Закон і Бізнес


Інна Бернацька

Нотаріат на шляху реформ


Інна Бернацька, член Ради Нотаріальної палати України, голова комісії НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності, голова відділення НПУ в Рівненській області, приватний нотаріус Острозького районного нотаріального округу

15639

Реформування будь-якої сфери – завжди дуже хвилюючий, неоднозначний та навіть небезпечний період. В Україні триває гучна судова реформа, особливого резонансу набули зміни адвокатської діяльності, а тепер на шлях кардинальних змін став і нотаріат.


Стабільність та зміни

 

Варто зазначити, що Закон України «Про нотаріат» - чи не найстабільніший базовий закон з-поміж усіх, якими регулюються правничі професії. Цей Закон був прийнятий Верховною Радою України ще 2 вересня 1993 року, а набрав чинності 1 січня 1994 року. Нещодавно нотаріальна спільнота відзначила 25-річчя з дня його прийняття.

Законом «Про нотаріат» повноваження із вчинення нотаріальних дій було покладено на державних нотаріусів, приватних нотаріусів, консульські установи України за кордоном, дипломатичні представництва України. У населених пунктах, де немає  нотаріусів, окремі нотаріальні  дії (передбачені статтею 38 цього Закону) можуть вчиняти уповноважені на це посадові особи виконавчих  комітетів  місцевих рад.

Також Законом визначено статус документів, що прирівнюються до нотаріальних. Зокрема, це заповіти та доручення, посвідчувані відповідно до статті 40 Закону для осіб, що перебувають у плаванні, на військовій службі, на лікуванні, в експедиції тощо. Встановлено і перелік осіб, які мають право посвідчувати довіреності та доручення у виняткових випадках.

Тобто, законодавець ще 25 років тому врахував потреби у нотаріальних діях як міст, так і сільської місцевості, а також громадян за кордоном та деякі особливі випадки.

Звісно, у Закон вносилися зміни: із 1993 по 2010 роки було внесено близько 20 змін, а з 2011 по 2018 рік - близько 30 змін. Але ці правки відбувалися точково, кардинальних змін системи нотаріату в Україні за весь цей час не сталося. В той же час, підзаконні нормативно-правові акти зазнавали постійних змін, враховуючи розвиток суспільних та ринкових відносин.

Аналіз таких численних змін дає можливість дійти до висновку, що краща частина їх була прийнята виважено, обґрунтовано, що принесло свої позитивні результати  - на сьогодні нотаріат функціонує надійно та точно, як годинник.

Однак були і зміни, які приймались, керуючись так званою «політичною доцільністю», лобіювалися окремими представниками влади, бізнес-груп, банків, а також з метою отримання політичних дивідендів.  Саме такі зміни, а також недостатня увага до збереження основоположних підвалин нотаріату, похитнули шальки терезів, що забезпечували максимальну ефективність роботи нотаріату.

 

Центробіжна сила

 

Нотаріальна діяльність не є підприємницькою. Вчинення нотаріальної дії не є послугою, виходячи з суті та правового статусу, закладеного у законодавстві та міжнародних стандартах.

Зважаючи на це, закони бізнесу та ринкової конкуренції, які пропонуються для нотаріату, багато років підряд приносять у професію зниження якості роботи, надійності та безспірності нотаріального акту, сприяють концентрації нотаріусів у великих містах та навколо дій, які більше оплачуються.

Без належного регулювання кількості нотаріусів стосовно кількості населення відбувся відтік нотаріусів з районних центрів, селищ. Нотаріуси працюють з рядом поширених нотаріальних дій, не приділяючи меншу увагу складним, нетиповим випадкам.

Основними причинами відтоку нотаріусів в столицю та обласні центри стали наступні кроки регулятора.

1.  Збільшення граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах (наказ Мін’юсту № 218/5 від 03.05.2007 про внесення змін в наказ Мін’юсту «Про затвердження граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах» № 2/5 від 12.01.1999).

Вказані зміни надали можливість нотаріусам безконтрольно мігрувати, вибираючи найпривабливіші для роботи місця.

2.  Відхід від встановленого місця вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном – «за місцезнаходженням нерухомого майна», а також надання альтернативної можливості вчиняти такі нотаріальні дії за місцем знаходження однієї із сторін правочину (зміни  до ст. 55 Закону «Про нотаріат», внесені Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 3201-IV від 15.12. 2005).

