Зізнання втікача

Показання не повинні братися до уваги, якщо допит проведений без адвоката

Наша справа — запропонувати, ваше право — відмовитися. Приблизно так міркували поліцейські, допитуючи підозрюваного в умисному вбивстві за відсутності адвоката. Проте у Страсбурзі вказали на істотну ваду в цій логіці.

Особливо небезпечний бойфренд

33-річного бельгійця Філіпа Бьозе заарештували у Франції через місяць після того, як він був оголошений у розшук за європейським ордером на арешт. Його підозрювали в умисному вбивстві колишньої подруги Мюрієл Б., скоєному в листопаді того ж року. Сусід жінки вказав на нього як на людину, котра перебувала на місці замаху. Оскільки Ф.Бьозе якраз відбував строк за насильницькі злочини, але втік, точніше — не повернувся в тюрму з короткострокової відпустки, інших версій поліція не розглядала.

У французькій жандармерії він відмовився від свого права проконсультуватися з адвокатом, і на судовому засіданні про екстрадицію йому допомагав державний захисник.

Напередодні 2008 року Ф.Бьозе передали бельгійським властям. У поліцейській дільниці його відразу ж допитали. Бесіда тривала майже 4 год. Йому нагадали про право на консультацію до початку розмови, а також про те, що його показання можуть бути використані як докази.

Чоловік пояснив, що з Мюрієл на початку 2007 року його познайомила тодішня подруга Кристель Л. Він зізнався, що перебував на місці злочину, але заперечував факт скоєння вбивства. За словами Ф.Бьозе, жінку вбив молотком її 13-річний син, а він, мовляв, утрутився, схопився за держак, але підліток не вгамовувався, продовжуючи завдавати ударів.

Зі зрозумілих причин Філіп чекати швидкої та поліції не став, тому, викинувши знаряддя злочину, сів у машину й поїхав. Причому, за його словами, він навіть не знав, що жінка загинула.

В обвинувачення була логічніша версія. Річ у тому, що за 2 тижні до своєї смерті Мюрієл Б. написала заяву в поліцію, згідно з якою Ф.Бьозе намагався її вбити. Тоді-то вона й дізналася, що він насправді біглий злочинець. Довідавшись про це, утікач вирішив довести розпочате до кінця.

Чоловік пояснив, що випадково наїхав на свою подругу й ніяких злочинних намірів у нього не було. До речі, згодом присяжні виправдають його за цим пунктом обвинувачення.

Ф.Бьозе підписав усі протоколи допитів без зауважень. Такі ж показання він дав перед слідчим суддею в суді м.Шарлеруа. На запитання, чи обрав він адвоката, чоловік відповів негативно. І суддя в протоколі вказав, що інформував голову ради адвокатів, що в підозрюваного немає захисника.

А чи був хлопчик?

У ході допитів Ф.Бьозе зізнався, що бачив свідка, котрий пізнав його й навіть погрожував йому пістолетом, а також заявив, що на місці злочину була ще одна жінка.

Крім того, він заявив, що раніше запросив Кристел Л. сісти до нього в машину, а вона намагалася вкрасти телефон і кредитку Мюрієл. І чоловікові довелося вдарити колишню подругу по обличчю, щоб «захистити» від гніву нової. Урешті-решт Мюрієл Б. запропонувала кинути подругу в канал, що вони й зробили.

У ході слідчого експерименту Ф.Бьозе знову змінив показання, стверджуючи, що в той нещасливий день уже Кристел Л. нібито сварилася з жертвою й саме вона завдала смертельних ударів молотком. А хлопчик? Не було ніякого хлопчика, він не хотів підвести під статтю хоч і колишню, але вагітну від нього подругу.

Оскільки законодавство не вимагає, щоб адвокат був присутній при всіх слідчих діях, відсутність захисника просто констатували в протоколі. Те саме повторилося й надалі. Коли в підозрюваного запитали: згоден він із пред’явленими обвинуваченнями чи хоче порадитися з адвокатом, той сказав, що згоден, і в протоколі відзначили, що Ф.Бьозе відмовився від правової допомоги. Щоправда, коли справу вже збиралися передавати до суду, прокурор повторив це запитання й підслідний раптом вирішив порадитися з адвокатом.

