Закон і Бізнес


Мажорний бізнес

Зміни до ПК та імплементація плану BEPS змусять українські компанії сплачувати більше податків


Микола Мішин: «Суб’єктивізм при застосуванні методу ТЦО буде завжди, але наразі бізнес та органи контролю відкриті до діалогу».

№49 (1399) 08.12—14.12.2018
Ксенія ТАЛАМАНЧУК
4520

Тренд на порядність, актуальний на Заході, нарешті дістався України. Незважаючи на те що правила трансфертного ціноутворення існують вже майже 5 років, український бізнес чекає нова якість перевірок.


Тренд на прозорість

Експерти вважають Україну чорною плямою на карті Європи. Мовляв, як з нею працювати, коли там відмивають брудні кошти та не дотримуються принципів, зокрема принципу «витягнутої руки». Тому, налякавши наш істеблішмент неможливістю вільної купівлі будиночків десь на каталонському узбережжі та відключенням від зручних транзакцій, податківці запровадили план BEPS. Наснаги вистачило лише на 4 пункти з 13, але й цього достатньо, аби завдати бізнесу клопіт.

Історична ремарка: спочатку BEPS задумувався як засіб протидії транснаціональним і великим корпораціям, які, найнявши дорогих юристів, так оптимізували податки, що перестали платити. Держави «великої двадцятки», вичерпавши всі можливі засоби для наповнення скарбниці, вирішили, що це несправедливо, й затіяли боротися за нерозмивання податкової бази, особливо з боку великих гравців ринку.

Але гарна ідея відрізняється від поганої тим, що може привести до перевиконання плану. Саме тому під дію BEPS потрапили всі. І тут з’явилася перша неприємна для корупціонерів ластівка — доведення легальності отриманих коштів. Достеменно не відомо, хто з юристів це вигадав, але було вирішено виводити кошти через такі собі низькоподаткові зони. Тим паче що це вже робили.

Неприємності прийшли звідти, звідки їх не чекали: план BEPS, окрім відмиванню брудних грошей, ще добре протидіє створенню підприємств без зрозумілої економічної мети. Тому низькоподаткові країни, які наповнювали свій бюджет, не вдаючись до зайвих перевірок підприємств з іноземними власниками, всіляко намагалися саботувати плани розвинених європейських країн. Що було потім — всі добре пам’ятають: корупційні скандали, викриття та провокації в офшорних юрисдикціях призвели до створення прозорих та відкритих реєстрів, з яких можна дізнатися багато цікавого про кінцевих бенефіціарів.

Час Х

Але вільний економічний простір, навіть і прозорий, все одно був наповнений «сірими схемами» переміщення грошей з високоподаткового простору до низькоподаткового. Керівники великих і малих корпорацій хотіли максимізувати прибутки, мінімізувавши податкові надходження. Роялті «зберігалося» в одній країні, дивіденди розподілялися в іншій, а економічна діяльність провадилася там, де «збитки» можна довести до максимуму.

Запровадження норм і механізмів трансфертного ціноутворення хоч і допомогло вирішити певні проблеми ненадходження податків, але не надто ефективно. Тож країни з економікою, що розвивається, змусили імплементувати правила BEPS. На думку європейського істеблішменту, всі повинні працювати в рівних умовах. І якщо Україна — це Європа, то нехай приймає наші правила гри.

Експерти стверджують, що на заваді повній імплементації правил BEPS стала теза про стагнацію українських ринків та необхідність створення конкурентних умов. Як би там не було, але Україна зобов’язалася запровадити лише 4 пункти з 13 можливих. Головне питання для бізнесу — коли.

Бізнес-консалтери знайомі з Регламентом Верховної Ради і, розуміючи, скільки часу потрібно для прийняття закону, стверджують, що зміни до Податкового кодексу — не за горами. А от законопроекту про BEPS потрібен час.

Що нового?

Правила, що регулюють трансфертне ціноутворення, існують в Україні з 2013 року. Але, на думку фахівців, ефективну роботу ми побачимо лише зараз. Адже пристосуватися до змін потрібно було не лише підприємствам, але й податківцям. Однак, як стверджує керівник групи трансфертного ціноутворення KPMG в Україні Микола Мішин, нині податкова має всі засоби для ефективних перевірок.

Істотних змін зазнає і судова практика із цього питання. На заміну позовам щодо несвоєчасності подання звітності приходять цілком обґрунтовані скарги стосовно неправильно обраного методу ТЦО. Рай для несумлінних платників податків скінчився, вважає М.Мішин, адже податківці розібралися зі всіма п’ятьма методами перевірок за ТЦО та мають добре підготований штат.

Насправді план BEPS запроваджувався не для полегшення життя бізнесу, і ми повинні це розуміти. Своєю ефективною роботою податківці просувають Україну до цивілізованого світу без корупції та тіньового ринку.

Кримінальні переслідування

Найбільше бізнес переймається захистом своїх активів як від недобросовісної конкуренції, так і від держави. Розміщуючи активи в прозорих юрисдикціях, підприємці шукають не лише нижчої податкової ставки, але й надійнішого захисту. Тож фактично має місце ситуація, коли в самій державі розташовані лише ринок та виробництво, а всі бізнес-процеси структуруються в інших юрисдикціях. «Так бути не повинно», — наголосив к.е.н. Іван Шинкаренко.

Однак експерти заявляють, що боятися кримінальних переслідувань не варто. Слідчі органи інколи намагаються охопити порушення принципу «витягнутої руки» нормами Кримінального кодексу, але адвокати знають, як цьому протидіяти. Головні проблеми існують в іншій площині.

Суть над формою

Нині відбувається те, про що європейські експерти та податківці попереджали Україну майже з моменту здобуття незалежності. Ми змушені остаточно змінити парадигму взаємодії між державою в особі фіскалів та платниками податків. Відтепер не має значення точність заповнення документів — це другорядне. Першочергова увага приділятиметься економічній сутності бізнесових операцій.

Податківці попереджають, що у випадку виявлення невідповідностей у документах, особливо щодо контрольованих операцій, превалюватиме економічний зміст та фактичні обставини справи. Нині для цього створені всі можливості. «Поступово ми розширюємо можливості для обміну інформацією з колегами з інших, у тому числі європейських, юрисдикцій, тож можемо відстежити весь ланцюжок до кінцевого бенефіціара», — заявив заступник начальника управління перевірок трансфертного ціноутворення департаменту аудиту ДФС України В’ячеслав Кругляк. Доки наступна порція змін до Податкового кодексу не знищила «ринок» фіскальної оптимізації, український бізнес має час на налаштування своєї корпоративної структури.

Замість Швейцарії

Якщо ви маєте групу підприємств, зареєстрованих у різних юрисдикціях, то приділіть час та увагу економічному змісту діяльності кожного з них. Підприємства, які існують без обґрунтованої економічної мети, перебуватимуть під особливою увагою як податківців за місцем реєстрації, так і вітчизняних спеціалістів.

Проаналізуйте досвід найближчих сусідів та врахуйте це у власній діяльності. А краще — оберіть свій бік добра. Бо якщо хочете жити у розвиненій європейській країні, то сплачуйте прозорі податки. Можливо, для цього навіть не доведеться змінювати громадянство.