Вказані зміни були пролобійовані банківськими установами в час масового кредитування та посвідчення іпотек. Більшість значних правочинів і нині посвідчуються в столиці та великих обласних центрах.

Натомість не було запропоновано механізмів залучення нотаріусів, створення умов для мотивації та стимулювання до роботи у районних центрах. Процес реєстрації приватної нотаріальної діяльності набув стихійного, не прорахованого з точки зору потреб суспільства та держави характеру.

Наказом Мін’юсту № 3290/5 від 24.12.2010 затверджено Концепцію реформування органів нотаріату в Україні. Концепцією, серед іншого, визначалось, що реформування нотаріату обумовлено важливим фактором - необхідністю  встановлення критеріїв для оптимального забезпечення населення   нотаріальними діями  та  надмірною концентрацією нотаріусів  в  столиці  України м. Києві та обласних центрах.

Отже, відтік нотаріусів з районних центрів та їх концентрація в місті Києві та обласних центрах відбулися, починаючи з 2005-2007 років, що і зафіксовано Концепцією як негативний фактор.

 

Темний бік реформи реєстрації

 

Особливо гостро брак нотаріусів у окремих районних центрах або населених пунктах відчувся громадянами при запровадженні реформи державної реєстрації речових прав на нерухомість та бізнесу.

Процедура державної реєстрації прав, яка додалася до повноважень нотаріусів, за своїми характеристиками  створена документально та технічно громіздкою.

Причина цьому - нечіткі, колізійні норми законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, що вимагають значних затрат часу нотаріуса як реєстратора на надання належної юридичної оцінки документам та процедурам державної реєстрації, на додаткове об’ємне діловодство.

Окремо варто виділити технічні складнощі роботи у електронному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який розроблений із надмірною кількістю електронних операцій на одну реєстраційну дію, а також надповільний як технічна програма.

У вищезгаданій Концепції реформування нотаріату 2010 року було вперше задокументовано вектор діяльності держави у напрямку переходу до єдиного нотаріату. Втім, особливих реальних кроків в цьому напрямку не спостерігалося.

Разом з тим, за останні два роки в Україні спостерігаються процеси масової ліквідації державних нотаріальних контор. Але ж перехід до єдиного нотаріату повинен відбуватися не через нищівну, безальтернативну  ліквідацію державних нотаріальних контор, а через запровадження комплексу заходів щодо злиття державного та приватного у єдиний, отримання не тільки прав та повноважень, але і здійснення нотаріатом соціальної місії.

Слід зауважити, що з реорганізацією Департаменту нотаріату у Міністерстві юстиції України в Управління департаменту державної реєстрації та нотаріату прослідковуються системні поступові зміни регулятора у підходах організації діяльності нотаріату в Україні.

Акцент на додаткових повноваженнях нотаріусів з державної реєстрації речових прав на нерухомість та бізнес превалює над увагою до власне нотаріальної діяльності, що є вкрай небезпечним явищем.

Це свідчить про запозичення значної кількості елементів американського права, що не притаманно правовій системі України. Вибіркове запровадження таких елементів буде постійно конфліктувати з іншими галузями права, процедурами та процесами.

 

Акцент на захисті власності

 

Закон України «Про нотаріат» називають консервативним, однак, це більше перевага, аніж недолік, адже демонструє виваженість запровадження змін. Кожне нововведення в такій чутливій сфері як нотаріат, навіть дрібне, тягне за собою потужні зміни для суспільства.

Відкриття ринку земель в Україні стрімко наближається, що  спонукає основних його учасників поставити три вимоги для процедур оформлення прав на землю: швидко, дешево, з прогалинами в законах для маніпуляцій.

Вірогідно, саме з цієї причини і був внесений 1 жовтня  2018 року до парламенту резонансний законопроект № 9140. Незважаючи на те, що законопроект отримав заперечення Нотаріальної палати України, негативну оцінку Головного експертного управління Верховної Ради України, громадських організацій, міжнародних інституцій тощо, небезпека його прийняття все ще залишається.

Законопроект № 9140 містить у собі ряд ризиків як для власності громадян та підприємців, так і для основ правової системи України, адже дозволяє вчиняти нотаріальні дії особам без належної компетенції та відповідальності.

