Не гальмуй, оцифруй!

Технології проривають блокаду непрогресивного правосуддя

Боти допомагають у вирішенні процесуальних проблем, ботом стала навіть бабуся. Авторське право захищають за допомогою програми Shazam, і це далеко не всі пропозиції іноваційної епохи. Що ж буде далі?

Слідом за світом

Перший день VII судового форуму Асоціація правників України присвятила найбільш інтригуючому питанню 2018 року — електронному судочинству.

В Європі створили цілий культ із диджиталізації. Інноватор із Нідерландів Джин Го Вердоншот розповів українським суддям та адвокатам про створену ним платформу. Якщо коротко, то цей сервіс дає змогу розлучитися, не виходячи з дому. Процес нагадує заповнення анкети, результатом якої є правовий висновок щодо спору.

Електронна павутина заполонює всю земну кулю. Компанія EBay кожного дня вирішує близько 60 млн дрібних справ. Із такою реальністю вже не посперечаєшся.

Після таких безапеляційних фактів учасникам форуму запропонували визначитися, яким вони хочуть бачити суд: персоніфікованим чи бездушним? Звичайно ж, усі натиснули кнопку «живий суд». Але оцифрування полягає не тільки в заміні системи вирішення спорів. Воно має сприяти полегшенню процесу й економити час та нерви всім учасникам правосуддя.

Міжнародний експерт Ради Європи з Мадрида Лорена Бахмайєр-Вінтер зазначила, що державі досить складно визначитися з планом упровадження е-судочинства. Передусім потрібно врегулювати статус електронних доказів. Міжнародний експерт проекту ЄС «Право-Justice» Ремко Ван Рі припустив, що цю проблему може розв’язати Верховний Суд.

Присутні, проголосувавши за оцифрування всіх складових роботи Феміди, вирішили, що воно має відбуватися цілком і повністю. На другому місці опинилася пропозиція перенести в електронний вигляд канцелярію суду.

Точимо цифрову зброю

На українських просторах лише починають переводити електронну епоху з розряду теорії в практику. Разом з тим ректор Національної школи суддів Микола Оніщук повідомив, що програму підготовки майбутніх здійснювачів правосуддя вирішили поповнити інформацією про електронні докази, кіберзлочинність і корупцію, на допомогу якій прийшли цифрові інструменти. Отже, нові випускники будуть готовими до викликів сучасності.

Щодо розмежування судочинства на сервіс, який можна отримати в мережі, і процес творчої правової роботи висловився голова Вінницького апеляційного адміністративного суду Віталій Кузьмишин. Він зазначив, що кримінальна юстиція аж ніяк не може вважатися послугою, а от адміністративне судочинство — запросто.

Серед допоміжних ресурсів, покликаних як допомагати правосуддю, так і виконувати превентивну функцію, — електронні арешти. З одного боку, вони дають змогу блискавично зреагувати на порушення, але, як зазначають правники, система, мабуть, через недостатню відшліфованість заморожує кошти законослухняних громадян.

Щоб зрозуміти, на якому рівні нині перебуває площина захисту IT-технологій, потрібно бачити реальні приклади. Як на замовлення, напередодні форуму в одній з провідних технологічних компаній, розташованих у Вінниці, провели обшук, на думку експертів, зовсім не санкціонований.

Учасникам запропонували розібрати цей випадок. Адже, якщо такі компанії й мають технічний потенціал, аби вберегтися від кіберзлочинності, то від дій правоохоронців не застрахуєшся. Можливо, тому, що інформація не має тієї сили, яку суспільство поважало б.

Є надія, що ставлення все-таки зміниться. Імовірно, що навіть у наступному році. Адже слідом за засторогами GDPR Європейський Союз готує нову директиву — про відповідальність зберігачів інформації.

Їх захист, прямо пов’язаний з авторським правом, став окремою темою для обговорення правників. Патентні повірені та захисники в один голос заявляють про проблему доказування.

Зокрема, у частині належності електронних доказів. Основною причиною відмови в їх прийнятті зазвичай стає відсутність електронного цифрового підпису. Адвокати запевняють, що його виготовлення не забирає багато часу і, наприклад, засвідчення обох примірників договору презюмує їх оригінальність.

На жаль, не все так просто. Суддя Господарського суду м.Києва Олеся Дупляк відзначила, що створення ЕЦП — це право, а не обов’язок і вона, як і інші колеги, не може вимагати таких дій від сторін.

Щодо визначеності між оригіналом і копією, то тут справа за Верховним Судом, який уже готує роз’яснення із цього приводу. О.Дупляк зауважила, що електронні докази мають підкріплюватися експертними висновками. Наприклад, якщо це відеоматеріали, тоді щодо їх прийнятності не виникатиме запитань.

Модератор сесії, керуючий партнер патентно-юридичної компанії IPStyle Марія Ортинська наголосила, що є випадки, коли суд бере до уваги роботу мобільного додатка Shazam, який розпізнає музичні композиції та цілком може підтвердити факт плагіату.

Так чи інакше, але експерти закликають звертати увагу на ті моменти, які раніше залишалися непоміченими. Цього вимагає цифрова епоха. Тож суддям та адвокатам доведеться воювати і з геолокацією, і з хешсумою, і з батальйоном цифрових новел на додачу.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ ЗіБ

Віталій КУЗЬМИШИН,
голова Вінницького апеляційного адміністративного суду:

— Електронні сервіси для громадян ми почали вводити ще у 2008 р. По суті, деякі речі, які пізніше були імплементовані в законодавство, ми розробили самі. СМС-оповіщення я побачив у дії, коли навідував колег у Туреччині, і зробив можливим це в суді ще до появи відповідної норми в процесуальному законодавстві. А також відеоконференції через Skype, які ми перейняли з американського досвіду. Електронну справу ми формуємо за власною ініціативою, це нічим не передбачено. Доступ до нашої системи діловодства в он-лайн-режимі має тільки учасник окремого провадження.

Усі ці механізми не вдосконалюють правосуддя, вони просто є сервісами для зручності людей. Суддя — це продукт правової системи, і результат його роботи залежить від усіх ланок процесу. А розвиток судочинства — від взаємодії правоохоронних органів та всіх учасників правосуддя.

Марія ОРТИНСЬКА,
адвокат, патентний повірений, керуючий партнер IP Style:

— Після свого візиту до Сполучених Штатів я навіть боюся уявити, що чекає українську юстицію після укорінення в ній технологій. Одна з тем американської конференції була присвячена Facebook та Instagram Law. Юристи говорять, що це абсолютно нові виклики. Адже навіть блогерів, які публікують у своєму акаунті, наприклад, інформацію про якусь компанію, причому не в контексті реклами, закон зобов’яже додавати хештег #проспонсоровано.

Що ж стосується нас, то я хочу, щоб ті інструменти, які з’являться, допомагали шукати та систематизувати інформацію, тобто полегшували наше життя. Утім, я хочу бачити живого суддю, а не бота, який використовує правові алгоритми.