Про стаж роботи

Можливість зарахування до стажу державної служби часу роботи помічником судді чи стажування на посаді молодого спеціаліста за місцем розподілу передбачено для цілей, не пов’язаних із визначенням передумов для набуття суддею права на відставку. Про це йдеться в постанові Великої палати Верховного Суду від 1.11.2018.

Суддя першої інстанції звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою про відставку. Із цієї підстави володаря мантії звільняти у ВРП відмовились, оскільки визначили, що в нього недостатньо стажу. Служитель Феміди оскаржив таке рішення до Касаційного адміністративного суду у складі ВС. Просив його скасувати, бо Рада не врахувала років, які він пропрацював на посадах стажиста та помічника судді.

На думку заявника, цей термін мав би зараховуватися до стажу, який дає право на відставку, на підставі Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 3.05.94 №283, постанови ЦК КПРС, Ради міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого удосконалення вищої освіти в країні» від 18.07.72 №535 та Положення про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженого Державним комітетом Ради міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 18.06.73 №104-АВ, Всесоюзною центральною радою професійних спілок 21.06.73 та Міністерством вищої та середньої освіти СРСР від 25.06.73 №555.

Суд відмовив у задоволенні позову. Тож позивач звернувся до ВП — як до апеляційної інстанції.

У постанові №6601/548/18 палата зазначила, що асигнування з державного бюджету на заробітну плату стажиста та помічника судді та включення періоду роботи на цих посадах до юридичного стажу не є безумовною підставою для зарахування періоду роботи на цих посадах до стажу роботи, що дає право на відставку судді.