Забаганки потенційних покупців земель є зрозумілими. Однак такі підходи є неприпустимими до найціннішого майна України - землі, а також щодо найбільш необізнаних та незахищених верств населення.

Відсутність належного професійного рівня в «уповноважених осіб юстиції», що вчинятимуть нотаріальні дії, спричинить масове порушення прав громадян, та вимушені чисельні звернення до судів, в тому числі Європейського суду з прав людини.

Чинна редакція Закону  «Про нотаріат» надає громадянам широкі можливості для вибору місця вчинення нотаріальної дії та нотаріуса. Зараз в Україні працює майже 7000 нотаріусів -  така спільнота здатна забезпечити належний рівень та об’єм вчинення нотаріальних дій при відкритті ринку землі. Окремі питання вчинення нотаріальних дій або заповнення вакантних посад нотаріусів  можна вирішити шляхом внесення точкових змін до законодавства, а також шляхом надання широких можливостей для саморегулювання нотаріату.

Більше того, без вдосконалення повільної та громіздкої технічної роботи електронних реєстрів, процедури реєстрації, без відміни ряду рудиментів по діловодству, - перспективи  покращення питання обслуговування ринку землі за рахунок «уповноважених» або інших некомпетентних осіб дорівнюють нулю.

Науковці та юристи визнають, що мета законопроекту № 9140 не відповідає його змісту, а збитки від його впровадження будуть неспіврозмірними з примарними вигодами, отриманим від його запровадження.

Необхідно відмітити, що ситуація навколо законопроекту № 9104 дозволила нотаріату України яскраво проявити його характерну рису - незалежність, та висловити аргументований юридичний протест проти ризикованих нововведень.

 

Мета не виправдовує засоби

 

Реформа державної реєстрації речових прав в Україні у переважній її частині є нашою гордістю, більше того, саме нотаріат дозволив її втілити в життя на високому рівні завдяки кропіткій праці нотаріусів. Однак, ряд кроків по спрощенню процедурних питань державної реєстрації та недостатньо якісна нормативна регламентація дозволили гучно проявитися рейдерству. Нотаріат став уразливим через втручання хакерів.

Спрощення процедури державної реєстрації прав оренди земель сільськогосподарського призначення призвели до численної подвійної реєстрації прав, реєстрації прав та підставі підроблених документів. Справжній обсяг проблеми ми ще побачимо - згодом, коли громадяни забажають продавати землю та в судовому порядку відновлюватимуть свої права.

На роки вперед закладена і проблема з приведенням у відповідність до законодавства реєстрацій реєстраторів комунальних підприємств. Їх ліквідація є розумною, однак не виправить всієї кількості «брудних» реєстрацій та не допоможе людям, які вже мають та руках велику кількість неякісних документів.

Рейдерство з корпоративними правами стало можливим теж через умисне усунення нотаріату від виконання своєї захисної функції у цих процесах.

Але за кожною помилкою – людина. І спрощення як зручність в жодному випадку не може отримати перевагу над державними гарантіями права власності.

 

Реформа чи знищення…

 

Нещодавно Президентом України анонсовано зміни у законодавство щодо реформування нотаріату. Хотілося би побачити грамотний та прогресивний документ. Однак, оскільки до роботи поки не залучено представників нотаріальної спільноти, можна прогнозувати закладення в законопроект ряду положень, які викличуть серйозні запитання у нотаріусів та суспільства.

В таких умовах гостро постає необхідність об’єднання зусиль усіх державних інституцій, професійного самоврядування та нотаріусів - задля вдосконалення роботи нотаріату. Відстоювання нотаріусами кращих рис професії, яка довела свою потрібність людям та високий результат для захисту власності, необхідно припинити сприймати як опір або протест. Аргументи нотаріальної спільноти – об’єктивні, системні, тому повинні бути враховані.

Реформу нотаріату неможливо якісно провести без участі нотаріату, в такому випадку нотаріат можна тільки знищити.

Жодна політична чи ситуаційна доцільність не може керувати запровадженням змін, які руйнують правову систему України! Розумні люди з державницькою позицією повинні сісти за стіл переговорів, залучивши науковців, юристів, міжнародних фахівців, та вирішити усі питання на благо України. Не на час до виборів - а на десятки років у майбутнє.