Голова комітету захисту прав адвокатів ААУ В.Клочков:

«Не можна заявляти про те, що права порушуються, і при цьому нічого не робити»

Підсумки реформ, які торкнулися кримінального права та процесу, підіб’ють у ході VIII щорічного форуму Асоціації адвокатів України. Учасники обговорять проблеми, що стосуються як професійної діяльності, так і захисту їхніх прав. Про те, які ризики несе в собі професійний успіх та чому не варто відступати у протистоянні із силовими структурами, розповів голова комітету захисту прав адвокатів ААУ, член Ради адвокатів м.Києва, член комітету захисту прав адвокатів Національної асоціації адвокатів України Володимир КЛОЧКОВ.

«Для мене активна життєва та професійна позиція та моя робота — це синоніми»

— Ви є членом правління ААУ. Скільки часу займає робота в правлінні асоціації?

— Якщо говорити про відсоткове співвідношення мого вільного часу (а його не так багато, адже на основну роботу витрачаю близько 16—17 год. на добу), десь 15% припадає на участь у правлінні. Стільки ж — на участь в інших громадських організаціях, зокрема Раді адвокатів м.Києва, профспілках, комітетах із захисту прав адвокатів.

— Навіщо адвокатові витрачати час на участь у громадських організаціях, якщо його можна витратити, скажімо, на роботу?

— Я все більше переконуюсь у тому, що участь у громадських організаціях допомагає адвокатові краще виконувати свою роботу.

Зараз країна перебуває в симбіозі демократії та громадянського суспільства. Цей симбіоз інший, ніж, наприклад, в Європі. Проте він також є вектором європейського розвитку. Тому участь адвоката в громадських організаціях допомагає йому як формувати громадську думку, так і рекламувати себе серед колег.

Крім того, участь у заходах, організованих такими громадськими організаціями є чудовою можливістю репрезентувати себе як фахівця перед процесуальними опонентами. Подібні заходи відвідують представники силових структур — прокуратури, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ліпше познайомитися з ними та продемонструвати свій фаховий рівень саме за таких умов. Тоді, коли доводиться захищати клієнта, процесуальні опоненти правильно оцінюють підготовку адвоката, від чого врешті виграє і клієнт. Тому, якщо вже мова зайшла про роботу, відзначу, що участь адвоката у ГО також є частиною його роботи.

Що ж стосується мене особисто, то не хочу залишатись осторонь проблем зараз, аби не пожинати плоди своєї бездіяльності потім. Для мене активна життєва й професійна позиція та моя робота — це синоніми.

— Разом з правоохоронцями у форумах, дискусіях та обговореннях беруть участь і судді. Чи не виникає конфлікту інтересів, коли адвокат і суддя, задіяні в одному процесі, виступають на подібних заходах як спікери й мають можливість подискутувати з питань, що можуть прямо чи опосередковано стосуватися конкретного провадження?

— Рішення у справі має приймати не адвокат, а суддя. Тож судді й належить вирішувати, чи потягне за собою його виступ або ж висловлення думки з того чи іншого питання конфлікт інтересів. Завданням адвоката є переконати суддю у правоті сторони, інтереси якої він представляє. І якщо така нагода трапиться під час неофіційного спілкування, скажімо, форуму, то чому нею не скористатися б?

— Які функції ви виконуєте як член правління ААУ?

— Роботи у правлінні чимало. Зокрема, це розробка основних напрямів розвитку ААУ; облік, аналіз, систематизація випадків порушення професійних прав і інтересів адвокатів, а також порушення гарантій адвокатської діяльності, що відбуваються на території України; роз’яснювальна робота серед адвокатської спільноти щодо способів та практики самостійного захисту прав та гарантій професійної діяльності.

«За вартість квитка на захід слухач отримує готовий продукт, який може продати клієнту»

— Ваша компанія є генеральним партнером VІІІ щорічного форуму ААУ з кримінального права і процесу. Ще на початку року, під час «Ярмарку проектів», ви анонсували, що цьогорічний захід відрізнятиметься від попередніх своєю насиченістю та складом спікерів. Чи можете розповісти про це детальніше?

— Щорічний форум з кримінального права і процесу ААУ, який відбудеться 7 грудня, дійсно відрізнятиметься від попередніх. Бути спікерами ми запросили людей, які реально практикують у кримінальному праві та процесі й кожного дня стикаються з практичними проблемами та завданнями. Ми домовилися, що вони озвучуватимуть мінімум теоретичної і максимум практичної інформації.

Доповідачі розповідатимуть про конкретні ситуації та проблеми, а також про те, яким чином вони їх долали. Спікери посилатимуться на документи та реєстри. Ділитимуться тим, як вдавалося налагоджувати комунікацію з процесуальними опонентами — слідчими та прокурорами. Даватимуть поради, перевірені на практиці.

Відійти від стандартних порад і надати реальні механізми вирішення складних ситуацій в адвокатській діяльності — ось негласний девіз форуму-2018!

— Як формувалося коло питань, що висвітлюватимуться на форумі?

