Про межі компетенції

Оцінка розміру моральної шкоди, визначеного судами попередніх інстанцій, — поза межами повноважень касаційного суду. Про таке йдеться в постанові Верховного Суду від 5.12.2018.

З начальником дільниці шахти стався нещасний випадок на виробництві. Унаслідок численних опіків чоловік помер. Його син звернувся до суду з позовом проти державного підприємства про компенсацію за моральну шкоду, завдану смертю батька. Розмір шкоди син оцінив у 100 тис. грн.

Місцевий суд задовольнив позов частково та стягнув з ДП 20 тис. грн. При цьому було враховано глибину фізичних і душевних страждань позивача, безповоротність утраченого, ступінь вини відповідача, а також засади розумності, виваженості та справедливості. Апеляційна ланка погодилася з таким розміром компенсації.

Не погоджуючись із вердиктами, позивач звернувся до касаційної інстанції, наполягаючи на стягнення ним визначеної суми. Громадянин зазначав, що суди не врахували характеру й обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких він зазнав через смерть батька, характеру немайнових втрат (їх тривалості, неможливості відновлення тощо), тяжкості вимушених змін у житті, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.

У постанові №258/1169/14-ц ВС указав, що касаційний суд не вдається до вирішення питання про достовірність або недостовірність доказів чи про перевагу одних доказів над іншими, зокрема не переоцінює обставин і доказів, на які позивач посилався в ході розгляду справи та в касаційній скарзі, на підтвердження розміру завданої йому моральної шкоди.