Олександр Щербина

Застосування міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – необхідність чи важіль впливу?

Чому орган досудового розслідування в тяжких та особливо тяжких злочинах просить застосувати до підозрюваних виключну міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка мета такого застосування, можливо це пострадянські статистичні вимоги чи важіль впливу на підозрюваних, в цих питаннях я пропоную Вам розібратись.

Після затримання та вручення особі повідомлення про підозру розпочинається досить цікаве, допит особи в якості підозрюваного, супроводжується така процесуальна дія певними погрозами зі сторони слідчого. В 90% відношенні слідчі пропонують підозрюваному дати викривальні покази проти себе та/або інших осіб, при цьому обіцяючи що він поїде додому, а не в ІТТ. Беззаперечно, особа яку затримали перебуває у стресовому стані, дотиснути її не так важко, але проблема зовсім не в цьому, після надання показів, які необхідні слідчому, особа їде у «Буцегарню», а слідчий разом з прокурором святкують свою першу перемогу. Вони досягли своєї мети, а завтра, цей протокол допиту ляже в основу клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та буде демонструватись слідчому судді як доведеність вини підозрюваного. Виникає риторичне запитання, чому «реформовані кадри» Національної поліції, ново – старостворене НАБУ та їх процесуальні керівники з прокуратури вдаються до таких підходів?Це лише один з прикладів які можна навести з практики, звіснов цій категорії справ, під час такої процесуальної дії повинен бути присутній адвокат, який зобов’язаний попередити такий можливий розвиток подій.

Так чому ж сторона обвинувачення звертається до суду з клопотанням про застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вина підозрюваного не доведена а доказування з врахуванням презумпції невинуватості покладається на сторону обвинувачення, обґрунтованість підозри без існування ризиків не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, та ще й необхідно переконати суд в тому, що альтернативний вид запобіжного заходу не може бути застосований?

Посилання прокурора на тяжкість інкримінованого злочину без зазначення інших обставинза правильної позиції сторони захисту залишається як правило поза увагою суду.

Так за ради чого такі зусилля, оскільки, як правило, сторона обвинувачення в ході слухання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, лише перелічує  ризики та жодним чином їх не підтверджує наявними матеріалами що додаються до клопотання? Відповідь знаходиться поруч, людиною до якої застосовується така виключна міра запобіжного заходу дуже легко маніпулювати, обмежуючи її в праві спілкування з близькими, вільного пересування, дана особа постійно перебуває у пригніченому стані.

Практикуючі адвокати постійно зіштовхуються з проблемами оскарження таких рішень суду першої інстанції, тому що після подання апеляційної скарги представник органу обвинувачення перестає на якийсь час працювати з цією кримінальною справою, штучно не з’являються до суду апеляційної інстанції, у зв’язку з великою завантаженістю районних судів тижнями відписуються рішення та не направляються матеріали до суду апеляційної інстанції. Весь цей час, особа яка не є навіть обвинуваченою, знаходиться за гратами, де з’являється його надія, прокурор або слідчий який приносить йому протокол допиту і каже підпиши, вийдеш!

Звісно все що описано мною в даній статті є лише  маленькою частиною постійного протистояння та вибір громадян залишається тільки за ними, працювати з професіоналами які зможуть вберегти від маніпуляцій слідчих та надати належну правову допомогу чи надати можливість обвинуваченню для маніпуляцій.