— Коло питань визначалось з урахуванням реформ, проведених у правовій сфері, впливу законодавства на українську адвокатуру, політичної ситуації, актуальних проблем професійного товариства, виявлених серед іншого й під час розгляду резонансних справ.

— Що корисніше — бути слухачем форуму чи виступати із доповіддю?

— Вважаю, що корисніше бути слухачем. Можливо, доповідач задовольняє амбіції. Він висловлює думку, «тримає» аудиторію, його виступ висвітлюється, як мінімум, на сайті його компанії. Проте, як би не складались обставини, всі адвокати є конкурентами. Спікер завжди має поділитись із присутніми частиною своїх напрацювань, своєю стратегією, підходами до ведення справи.

Натомість слухач отримує готове вирішення певної проблеми, до якого спікер мав дійти, витративши свої інтелектуальні, а подекуди й матеріальні ресурси. Якщо слухач опиниться у ситуації, схожій на описану спікером (а це не виключено, адже кримінальний процес, на відміну від інших, є надзвичайно вузькопрофільним і велосипед в його рамках винайти досить складно), він може застосувати представлену стратегію й отримати непоганий результат. Тобто за вартість квитка на захід слухач отримує готовий продукт, який може продати клієнту.

Що стосується мене, то я волію брати участь у дискусійних заходах саме як слухач. Наразі я не готовий ділитися своїми стратегіями з іншими адвокатами. У цьому можете називати мене егоїстом. Водночас я охоче виступаю під час обговорень проблем захисту прав адвокатів, роблячи акцент саме на практиці. Для мене важливо надати колегам перевірений алгоритм дій, який вони могли б використати, аби захистити свої права.

«Читайте закон, правила адвокатської етики, досконало знайте свої права та обов’язки»

— До слова, порушення прав адвокатів є одним з нагальних питань, яке нині турбує правничу спільноту. Які випадки порушення прав колег особливо привернули вашу увагу?

— Останнім часом було зафіксовано чимало фактів різного роду порушень. Однак порушення у процесуальній площині, нахабність процесуальних опонентів, недопущення до проведення слідчих дій викликають у мене та моїх колег азарт і намагання вирішити ситуацію у правовому полі. А от що дійсно обурює та дратує — це випадки фізичного впливу на адвокатів. Особливо на жінок. Дійшло до того (недавно ми всі читали про це у Фейсбуку), що адвокат приніс до зали судового засідання капу (боксерський захист для порожнини рота. — Прим. ред.). Тоді багато хто з колег засудив цей вчинок, адже капу не беруть до зали судових засідань.

Я ж хочу виступити на захист цієї людини, оскільки те, що адвокати змушені вчиняти подібні дії, не є проблемою адвокатури. Це проблема держави, силових структур, які не здатні забезпечити належний захист правника, особливо коли він уходить у так звані токсичні процеси.

Інший ганебний випадок стався у Київській області. Після судового засідання група молодиків, яких раніше неодноразово притягали до кримінальної відповідальності, здійснила напад на жінку-адвоката. Їй були нанесені численні тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Нападу передували погрози, які надходили на адресу адвоката, та вимоги вийти з процесу, в якому вона брала участь.

— Чи мали місце порушення ваших прав як адвоката або ж адвокатів вашої компанії?

— Глобальних порушень моїх прав як адвоката не було. Що стосується адвокатів АО «Клочков та партнери», то мали місце недопущення на обшуки. Також був безпрецедентний випадок, коли співробітники Служби безпеки обшукали нашого адвоката-жінку під час надання правової допомоги її клієнту. Мовляв, вона збиралася приховати матеріали, що мали значення для слідства. Це стало саме тим випадком, коли права адвоката порушили через його активну позицію щодо захисту клієнта.

— Яким чином адвокат може захистити свої права?

— Чіткого рецепта немає. Покликання адвоката — захищати людину від держави в особі силових структур. Тобто часто адвокат стає єдиним буфером між громадянином і державою. А це завжди несе в собі ризики. Особливо коли мова йде про так звані токсичні процеси. Події останніх років показали: щойно адвокат уходить у такий процес, одразу ж з’являються ті, хто бажає завадити йому виконувати свою роботу або ж змусити працювати на себе.

Мої поради колегам з приводу захисту їхніх прав неодноразово оприлюднювалися на різних ресурсах. Однак повторю свій заклик: читайте закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», правила адвокатської етики, досконало знайте свої права та обов’язки.

Також колегам не варто забувати про комітет із захисту прав адвокатів, який займається наданням правової допомоги тим, чиї законні права порушені. Зараз багато часу витрачаємо на роботу та розширення Всеукраїнської професійної спілки адвокатів, або, простіше кажучи, профспілки. Єдина політика цієї організації — захист прав адвокатів та зміцнення поваги до них з боку держави та силових структур.

Зараз ми створюємо групу швидкого реагування з активних членів профспілки, які мають «бойовий» досвід захисту прав. Ми розраховуємо на підтримку регіональних органів адвокатського самоврядування, готових до спільної роботи і виїздів. З моменту створення профспілок ми впритул наблизилися до можливості проведення страйків адвокатів як крайнього заходу щодо захисту наших прав.

