Що далі, то менше

Компенсація за страждання не повинна стати джерелом збагачення

Моральна шкода від перебування під слідством чи судом обраховується, виходячи із суми, не меншої від одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць такого упослідження. На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 28.11.2018.

Не більше ніж достатньо

У 2012 р. обласна прокуратура порушила стосовно працівника міліції справу за ч.3 ст.364 Кримінального кодексу («Зловживання владою або службовим становищем»). Підозрюваному було пред’явлено обвинувачення та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. На підставі матеріалів провадження відповідні відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У 2014 р. суд першої інстанції визнав підозрюваного невинуватим в інкримінованому порушенні, виніс виправдувальний вирок та скасував запобіжний захід. Вирок першої інстанції у 2015-му переглядали апеляційний суд, а згодом — Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ і залишили його без змін.

У 2016 р. колишній обвинувачений звернувся до суду з позовом проти прокуратури та казначейства. Він стверджував, що був незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності. Оскільки протиправні дії органів досудового розслідування та прокуратури призвели до моральних страждань, позивач вимагав компенсації за моральну шкоду в розмірі 2,5 млн грн. Свої вимоги обґрунтовував, посилаючись на висновок судово-психологічної експертизи.

Перша інстанція визнала, що позивач зазнав моральної шкоди від незаконного кримінального переслідування. Однак оцінив його страждання скромніше — у 1,8 млн грн. Апеляційний суд, переглянувши вердикт, зменшив розмір відшкодування до 200 тис.

Рішення останнього мотивоване тим, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами справедливості, добросовісності та розумності. Розмір такого відшкодування має бути не більшим від достатнього для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення. Тому перша інстанція дійшла помилкового висновку про максимальний розмір компенсації за моральну шкоду, визначений у висновку судово-психологічної експертизи.

Прокурорські розрахунки

Казначейство оскаржило вердикт апеляційного суду до ВСС. Стверджувало, що висновок експертизи базується на припущеннях, а дії правоохоронців не могли завдати потерпілому страждань, які варто було б прирівнювати до матеріальних збитків. Проводячи розслідування, прокуратура взяла до уваги посаду підозрюваного й відмовилася від такого запобіжного заходу, як тримання під вартою. До того ж, зазначалось у скарзі, жоден із судів не навів розрахунків, які застосовував для обчислення моральної шкоди. Тому рішення не ґрунтуються на законі та підлягають скасуванню.

Замість судів суму моральної шкоди в скарзі взялася порахувати обласна прокуратура. Було зазначено, що в законі «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1.01.2017 встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 3200 грн. Проте згідно з п.3 розд.II «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016 №1774-VІІІ МЗП не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі 1600 грн., тому сума компенсації за моральну шкоду повинна становити 34346 грн.

Також із касаційною скаргою звернувся й колишній обвинувачений. Його обурило рішення апеляційного суду. Тож він просив залишити в силі вердикт суду першої інстанції.

На роздум суду

У 2018 р. справу передали до ВС. У постанові №646/655/16-ц колегія суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила таке. Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконних засудження, притягнення як обвинуваченого, тримання під вартою, проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, накладення арешту на майно, відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду.

Розмір сум, які підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Відшкодування моральних збитків за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи із суми, не меншої від одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. При цьому суд при вирішенні питання має виходити з розміру МЗП чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час слухання справи.

Установлено, що скаржник перебував під слідством та судом з 25.11.2012 до 7.08.2014, тобто 21 місяць 14 днів. У 2017 р. МЗП становила 3200 грн.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру відшкодування, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про 200 тис. грн.

Отже, касаційні скарги були залишені без задоволення.