозування подальших напрямів розвитку бізнесу варто проаналізувати його основні положення вже тепер.

Законодавчий хіл-кік

Останніми роками в рамках боротьби з використанням низькоподаткових юрисдикцій відбувається активний розвиток міжнародної співпраці у сфері обміну відповідною інформацією. Основним ініціатором такої прозорості, що сприяє державам з високим рівнем оподаткування, виступає Організація економічного співробітництва та розвитку.

У зв’язку із цим нам на шляху до деофшоризації необхідно зробити деякі кроки. Першим із них є боротьба з конфіденційністю володіння, тобто розкриття імен бенефіціарів. Наступним, не менш важливим, є обмін податковою інформацією в автоматичному режимі й відмова від обміну «за запитом», як передбачено двосторонніми угодами. Проте одним з найбільш важливих і складних є закріплення в законодавчих актах правил про контрольовані іноземні компанії.

Україна подала заявку на вступ до BEPS 1 січня 2017 року, чим підтвердила готовність боротися з агресивним плануванням і захищати свої надходження від податків і зборів. Указом Президента «Про заходи щодо протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон» від 28.04.2016 №180/2016 була створена робоча група для підготовки законодавчої бази й, зокрема, введені правила про контрольовані іноземні компанії. Проте поки що режим оподаткування КІК в Україні не запроваджений, а відповідні законодавчі ініціативи до Верховної Ради не внесені.

У жовтні цього року був обнародуваний законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування і виведенню прибутків з-під оподаткування». Незважаючи на те що дотепер документ не зареєстрований, з метою прогнозування подальших напрямів розвитку бізнесу варто проаналізувати його основні положення. Він передбачає внесення досить великої кількості змін до ПК, які, зокрема, стосуються трансфертного ціноутворення, а також закріплюють правила КІК.

Контроль і обурення

Суть правил КІК полягає в оподаткуванні скоригованого прибутку іноземних компаній на рівні українських податкових резидентів — фізичних осіб — контролюючих осіб. Такими вважаються фізичні особи — резиденти України, котрі є бенефіціарними власниками КІК у значенні, передбаченому в законі «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 №1702-VII.

Тобто КІК розглядатиметься як компанія, що перебуває під контролем фізособи-резидента України, якщо така особа прямо або опосередковано володіє 50% й більше капіталу компанії. А так само якщо платник податків прямо або опосередковано володіє 25% й більше капіталу компанії за умови, що кілька фізосіб-резидентів України володіють капіталом цієї компанії та їм сумарно належить понад 50%, а так само самостійно або спільно з іншими резидентами України здійснює фактичний контроль над такою іноземною юридичною особою.

Відзначимо, що іноземне об’єднання без статусу юрособи, зокрема партнерства, а так само інші установи й організації, створені на підставі правових дій або закону іноземної держави (території), також потрапляють під визначення КІК. Відповідно, при визначенні частки володіння фізособи-резидента України враховуватиметься не тільки сума часток, яка безпосередньо або опосередковано через інших осіб належить фізичній особі, а й сума часток, що належить будь-яким пов’язаним особам, включаючи непрямий зв’язок.

У фондах, трастах та інших структурах без утворення юрособи контролюючою особою буде визнаний засновник. Водночас, якщо він не здійснює фактичного контролю й не залишив за собою прав на отримання та розпорядження прибутком і майном структури, включно з поверненням майна, що входить до структури в разі її ліквідації, то він може й не бути визнаний контролюючою особою. У деяких випадках контролюючими особами можуть бути визнані кінцеві бенефіціари структури, якщо такі контролюючі особи здійснюють над нею контроль.

Під фактичним контролем мається на увазі, зокрема, здійснення операцій за банківськими рахунками юрособи, а також можливість блокування операцій, ведення переговорів з метою укладення договорів, узгодження істотних умов договорів, які надалі формально затверджуються органами управління такої юрособи. Необхідно відзначити, що посадові особи, аудитори, бухгалтери, юристи, що діють на користь іноземної юрособи, не вважатимуться особами, що здійснюють фактичний контроль над юрособою.

Ефективна ставка та звільнення від  КІК

Прибуток КІК не буде включений до бази української контролюючої особи, відповідно, не підлягатиме оподаткуванню в разі, якщо між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК укладено договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та вказана іноземна юрисдикція не входить до переліку низькоподаткових держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів.

Та ще одна обов’язкова підстава, якщо виконується будь-яка з таких умов: КІК фактично платить податок на прибуток за ефективною ставкою, не меншою від ставки податку на прибуток підприємств в Україні або меншою від такої ставки не більш ніж на 5 процентних пунктів, або частка пасивних доходів КІК становить не більше ніж 50% від загальної суми доходів КІК зі всіх джерел.

Фінансовий нокдаун

Скоригованим прибутком КІК є її прибуток до оподаткування, виходячи з даних неконсолідованої фінансової звітності компанії, складеної за звітний календарний рік. Розрахована частина прибутку КІК включається до складу загального річного доходу оподаткування контролюючої особи, заноситься до річної податкової декларації й оподатковується ПДФО за ставкою 18%.

Якщо законодавство іноземної юрисдикції не передбачає обов’язку складання фінансової звітності, контролююча особа повинна забезпечити складання фінансової звітності КІК згідно з міжнародними стандартами. Крім того, на вимогу українського регулятора фінзвітність КІК повинна бути підтверджена письмовим висновком аудиторської компанії, що має право на таку діяльність у відповідній іноземній юрисдикції.