Ми не повинні забувати світові традиції, відповідно до яких адвокат нарівні зі священиком та лікарем є недоторканним.

Разом з тим підкреслю, що і комітети, і профспілки можуть захистити адвоката лише в разі добросовісного провадження ним своєї професійної діяльності. Якщо ми приходимо на обшук до адвоката в рамках нашого громадського навантаження і бачимо, що правоохоронці в його сейфі виявляють 50 печаток підприємств або ж печатки судів, за допомогою яких він підробляв судові рішення, то про яке порушення прав адвоката може йти мова? Тоді такому адвокату потрібен не комітет, а адвокат.

«Не потрібно реформувати адвокатуру, ми самі якось дамо собі раду»

— Чи може адвокат бути успішним за складних умов сьогодення?

— На жаль, сьогодні адвокат навряд чи може вважатися успішним і не наражатися на небезпеку нападу. Не можна стати успішним та високооплачуваним фахівцем, працюючи, скажімо, у системі безоплатної правової допомоги. Якщо адвокат хоче отримати справу, за яку добре заплатять, він має усвідомлювати всі ризики, які цю справу супроводжуватимуть. Тому сьогодні успіх та безпека адвоката — це два взаємовиключні поняття.

Я неодноразово говорив: якщо ви практикуєте й не отримуєте на свою адресу погроз, то чи дійсно ви практикуєте?

— Чи сприятиме захисту прав адвокатів та посиленню професійних гарантій нова редакція закону «Про адвокатуру»?

— Я вже неодноразово висловлював свою позицію з приводу законопроекту №9055. Можливо, у тексті є положення, які посилюють гарантії та права адвокатів, однак вони повністю нівелюються іншими нормами. Я говорю про частину, в якій ідеться про зловживання адвокатом своїми правами. Зазначений розділ дозволить повністю контролювати адвоката, маніпулювати ним, шантажувати.

Ми бачили багато прикладів, коли від порушення прав особи, втягнутої в орбіту кримінального судочинства, стримував тільки адвокат. Із прийняттям законопроекту це стане неможливим. Я не кажу про справи, які не мають стосунку до політики. Можливо, законодавчі новели не позначаться на адвокатах, які беруть у них участь. Так само як і на адвокатах, які захищають інтереси клієнтів у господарських, цивільних та адміністративних процесах. Однак працювати у справах, що мають політичний відтінок, у «токсичних», резонансних справах адвокати не зможуть. На них «одягнуть суворі нашийники» і, коли буде потрібно, смикатимуть за них, аж до позбавлення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Законотворець уже реформував правоохоронну систему. Сьогодні у ній не залишилося фахівців, здатних працювати. Звісно, коли захищаєш інтереси підозрюваного, це значно полегшує роботу. Однак захистити інтереси потерпілого сьогодні майже неможливо.

Те саме відбувається із судовою системою. У нашого об’єднання є справи, призначені до розгляду на кінець наступного року. Але ж, поки настане час слухання, клієнт втратить цікавість до справи.

Депутати, які голосуватимуть за законопроект, мають пам’ятати прислів’я «Жебрацької долі та арештантської неволі не зарікайся». Сьогодні вони натискатимуть на кнопки, а завтра можуть опинитися на лаві підсудних. Тож варто подумати, який їм потрібен адвокат: безвільна маріонетка чи такий, що реалізує стратегію захисту клієнта, відстоюючи принцип верховенства права.

Не потрібно реформувати адвокатуру, ми самі якось дамо собі раду.

— Чи реально адвокату отримати компенсацію від правоохоронців, якщо ті перевищили свої повноваження? А громадянину, який не має адвокатського свідоцтва?

— Якщо бути твердим і мужнім, то реально. Це буде не просто. Доведеться пройти всі етапи судової системи в Україні і, можливо, Європейський суд з прав людини.

Однак, на превеликий жаль, мало хто хоче це робити. І серед клієнтів, і серед адвокатів. Так, коли ти приїжджаєш на обшук до адвоката і там чиняться якісь незаконні дії, адвокат вимагає справедливості, правосуддя.

Минає тиждень-два, місяць. Інтерес до цього втрачається.

Що стосується клієнтів, то, на жаль, менталітет громадянина України настільки поламаний пострадянською системою, що люди бояться вимагати справедливості від державної машини. І тому, коли ми пропонуємо клієнту заявити на правоохоронців, домогтися внесення заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань, домогтися переговорів, подати цивільний позов, він цього не хоче.

Адвокати також не хочуть. Дуже часто ми пропонуємо колегам представляти їхні інтереси у такій категорії справ. Причому ми готові все робити самостійно. Але адвокати відмовляються. Виходить замкнене коло.

Але не можна заявляти про те, що права порушуються, і при цьому нічого не робити. Закінчити хочу словами легендарного українського поета Тараса Шевченка, звернувшись до всієї адвокатської спільноти: «Борітеся — поборете!».