Граната як аргумент
Розгляд апеляції за відсутності засудженого та його адвоката обмежує право захисту на справедливий суд. Такий висновок зробив ВС в постанові №459/3527/16-к, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
20 вересня 2018 року м.Київ №459/3527/16-к
Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого — МАРИНИЧА В. К.,
суддів: МАКАРОВЕЦЬ А.М., МАРЧУК Н.О. —
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого Особи 2 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 21.04.2017 та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 5.10.2017 у кримінальному провадженні №12016140150002003 щодо
Особи 2, Інформація 1, уродженця м.Червонограда Львівської області, громадянина України, який проживає за Адресою 1,
засудженого за скоєння злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.345 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 21.04.2017, залишеним без змін ухвалою АСЛО від 5.10.2017, Особу 2 визнано винуватим та засуджено: за ч.1 ст.263 КК — до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки; за ч.1 ст.345 КК — до покарання у вигляді позбавлення волі на один рік, на підставі ч.1 ст.70 КК Особі 2 визначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ст.75 КК його звільнено від відбування основного покарання зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладенням на нього обов’язків, передбачених ст.76 цього кодексу.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у провадженні.
Суд визнав Особу 2 винуватим у тому, що він придбав і зберігав вибуховий пристрій без передбаченого законом дозволу та погрожував вбивством працівнику правоохоронного органу, який виконував свої службові обов’язки, за обставин, детально викладених у вироку.
Так, Особа 2 у невстановлений слідством час та у невстановленому місці придбав гранату РГД-5, яку зберігав у своєму помешканні за Адресою 2 з невстановленими подальшими намірами. 29.09.2016 близько 17:00 у приміщенні зазначеної квартири, в якій проживає Особа 2, в останнього було вилучено гранату РГД-5, яка є вибуховим пристроєм та згідно з актом знешкодження вибухових пристроїв від 29.09.2016 №4/16 була знищена шляхом вимушеного підриву в безпечному місці.
Крім того, в період з 15:00 до 17:20 Особа 2, перебуваючи у зазначеному помешканні, під час розмови з тимчасовим виконувачем обов’язків начальника Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області підполковником поліції Особою 3 при виконанні ним службових обов’язків неодноразово погрожував підірвати гранату РГД-5, яку тримав у руці, в разі невиконання Особою 3 висунутих ним вимог.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений Особа 2, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, порушує питання про скасування судових рішень щодо нього та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначає, що цей суд, дослідивши письмові докази у справі, безпідставно зазначив про розгляд кримінального провадження у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК, розглянувши кримінальне провадження у скороченому порядку, позбавив його можливості доводити у суді апеляційної інстанції незаконність та недопустимість доказів сторони обвинувачення, а також необґрунтовано не застосував положення ст.69 КК. Також указує, що поза увагою суду залишилося те, що огляд місця події було проведено 29.09.2016 без ухвали слідчого судді, внаслідок чого протокол огляду та подальші документи, на думку засудженого, є недопустимими доказами. Крім того, засуджений відзначає, що розгляд кримінального провадження судом апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст.405 КПК, було проведено за відсутності засудженого та його захисника, а також не було розглянуто клопотання останнього про застосування до Особи 2 закону «Про амністію у 2016 році».
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Огорілко Ю.В. підтримав касаційну скаргу засудженого.
Прокурор Вергізова Л.А. частково підтримала касаційну скаргу, просила ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст.433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ст.370 КПК судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За ч.4 ст.405 КПК, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов’язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Проте, переглядаючи вирок місцевого суду щодо Особи 2 в апеляційному порядку, вказаних вимог закону апеляційний суд не дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 19.09.2017 розгляд кримінального провадження щодо Особи 2 було відкладено на 5.10.2017, про що повідомлено учасників судового розгляду, зокрема засудженого та його захисника. 4.10.2017 на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява захисника Огорілка Ю.В. в інтересах засудженого Особи 2, в якій він просив відкласти розгляд кримінального провадження щодо цієї особи, призначений на 5.10.2017, оскільки не має змоги прибути в судове засідання.
Однак зазначена заява була залишена поза увагою колегією суддів суду апеляційної інстанції і 5.10.2017 кримінальне провадження щодо Особи 2 було розглянуто за відсутності засудженого Особи 2 та його захисника, чим було обмежено право сторони захисту на справедливий суд, передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 5.10.2017, якою було залишено без змін вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 21.04.2017 щодо Особи 2, припустився помилки. Зокрема, у мотивувальній частині ухвали зазначено про те, що кримінальне провадження щодо Особи 2 розглянуто судом першої інстанції у порядку ч.3 ст.349 КПК, а саме — що суд першої інстанції обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. Однак це твердження суду апеляційної інстанції спростовується журналами, аудіозаписами судових засідань від 27.03, 25.04.2017 та ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 25.04.2017, якою було внесено виправлення в мотивувальну частину вироку місцевого суду щодо Особи 2.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу АСЛО від 5.10.2017 щодо Особи 2 не можна визнати обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.
У зв’язку з вказаним істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства, передбаченим ч.1 ст.412 КПК, колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки доводам касаційної скарги в іншій частині, а тому касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню.
При новому апеляційному розгляді слід виконати усі вимоги чинного законодавства, перевірити доводи, на які посилаються учасники процесу та навести мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали.
Керуючись стст.433, 434, 436, 441, 442 КПК, п.4 §3 розд.4 закону від 3.10.2017 №2147-VIII, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу засудженого Особи 2 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 5.10.2017 щодо Особи 2 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.