Закон і Бізнес


«Антибатл» нарадчої

«Господарники» зустріли адвокатів у актовій залі, аби знайти порозуміння щодо спірних питань


Суддя ВС Тетяна Дроботова (справа) повідомила, що звертатись із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами можуть лише учасники провадження.

№48 (1398) 01.12—07.12.2018
Анна ЛИНДІНА
951

Мабуть, уперше у правничих колах судді окреслювали проблему зі свого боку, а захисники бізнесу говорили про те саме, але зовсім інше. Такий альянс поглядів може змінити позиції і тих, і інших, але спочатку з’являться ідеї, як консолідовано захищати право.


Фікції юрисдикції та забезпечення

У представників господарської юрисдикції часто виникають сумніви щодо підвідомчості справ. Щоб визначити головні «Чому?» і «Що робити?», судді Господарського суду м.Києва та адвокати з провідних компаній дослідили проблеми застосування неврегульованих законом проваджень у першій інстанції та неапробованих норм.

Ребуси суб’єктної та предметної юрисдикції розгадувала Велика палата Верховного Суду. Адже, коли у господарський спір вступає державний реєстратор, його часто сприймають як «чужого». Відповідно, виникає питання, чи може така справа розглядатися у госпсудах.

Утім, як зазначив голова комітету судової практики Асоціації адвокатів України Олег Маліневський, від принципу суб’єктності почали потроху відходити і ВП ВС останнім часом керується критерієм спору про право. Він зазначив, що розглядати у таких випадках потрібно не лише предмет позову, а і його підстави. І тоді терези юрисдикції схиляються, як правило, у бік господарських судів.

Адвокат Максим Корчагін вважає, що реєстрація належить до дій, пов’язаних з виникненням майнового права. А тому оскарження запису державного реєстратора завжди є спором про право. Такого висновку вже давно дійшли у Німеччині. У нас же такий вид судового протистояння має бути приватноправовим спором, утім, частіше трапляються винятки.

Непорозуміння виникають не лише на юрисдикційному полі. Правників також турбує невизначеність із зустрічним забезпеченням позову, точніше — відмова у такому праві. Деякі судді спираються не лише на позицію щодо доведення факту понесених збитків, а й на детальне обґрунтування їхніх розміру та складових.

Втім, як пояснила суддя ГСК Тетяна Васильченко, у заяві про забезпечення позову опонент може зазначити про відсутність підстав для «алаверди» від протилежної сторони. І навіть таке, здавалося б, блокування, не позбавляє можливості просити про це суд. Такої позиції дійшов ВС у постанові від 17.10.2018 (справа №904/2351/18).

Але при цьому не слід забувати про вимоги ст.141 Господарського процесуального кодексу, в якій зіставляються розміри забезпечення та зустрічного забезпечення. Адже, коли баланс порушується, той же ВС відмовляє у застосуванні останнього (ухвала від 13.09.2018 у справі №920/742/17).

Зловживання без вагання

Команда суддів та адвокатів знає всі хитрощі, якими можна користуватися для затягування процесу чи отримання бажаного результату. Суддя ВС Тетяна Дроботова після озвучення усіх цих хитросплетінь закликала сторони грати чесно.

Фокуси з ініціюванням перегляду за нововиявленими обставинами через оновлення ГПК мали б канути в Лету, але подібні заяви дотепер продовжують надходити до першої ланки. Суддя ГСК Віта Бондарчук звернула увагу, що переоцінка доказів не є підставою для перезавантаження процесу. Як і факти, котрі суд не розглядав, але вони стосувались обставин, раніше досліджених.

Усі зухвальці, які просили про перегляд рішення в господарській справі з цих підстав, у ВП ВС отримали тверде «ні». Здебільшого через те, що використовували це право як другий шанс на розгляд позовної заяви. Але надія завжди є, і в цьому випадку вона живе у третейському суді.

Т.Дроботова звернула увагу на те, що оновлена норма про перегляд за нововиявленими обставинами визначає зовсім інше коло осіб. Зокрема, цього права позбавили особу, не залучену до справи.

Найулюбленіший засіб зловживання усіх часів та видів юрисдикції — відвід. І ніякі зміни не змогли його викоренити з правової системи, як зауважив суддя-спікер ГСК Роман Бойко. І судді апріорі не задовольняють заяви про відвід колеги. Щоправда, крихітний зсув можна відзначити: якщо раніше таких випадків не було, то зараз є один виняток — у згаданій установі.

Врешті-решт новий формат спілкування між суддями та адвокатами став платформою для актуальної практики і майданчиком для порозуміння. Проект «Нарадча Pro» й надалі порушуватиме найбільш гострі питання серед представників правосуддя.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Роман БОЙКО,
суддя-спікер Господарського суду м.Києва:

— Сьогодні кожен висловив свою думку, суб’єктивне бачення, окреслюючи перед колегами ставлення до проблем, які не було вирішено у зв’язку з прийняттям змін до ГПК.

Не можна з кимось погодитись, а з кимось ні. Але, почувши свіжі думки та відмінні позиції, можна переосмислити власне сприйняття цих неоднозначних питань.