Утім, при розрахунку скоригованого прибутку КІК ураховуються деякі особливості, зокрема, визначається фінансовий результат від операцій відчуження цінних паперів. Також при розрахунку не враховуються суми зниження ціни інструментів власного капіталу, перекваліфіковані у фінансові зобов’язання, втрати від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, а також не враховуються суми переоцінки цінних паперів.

Якщо скоригований прибуток КІК збитковий (має негативне значення), такий збиток не зменшує прибутку до оподаткування за іншими КІК, проте він може бути врахований у зменшенні прибутку до оподаткування цієї ж іноземної компанії в майбутніх періодах.

Адміністративний вантаж

Після закріплення правил КІК платники будуть зобов’язані робити низку повідомлень податковим органам. Передбачена окрема звітність щодо КІК, яка подається одночасно з декларацією ПДФО в електронному вигляді. Одночасно з податковою звітністю в обов’язковому порядку подається фінансова звітність щодо кожної КІК. Крім того, податковим органам надаються повідомлення про придбання частки в іноземних організаціях, про заснування іноземних структур без утворення юридичної особи, про початок здійснення фактичного контролю над іноземною юрособою, а так само повідомлення про відчуження частки в КІК.

При цьому впродовж 30 днів з дня придбання, встановлення фактичного контролю над КІК або відчуження частки необхідно повідомити податкову.

У звіті платника податків відображатимуться відомості про кожну КІК, розмір його частки, дані про структури без утворення юрособи, інформація про здійснення контролюючою особою фактичного контролю за станом на останній день звітного року.

Крім того, разом зі звітом про КІК в обов’язковому порядку подаватимуться завірені копії фінансової звітності, що підтверджують розмір прибутку за звітний рік. При цьому, оскільки в деяких іноземних юрисдикціях установлені пізніші терміни для подання фінзвітності для компаній, ніж в Україні, копії таких документів подаватимуться разом з декларацією про доходи фізосіб у наступний звітний період.

Таким чином, при поданні всієї вказаної інформації у звіті органи контролю володітимуть повною картиною щодо КІК та її бізнесу й, відповідно, матимуть можливість включити весь отриманий КІК прибуток до бази української контролюючої особи (якщо до такої КІК не застосовуються винятки).

Відлік арбітра

Податкові органи будуть наділені повноваженнями направляти запити платникам з метою отримання додаткових роз’яснень щодо КІК за наявності інформації, що платник є контролюючою особою КІК, але не подав звіту про КІК і/або зведення у звіті КІК не відповідають дійсності або помилкові. Після отримання відповідного запиту платникові податків дається 2 місяці для роз’яснень із підкріпленням завірених копій підтвердних документів.

При цьому будь-який орган контролю, включно з банками або фінансовими установами, буде наділений повноваженнями повідомляти податкову про виявлення фактів, що свідчать про володіння фізособою-резидентом України частки в іноземній компанії. Таке повідомлення відправлятиметься впродовж 5 робочих днів з дати встановлення відповідного факту електронною поштою. Після впровадження автоматичного обміну інформацією (CRS) в Україні отримання даних від іноземних банків або фінансових установ стане безпроблемним.

Передбачено дві підстави для проведення податкової перевірки контролюючої особи щодо операцій КІК: отримання податковими органами інформації про те, що платник не подав звіту про КІК або ж подав його з порушеннями вимог і не дав відповіді на запит від податкових органів щодо КІК.

Тривалість перевірки платника не може перевищувати 6 місяців з дня ухвалення рішення про її проведення, також забороняється проведення більше від однієї перевірки контролюючої особи впродовж двох календарних років.

У рамках проведення перевірки податкові органи наділяються повноваженнями направляти запити також особам, що є стороною операцій з іноземною компанією або учасниками такої компанії. Крім того, фіскали зможуть проводити опитування посадових осіб або інших працівників іноземної юрособи та/або пов’язаних з нею осіб. У такому разі на платника податків буде покладено зобов’язання забезпечити можливості проведення опитування відповідних посадових осіб або працівників. У результаті буде оформлений акт (довідка) про результат перевірки, у разі незгоди з яким платник зможе подати свої заперечення впродовж 30 днів з моменту отримання акта.

Штрафні бали

Встановлюються досить серйозні види покарання порівняно зі штрафами, передбаченими за більшість порушень норм ПК. У разі неподання або невчасного подання звітності щодо КІК передбачається накладення штрафу в 1000 розмірів мінімальної зарплати станом на 1 січня звітного року за кожен факт порушення (у січні 2019-го — 4173000 грн.).

Невідображення контролюючою особою у звітності КІК операцій, а також інформації про іноземні компанії тягтиме за собою накладення штрафу в розмірі 3% від суми операцій КІК, не вказаних у звіті, або 25% від скоригованого прибутку КІК за відповідний рік. Тепер відповідальність також наставатиме в разі неповідомлення контролюючих осіб про придбання/відчуження частки в іноземній юрособі. За таке порушення передбачається штраф у розмірі 500 мінімальних зарплат (у січні 2019-го — 2086500 грн.).

Необхідно пам’ятати, що сплата штрафів не звільняє контролюючих осіб від подання необхідної інформації державним органам. До того ж недотримання правил деофшоризації, в тому числі невпровадження правил КІК, може спричинити ризики внесення України до чорного списку юрисдикцій для ведення бізнесу.