Закон і Бізнес


Планета Пленуму

ВС стане куратором при визначенні винагороди для колег, аби не постраждала їхня незалежність


Про резонансну справу щодо паспортів доповідала Голова ВС Валентина Данішевська.

№47 (1397) 24.11—30.11.2018
Вероніка ВОЛИК
12734

Рішення Пленуму Верховного Суду щодо посадових окладів суддів було прийнято позапланово, проте одноголосно. Думка лише одного судді переважила ініціативу щодо звернення до «конституційників» з питання демографічного реєстру. І не всім сподобалась інструкція для помічників. Одним словом, зібрання вийшло революційним.


Урівноважити верховенство

На друге в цьому році засідання Пленуму найвищої судової інстанції завітало 87 суддів. Пізніше до них приєдналося ще близько 20, і ця сила встановила нові правила та скасувала старі.

З приводу прийняття першого рішення — щодо звернення до Конституційного Суду з поданням стосовно відповідності ч.2 ст.1, пп.7, 8, 9 ч.1, п.4 ч.2 ст.3 закону «Про очищення влади» положенням стст.22, 38, 58, 61, 62 Конституції — дискусії не було.

Якщо люстрація проводиться на засадах верховенства права та з дотриманням презумпції невинуватості, не можна визначати осіб, причетних до протиправних дій. Керівники підрозділів органів прокуратури, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства внутрішніх справ, податкової та митної служб, а також голови місцевих державних адміністрацій усіх рівнів та їхні заступники поки що залишаються  у невизначеному стані. Питання причетності окремих категорій держслужбовців до люстрації також потребує тлумачення знавців Основного Закону.

Судді підтримали таку пропозицію майже без обговорення. Тим більше що аналогічні питання вже порушені перед КС.

Друге питання порядку денного секретар Пленуму Дмитро Луспеник запропонував не розглядати, і колеги його підтримали. Воно стосувалося розмірності ст.3 закону «Про санкції» та ст.8 Конституції. Але робота над текстом звернення ще не завершена, тому це питання розглядатиметься на наступних зборах.

А от третій пункт прийняли після запеклого протистояння. Про неоднозначність ч.3 ст.13 закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» говорила Голова ВС Валентина Данішевська. Адже нова вимога, аби паспорт чи інший документ громадянина України обов’язково містив чип з відбитками пальців, не може мати характер примусової для тих, чий світогляд суперечить такому обов’язку.

Після її виступу протилежні позиції озвучили Олександр Прокопенко з Касаційного адміністративного суду та Наталія Антонюк з Касаційного кримінального суду.

Д.Луспеник запевнив, що про необхідність звернення до КС уже дискутували і позицію зафіксували у висновках. Суддя Касаційного цивільного суду Олена Ситнік зазначила, що рішення із цього питання більшістю голосів прийняла Велика палата ВС і воно вже набрало чинності. Тож потреби у його перегляді немає.

До останнього неможливо було зрозуміти, чиї аргументи переважать. Врешті 48 суддів проти 47 прийняли рішення не звертатися до КС. Тож у силі залишається правова позиція ВП ВС: органи Державної міграційної служби не вправі відмовляти у видачі паспорта громадянину України, якщо той не дає згоди на опрацювання персональних даних.

Цей пункт порядку денного повернув роботу Пленуму в дискусійне русло...

Про адміністративне і матеріальне

Питання щодо апарату ВС та його штатного розпису стало окремим предметом доповіді на зборах. Судді вирішили змінити порядок діловодства. Раніше його потрібно було погоджувати із Державною судовою адміністрацією. Пропозиція полягала в тому, щоб цей пункт прибрати, що й було зроблено.

Ще один організаційний момент — погодження посадових інструкцій помічників суддів — спочатку спричинив різноголосся. Частина учасників Пленуму заявляла про необхідність опіки над «правою рукою» управління, дехто мав протилежну думку.

Наприклад, в інструкції зазначалося про повагу до суспільства, проте про повагу до суду не йшлося. «Складається враження, що не апарат забезпечує роботу судді, а суддя забезпечує апарат», — сказала О.Ситнік.