Невчасна допомога

Мабуть, юридична допомога дала плоди. Коли через 2 роки після арешту справу передали до суду, захист подав клопотання про вилучення з матеріалів усіх показань, які обвинувачений давав за відсутності адвоката. При цьому з посиланнями на прецеденти Європейського суду з прав людини доводилося, що бельгійське законодавство не відповідає європейським гарантіям.

Але суд вирішив, що не може підміняти законодавця. Та і ЄСПЛ у своїх рішеннях, мовляв, не стверджував, що професійний захисник повинен бути присутнім на всіх етапах кримінального провадження. А справедливість судового розгляду аналізується не в якійсь частині, а в цілому.

У лютому 2010 року суд присяжних визнав Ф.Бьозе винним у навмисному вбивстві Мюрієл Б. та спробі вбивства Кристел Л. Чоловіка засудили до довічного позбавлення волі.

Касаційний суд, відхиливши скаргу з питань права, погодився з тим, що не «можна автоматично стверджувати, що судовий розгляд був несправедливим для особи, допитаної поліцією та слідчим суддею без адвоката». Виходячи із цього, суд дійшов висновку про помилковість думки, що право обвинуваченого на правову допомогу є абсолютним за своїм характером.

Тлумачення справедливості

Зрозуміло, що нагадати про право на адвоката й надати таку допомогу безкоштовно — не одне й те саме. І вже зовсім негоже спотворювати своїм тлумаченням позиції Євросуду. Тому в рішенні від 9.11.2018 у справі «Beuze v. Belgium» ЄСПЛ розклав по поличках усі порушення, допущені бельгійським правосуддям.

Наприклад, уряд доводив, що присутність адвоката мало що змінила б у питанні як тримання під вартою, так і вироку. Оскільки Ф.Бьозе не тільки не визнавав себе винним, а й усіляко намагався перекласти вину на інших осіб. Крім того, він уже стикався з бельгійським правосуддям і не міг не знати про свої права.

Проте у страсбурзьких суддів склалася інша думка. Так, вони відзначили, що в обвинувальному акті, який був зачитаний на початку судового розгляду, детально викладалася вся передісторія «справи Ф.Бьозе», перераховувалися слідчі дії та їх результати, а також наводилися висновки медиків. Були згадані як ті обставини, які підсудний підтвердив на допитах, так і його різні версії події. І саме ці факти встановили рамки для розслідування.

При цьому журі присяжних, ухвалюючи вердикт стосовно обвинувачення в замаху на умисне вбивство Кристел Л., відзначило, що доказом цього були, зокрема, показання підсудного. На думку ЄСПЛ, це демонструє, що заяви, зроблені Ф.Бьозе за відсутності адвоката, є невід’ємною частиною доказів.

Також Суд відзначив, що головуючий не попередив присяжних про цінність показань обвинуваченого для встановлення його вини. Це дозволило б їм оцінити наслідки процесуальних упущень на стадії розслідування для оцінки справедливості судового розгляду.

Наостанок у Страсбурзі знову нагадали про те, наскільки суворим повинен бути контроль у тих випадках, коли немає вагомих підстав для обмеження права на доступ до адвоката. ЄСПЛ уважає, що судовий розгляд не усунув процесуальних недоліків, які виникли на стадії розслідування.

Виходячи із цього, Суд дійшов висновку, що були порушені §1 і п.«с» §3 ст.6 конвенції.

Проте будь-якої грошової компенсації Ф.Бьозе не отримає. У таких випадках Євросуд, як правило, обмежується фразою, що його рішення вже є достатньою сатисфакцією за порушені права. Тим більше що заявник тепер зможе оскаржити вердикт і, ймовірно, дістати менш суворе покарання. А це для нього куди важливіше за гроші.