Ще один спаринг стосувався очільниці Суду. Неузгодженість норм іноді призводила до того, що В.Данішевській доводилося заявляти самовідвід у справах, предметом розгляду яких є дії чи бездіяльність Вищої ради правосуддя.

Аби унеможливити конфлікт інтересів, було вирішено доповнити п.4.3.2 нормою про ще один суб’єкт — Голову ВС. Відтепер очільник, обраний до Великої палати, не бере участі в її засіданнях лише у випадках, визначених законодавством (задоволений самовідвід, відвід, тимчасова непрацездатність, відпустка, відрядження, закінчення строку, на який його було обрано до ВП, інші випадки, в яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді справ).

Із делегатами на позачерговий ХVІ з’їзд суддів від кожного касаційного суду визначилися, лише у КЦС відбулися зміни. Замість Дмитра Гудими ВС буде представляти голова Ради суддів Олег Ткачук. Пленуму залишалося обрати лічильну комісію. До її складу ввійшли Ірина Булгакова від КГС, Олександр Ємець від ККС, Олег Білоус від КАС, Ірина Фаловська від КЦС та Ірина Саприкіна від ВП ВС.

Межі суддівської винагороди

Найбільш інтригуючим питанням стало те, яке до первісного порядку не включили. Йдеться про славнозвісний законопроект №9258, який може позбавити служителів Феміди першої та другої ланок очікуваного підвищення посадових окладів.

Судді ВС дійшли згоди, що саме вони мають відіграти ключову роль у вирішенні цього питання й заблокувати законодавчу ініціативу. Тому вирішили пролобіювати неприйнятність акта.

Ініціатором доповіді стала суддя КЦС Алла Лесько. Як зазначила В.Данішевська, її промова має лягти в основу звернення до представників влади. Створювати редакційну раду для обговорення тексту не стали, першої хвилі дискусії вистачило для того, щоб підтвердити несправедливе ставлення до суддів. Тим паче що така законотворча позиція нехтує підвищенням навантаження, яким може «похвалитися» кожен суддя, і розмірність винагороди рухається у протилежному напрямку. Навіть якби суддів у районах та містах було вдосталь, такі матеріальні утиски все одно не мають права на життя.

О.Ткачук запевнив, що ВС завжди піклується про забезпечення суддівської незалежності і Пленум, підтримавши колег, доведе, що всі інстанції є однією системою. Адже в касаційних судах та ВП ВС одразу отримали максимальну ставку оплати праці, а всі інші спіймали облизня.

 

ПРЯМА МОВА

Валентина ДАНІШЕВСЬКА,
Голова Верховного Суду:

— Я знаю, що Вища рада правосуддя готує проект консультативного висновку і затвердить його на найближчому засіданні. Тобто займатимемося тим, щоб цей закон не був прийнятий. Ми сподіваємося на розсудливість Верховної Ради і розуміння Кабінету Міністрів. Маємо надію, що судова реформа залишиться захищеною.

І хоча ми не можемо, як зазначила суддя КЦС Алла Лесько, надати із цього питання висновок, адже таке право має лише ВРП, цей крок продемонструє нашу позицію.

Олександр ПРОКОПЕНКО,
суддя Касаційного адміністративного суду:

— Справа про демографічний реєстр мала резонанс у суспільстві. У ній висловлені окремі думки двох суддів ВП ВС. Враховуючи те, що суб’єкти владних повноважень повинні неухильно дотримуватися вимог закону та Конституції, органи Державної міграційної служби змушені діяти всупереч цим принципам. Це питання належить до компетенції Конституційного Суду. Він повинен перевірити цей акт на відповідність Основному Закону за нашою ініціативою.

Але спершу маємо переглянути власну позицію, обговорити ще раз цю пропозицію й прийняти рішення про звернення до КС на наступному Пленумі.

Наталія АНТОНЮК,
суддя Касаційного кримінального суду:

— Звернення стосується лише конституційності ч.3 ст.13 закону №5392-VI. У постанові ВП ВС у зразковій справі зазначено, що положення закону про демографічний реєстр суперечить ст.22 Конституції. Втім, відповідно до ч.4 ст.7 Кодексу про адміністративне судочинство, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, він не застосовує такий закон чи правовий акт, а застосовує норми Конституції як норми прямої дії. Після того суд має звернутися до КС із відповідним документом.